Рішення № 80229962, 26.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

500/2586/18

26 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Жука А.В.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивачки - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно", в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по факту відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії, яка /відмова/ зафіксована у повідомленні Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 17.08.2018 та зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_4 пенсію відповідно до п. є статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу першого звернення до Пенсійного фонду України, а саме з 13.04.2018.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_4 працювала у ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно” на посаді ткача 20.07.1981 по 02.01.2001. Позивачці виповнилося 55 років і вона має стаж роботи на посаді ткача більше 20 років, що дає право на отримання пільгової пенсії. Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, відповідачем було безпідставно відмовлено їй в призначенні такої пенсії у зв'язку з тим, що згідно довідки від 28.02.2018 №04/88, виданої ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно” у позивача не достатньо стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, відповідачем не зараховано їй в стаж роботи періоди навчання, перебування на лікарняних, у чергових відпустках та у відпустках по догляду за дитиною.

Не погоджуючись і з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві та письмових доповненнях до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов, вказав, що згідно довідки від 28.02.2018 №04/88, виданої ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно” за період роботи з 20.07.1981 по 02.01.2001, спеціальний стаж роботи позивача становить 11 років 1 місяць 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, пояснив, що коли підприємство працює неритмічно виходячи із наявності сировини та враховуючи реалізацію готової продукції, умова постійної безпосередньої зайнятості відсутня. Отже стаж набутий позивачем під час режиму скороченого робочого тижня, місяця не може братися до уваги при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки працівник в такі періоди не перебувала у важких та/або шкідливих умовах праці. Вказав, що трудова книжка не є належним та допустимим доказом при призначені спеціального стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки інформація зазначена в цьому документі не відображає періоди скороченого робочого тижня, місяця.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні сторони, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, згідно записів у трудовій книжці, з 20.07.1981 по 02.01.2001 пропрацювала на посаді ткача у ВАТ “Тернопільське об’єднання “Текстерно”.

Після досягнення 55-річного віку, 13.04.2018 позивач звернулася до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Рішенням комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до спеціальних законів, оформленим протоколом №53 від 07.08.2018 відмовлено ОСОБА_4 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 6 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що позивачку повідомлено листом від 17.08.2018 №13112/05.

Вказане рішення мотивоване тим, що згідно довідки від 28.02.2018 №04/88, виданої ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно” за період роботи з 20.07.1981 по 02.01.2001, спеціальний стаж роботи позивача становить 11 років 1 місяць 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погодившись із відповідним рішенням позивач звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до вимог статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до вимог статей 82, 104 Закону України “Про пенсійне забезпечення” документи про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Зазначене рішення органу, який призначає пенсії, може бути оскаржено до суду.

Згідно з пунктом 6) частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, зокрема жінкам, які народились по 31 березня 1965 року включно - у віці 50 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583, затверджено список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, для призначення пенсій у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій або їх правонаступників.

Уточнююча довідка підприємства про підтвердження спеціального трудового стажу роботи є підставою для прийняття органами Пенсійного фонду рішення про призначення пенсії на пільгових умовах.

У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія, або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності повинні бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером та начальником відділу кадрів) і засвідчено печаткою.

Як вбачається із довідки від 28.02.2018 №04/88, виданої ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно” за період роботи з 20.07.1981 по 02.01.2001, спеціальний стаж роботи позивача становить 11 років 1 місяць 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Посилання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на довідку ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно” від 28.02.2018 №04/88, в якій зазначено, що позивач не має необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, судом не беруться до уваги, оскільки органом, який наділений правом визначати наявність стажу для призначення відповідної пенсії, є органи Пенсійного фонду України, а не ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно”.

Крім цього, у даній довідці до пільгового стажу не враховано 01 рік 08 місяців 13 днів - відпустку по догляду за дитиною з 18.04.1990 по 07.08.1991, 02 роки 02 місяці 06 днів - відпустка по догляду за дитиною з 20.05.1991 по 07.03.1994 та період навчання з 01.09.1978 по 15.07.1981.

Згідно із частиною другою статті 181 Кодексу законів про працю України, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

До спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.

За таких обставин, період відпустки зараховується до загального стажу роботи, а також до спеціального стажу роботи, який дає право особі на пенсію за вислугу років. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв'язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов'язків.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року справі №607/6447/17-а (адміністративне провадження №К/9901/32448/18). Крім цього, відповідач і третя особа у справі яка переглядалась Верховним судом ті ж самі особи які беруть участь у даній справі.

Частиною 16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Зміст “Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років”, затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України №18-1 від 10.11.2006 та “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, не є чітким та передбачуваним для суб'єктів застосування, оскільки не визначає чітких критеріїв необхідності та механізму отримання довідок про стаж роботи, в тому числі осіб (роботодавець чи працівник), до обов'язку котрих входить подання відповідних довідок.

Суд вважає за необхідне відмітити, що законодавець не пов’язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом 6 частини 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктом “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з зайняттям на цих роботах повний робочий день; ні цим Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено, що до пільгового стажу роботи ткалі включаються тільки той стаж, коли працівник працював повний робочий день. Тому, суд не бере до уваги покликання відповідача та третьої особи щодо недостатності стажу позивача для призначення пільгової пенсії. Крім цього, суд зазначає, що доказів, які б підтверджували зайнятість позивача неповний робочий день внаслідок неритмічної роботи підприємства відповідач та третя особа суду не надали.

Крім того, відповідачем при прийнятті рішення про призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах не взято до уваги ту обставину, що відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до диплому серії В №643471 (а.с. 57) позивачка ОСОБА_4 (дівоче прізвище - Задорожня) 01.09.78 вступила та 15.07.81 закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища №2 міста Тернополя за професією "ткалі".

До роботи за отриманою освітою позивачка приступила згідно даних трудової книжки (а.с. 8-9) 20.07.81, тобто через 5 (п'ять) днів після закінчення професійно-технічного училища, що дає їй право для зарахування до трудового стажу, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, часу навчання.

Враховуючи вищенаведене, пільговий стаж позивача згідно відомостей трудової книжки складає більше 20 років, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах.

З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання про те, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до пункту 6 частини 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відтак приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до абзацу першого частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Враховуючи, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком на пільгових умовах фактично є ухиленням від призначення зазначеної пенсії, тобто містить ознаки бездіяльності, суд приходить до висновку, що з метою виконання завдань адміністративного судочинства, визначених частиною 1 статті 2 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, слід зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 6) частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ:40377598) про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оформлене протоколом засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до спеціальних законів №53 від 07 серпня 2018 року.

3. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ:40377598) призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 6) частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області судовий збір у справі в розмірі 704,80 гривні (сімсот чотири гривні 80 копійок) на р/р: отримувач коштів УК у місті Тернополі/м. Тернопіль/22030101; код отримувача 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 34311206084008, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 березня 2019 року.

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна:

Суддя Жук А.В.