Рішення № 80229939, 28.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа №816/1941/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Вязун К.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

27.10.2016 Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 220324,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2016, яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, у задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" про стягнення податкового боргу відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.09.2018 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017; справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 23.10.2018 та за результатом проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження судді Канигіної Т.С.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 призначено підготовче судове засідання на 14.11.2018.

У підготовчому засіданні 14.11.2018 оголошено перерву до 06.12.2018.

У підготовчому засіданні 06.12.2018 оголошено перерву до 18.12.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 замінено первинного позивача у справі № 816/1941/16 – Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на належного позивача – Головне управління ДФС у Полтавській області; залучено Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Також ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 відкладено підготовче засідання до 03.01.2019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 закрито підготовче провадження у справі № 816/1941/16 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2019.

У судовому засіданні 15.01.2019 оголошено перерву до 16:15 15.01.2019 у зв'язку з наданням додаткових доказів у справі представником позивача, третьої особи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи представнику відповідача.

У судовому засіданні 15.01.2019 оголошено перерву до 15:30 16.01.2019 у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 16.01.2019 представником відповідача подано заяву про відвід судді, у зв'язку з чим ухвалою суду від 16.01.2019 зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос" про відвід судді Канигіної Т.С., справу передано для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 справу прийнято до провадження судді Клочка К.І.

У судовому засіданні 05.02.2019 відкладено розгляд справи до 16:40 14.02.2019 у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 14.02.2019 відкладено розгляд справи до 16:40 28.02.2019 у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи. дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ БК "Букрос" (код ЄДРПОУ 00143136) ) є юридичною особою, зареєстрованою 09.03.1992, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 588 120 0000 001644 (а.с. 13-15) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

ПАТ БК "Букрос" подано до ДПІ у м. Полтаві наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

№1300049454 від 09.10.2013, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 61,00 грн /т.1 а.с. 18-20/;

№1300055189 від 18.11.2013, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 2 903,00 грн /т.1 а.с. 21-22/;

№1300056285 від 19.12.2013, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 5 892,00 грн /т.1 а.с. 23-24/;

№1400003330 від 16.01.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 60,00 грн /т.1 а.с. 25-26/;

№1400027923 від 17.02.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 4 959,00 грн /т.1 а.с. 27-28/;

№1400027752 від 13.03.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 616,00 грн /т.1 а.с. 29-30/;

№1400030423 від 08.04.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 155,00 грн /т.1 а.с. 31-32/;

№1400040443 від 19.05.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 5 827,00 грн /т.1 а.с. 33-34/;

№1400046483 від 14.07.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 525,00 грн /т.1 а.с. 35-36/;

№1400055314 від 13.08.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 3 899,00 грн /т.1 а.с. 37-38/;

№1400056411 від 17.09.2014, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 821,00 грн /т.1 а.с. 39-40/;

№9102181897 від 20.05.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 19 632,00 грн /т.1 а.с. 41-42/;

№9152064997 від 18.07.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 80 941,00 грн /т.1 а.с. 43-44/;

№9236355131 від 18.11.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 32 244,00 грн /т.2 а.с. 121-122/;

№9258078721 від 21.12.2015, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 46 219,00 грн /т.1 а.с. 47-48/.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

– грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

– податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

– податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

– пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункту 14.1.162 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

ДПІ у м. Полтаві 04.04.2014 проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за січень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 239/16-01-22-03/00143136 /т. 1 а.с. 52/.

На підставі вищезазначеного акта перевірки складено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 13.05.2014 на суму 170,00 грн /т. 1 а.с. 49/, яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення та отримане останнім 22.05.2014 /т. 1а.с. 49-зв.стор./.

ДПІ у м. Полтаві 02.12.2014 проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за період: листопад - грудень 2012 року, січень - червень 2013 року та вересень – жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 322/16-01-015-01/00143136 /т. 1 а.с. 55/.

На підставі вищезазначеного акта перевірки складено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 24.12.2014 на суму 10200,00 грн /т. 1 а.с. 53/, яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення та отримане останнім 06.01.2015 /т. 1 а.с. 53- зв.стор./.

ДПІ у м. Полтаві 22.04.2015 проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за період: листопад - грудень 2014 року, січень - березень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки № 211/16-01-15-01/00143136 /т. 1 а.с. 59/.

На підставі вищезазначеного акта перевірки складено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 18.05.2015 на суму 5100,00 грн /т. 1 а.с. 57/, яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 26.05.2015 /т. 1 а.с. 56/.

ДПІ у м. Полтаві 20.05.2015 проведено камеральну перевірку даних, зазначених у податковій декларації з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за березень 2015 року та системи електронного адміністрування ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки № 41/16-01-15-01/00143136 /т. 1 а.с. 64/.

