Рішення № 80230097, 01.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 березня 2019 р. № 520/563/19

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі- Алавердян Е.А.

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_2

представники відповідачів - не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,61013, код НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355), Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі - 400000,00 грн.. та направити його до Міністерства оборони України разом із письмовим зверненням від 20.09.2018 щодо виплати одноразової допомога та поданими документами.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ОСОБА_3, 20.09.2018 звернувся до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату із письмовою заявою стосовно виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності третьої групи внаслідок отримання наскрізного кульового поранення та захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. До заяви, було надано всі необхідні документи, які підтверджують право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Відповідно до листа ОСОБА_1 обласного військового комісаріату №27151 ВСЗ від 28.09.2018 р. позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Позивач вважає зазначену відмову неправомірною, оскільки ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат у якості обґрунтування своєї відмови застосував невірний підпункт, а саме підпункт - 6 другого пункту ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким підставою виплати є - встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Позивач не є військовослужбовцем строкової військової служби або резервістом, який проходив збори, тому застосування пп. 6 п.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з метою відмови у наданні одноразової допомоги - є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 обласного військового комісаріату не прибув, але наддав до суду відзив, в якому проти позову заперечував , в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача, Міністерства оборони України, в судове засідання не прибув, але надав до суду відзив, в якому проти позову заперечував, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані матеріали справи, суд вважає за необхідним вказати наступне.

ОСОБА_3, 20.09.2018 звернувся до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату із письмовою заявою стосовно виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності третьої групи внаслідок отримання наскрізного кульового поранення та захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Як встановлено судом, до заяви, було надано всі необхідні документи, які підтверджують право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Матеріалами справи підтверджено, що у 1981 році позивач отримав наскрізне вогнепальне поранення поперекової ділянки та цілу низку захворювань, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено витягом із протоколу №2593 від 02.10.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, а також зазначену подію підтверджено довідкою із архіву військово-медичних документів Міністерства Оборони СРСР від 10.05.1989 №38826.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії - серія 12 ААА №459950 від 04.12.2017 причиною інвалідності позивача є поранення та захворювання, які пов'язані із виконанням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Але, листом ОСОБА_1 обласного військового комісаріату №27151 ВСЗ від 28.09.2018 р. позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат у якості обґрунтування своєї відмови підпункт 6 другого пункту ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким підставою виплати є встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Проаналізувавши наведене, суд вказує, що статтею 1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону - дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4 - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

За таких обставин - позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності з положеннями законодавства, чинного станом на його дату звернення - ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975.

Згідно з пп. б) п.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на 28.11.2017 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону). Згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік», прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1600,00 гривень. Отже, розмір одноразової грошової допомоги яку я маю право отримати складає - 400000,00 гривень.

Згідно п. 12 Порядку № 975 - призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно п. 13 вказаного Порядку - керівник уповноваженого органу подає у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.»

Відповідно до п. 1 постанови КМ України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Таким чином, законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців ОСОБА_4 та прикордонних військ колишнього СРСР до військовослужбовців Збройних Сил України.

Також суд вказує, що позивач не є військовослужбовцем строкової військової служби або резервістом, який проходив збори, тому застосування пп. 6 п.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з метою відмови у наданні одноразової допомоги - є неправомірним.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з’ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв’язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61013, код НОМЕР_1) до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355), Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ 00034022) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат скласти висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги за його письмовим зверненням від 20.09.2018 року та направити висновок до Міністерства оборони України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення в повному обсязі складено 05 березня 2019 року.

Суддя Зінченко А.В.