На підставі вищезазначеного акта перевірки складено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_4 від 19.06.2015 на суму 100,00 грн /т. 1 а.с. 61/, яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення та отримане останнім 26.06.2015 /т. 1 а.с. 61- зв.стор./.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на дату винесення податкових повідомлень-рішень) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У ході судового розгляду судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем в установленому порядку, а тому визначені ними суми грошових зобов’язань є узгодженими.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується також відомостями облікових карток платника податків, копії яких надані позивачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Порядок направлення та вручення податкових вимог у 2004 році визначався підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181, яким визначено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, у 2004 році податкова вимога повинна була направлятися двічі (перша та друга податкові вимоги).

За приписами підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього ж Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Так, на виконання вищевказаної норми ДПІ у м. Полтаві 16.10.2004 винесено податкову вимогу №1/1286 на суму податкового боргу 17950,83 грн, яка направлялась на адресу відповідача та вручена останньому 30.10.2004 /а.с.16, т.1, а.с. 3, 4 т. 3/.

02.12.2004 ДПІ у м. Полтаві винесено другу податкову вимогу №2/1559 на суму податкового боргу 575867,61 грн, яка направлялась на адресу відповідача, та вручена останньому 09.12.2004 /а.с.17, т.1, а.с. 5, 6 т. 3/.

Стосовно твердження представника відповідача про те, що позивачем не надано оригіналів доказів наявності податкового боргу (інтегрованої картки у електронному вигляді, декларацій в електронному вигляді, оригіналів повідомлень про вручення поштового відправлення, оригіналів корінців податкових вимог та податкових повідомлень-рішень) внаслідок чого суд не може брати до уваги копії таких доказів в силу частини шостої статті 94 КАС України, оскільки представник відповідача ставить їх під сумнів, суд зазначає наступне.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Одним із принципів адміністративного судочинства згідно статті 9 КАС України є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стверджуючи про відсутність у справі належних доказів на підтвердження факту існування податкового боргу та ставлячи під сумнів надані позивачем докази, представники позивача всупереч принципу змагальності не надали суду жодних доказів на спростування факту наявності у ПАТ БК "Букрос" податкового боргу у розмірі 220324,00 грн, в тому числі і доказів оскарження податкових вимог та повідомлень рішень.

Разом з тим, оцінюючи докази (завірені належним чином копії) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, як окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку про підтвердження факту існування податкового боргу ПАТ БК "Букрос" у розмірі 220324,00 грн

Скасовуючи судові рішення у даній справі при первинному її розгляді, Верховний Суд у постанові від 18.09.2018 зазначив таке.

Посилання судів попередніх інстанцій на положення статті 102 Податкового кодексу України є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Зазначена норма акцентує увагу виключно на податковому борзі, однак норма не встановлює строки давності податкової вимоги.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, зазначена норма містить дві вимоги, за яких податкова вимога додатково не надсилається:

- сума податкового боргу змінилася;

- податковий борг не був погашений в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом 02.12.2004 винесено податкову вимогу на суму податкового боргу 575867,61 грн; у 2016 році позивач у справі звернувся до суду з вимогою про стягнення податкового боргу в розмірі 220324,00 грн. Таким чином, сума податкового боргу зменшена.

Однак, судами попередніх інстанцій не встановлено факт погашення чи непогашення суми податкового боргу зазначеного у податковій вимозі 2004 року на час звернення податковим органом з позовом до суду, таким чином, суди попередніх інстанцій не могли прийти до однозначного висновку про необхідність направлення (ненаправлення) повторної податкової вимоги.

У матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують або спростовують факт погашення (або існування) податкового боргу, зазначеного в податкових вимогах 2004 року, що вказує на порушення судами попередніх інстанцій правил збирання та оцінки належності та допустимості доказів.

Усуваючи дане порушення, судом першої інстанції у межах нового розгляду справи витребувані письмові пояснення та докази на їх підтвердження стосовно погашення суми податкового боргу, зазначеного у податковій вимозі на час звернення до суду з даним позовом.

На виконання вимог суду позивачем надані витяги інтегрованих карток платника з податку на додану вартість /т.2 а.с. 9-39/, а також письмові пояснення, у яких підтверджено: оскільки протягом періоду з 2004 року по 2018 рік сума податкового боргу відповідача не переривалась шляхом її погашення, у контролюючого органу були відсутні законодавчо визначені підставі для формування (направлення) нових податкових вимог /т.2 а.с. 65/.

Викладене відповідачем під сумнів не ставилось.

Отже, з урахуванням направлення податкової вимоги ДПІ у м. Полтаві від 02.12.2004 №2/1559 на суму податкового боргу 575867,61 грн, яка зменшилася (тобто змінилася) та відповідачем не погашена в повному обсязі, податкова вимога додатково не повинна надсилатись.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Внаслідок того, що у податкового органу наявне право на звернення до суду про стягнення заявленої суми податкового боргу, відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 220324,00 грн не сплатив, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 39461639) до Публічного акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос" (вул. Половка, буд. 88/1, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 00143136), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 39461639) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Публічного акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос" (вул. Половка, буд. 88/1, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 00143136) за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 220324,00 грн на розрахунковий рахунок 31112029016002, код бюджетної класифікації платежу 14060100, отримувач УК у м. Полтаві/м. Полтава/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ 38019510), банк одержувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4