Рішення № 80229799, 04.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5470/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Аракелян М.М.

За участю секретаря – Поварчук В.В.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю;

Від відповідачів: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення від 22.03.2018 року №615420/41501853, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн”, в якому позивач (з урахуванням уточнень) просить суд скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.03.2018 року №615420/41501853 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року №41, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн”, на суму 193143,00 гривень (з ПДВ); зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати днем фактичного надходження податкову накладну від 15.12.2017 року №41, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн”, на суму 193143,00 гривень (з ПДВ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.12.2017 року ТОВ “Промислова компанія “КІК”” було відвантажено товар (плити перекриття та сходовий майданчик) ТОВ «БУДІНТО» на суму 193143 00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 32190,50 грн. відповідно до видаткової накладної №ПК-000000070 від 15.12.2017 року

На виконання вимог п.187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 ПК України ТОВ “Промислова компанія “КІК”” 15.12.2017 року було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41 на загальну суму відвантаженого товару 193143,00 грн. Вищевказану податкову накладну, відповідно до квитанції №1, яку було отримано 29.12.2017 року, було прийнято відповідачем, але реєстрацію зупинено у зв’язку із невідповідністю податкової накладної п.6 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом МФУ № 567 від 13.06.2017 року На підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній 16.03.2018 року на виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 ст. 201 ПК України позивачем було направлено до ДФС України пояснення та пакет документів. Однак, за результатами розгляду комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №615420/41501853 від 22.03.2018 року з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Як зазначає позивач, у спірних рішеннях про зупинення реєстрації та відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем не зазначено, які саме з наданих позивачем до контролюючого органу документів складено з порушенням законодавства, та в чому таке порушення полягає та/або яких документів було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України з відповідною скаргою від 04.04.2018 року, однак рішення щодо розгляду скарги станом на момент звернення до суду позивач не отримував. На думку позивача, відмова в реєстрації податкової накладної є безпідставною, так як всі первинні документи відповідають вимогам законодавства та були надані відповідачу у повному обсязі. Наполягаючи на необґрунтованості відмови в реєстрації податкової накладної та порушенні прав та інтересів ТОВ “Промислова компанія “КІК””, позивач звернувся за судовим захистом.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року відкрито провадження у справі №420/5470/18. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.11.2018 року.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача – Головне управління ДФС в Одеській області. Ухвалено розпочати спочатку розгляд адміністративної справи № 420/5470/18 та призначено підготовче засідання на 19.12.2018 року.

12 грудня 2018 року від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№38631/18), в якому, посилаючись на положення ст. 201 ПК України, вимоги п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Мінфіну України від 13.06.2017р. №567, представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано істотних документів на підтвердження здійснення господарської операції відповідно до податкової накладної №41 від 15.12.2018 року, які були б достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної. З огляду на зазначене, представник відповідачів вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, а доводи позивача безпідставними.

19 грудня 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№39714/18), в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.03.2018 року №615420/41501853 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 року №41, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн» на суму 193143,00 грн. (з ПДВ); зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати днем фактичного надходження податкову накладну від 15.12.2017 року №41, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” на суму 193143,00 грн. (з ПДВ).

19 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№39715/18), в якій представник зазначив, що позивачем 15.12.2017 року виконано вимоги ст.ст. 187, 201 ПК України та на виконання умов договору, укладеного між ТОВ «ПК «КІК» та ТОВ «БУДІНТО», правомірно складено та направлено на реєстрацію до ЄДРПН/РК податкову накладну №41, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, які були надані відповідачу разом з поясненнями.

Підготовче засідання, призначене на 19.12.2019 року, за клопотанням представника відповідачів відкладено на 17.01.2019 року.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі №420/5470/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.02.2019 року (з урахуванням заяви про виправлення описки в даті судового засідання).

У судовому засіданні 20.02.2019 року позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

20 лютого 2019 року від представника відповідачів до суду надійшло клопотання (вх.№ЕП/1356/19), де представник просить суд відкласти судове засідання у зв'язку з перебуванням у іншому судовому засіданні в той самий час.

Вказане клопотання судом відхилене, враховуючи відсутність доказів участі представника відповідачів у судовому засіданні в іншій справі в той самий час, що і дана справа, а також враховуючи загальну тривалість провадження у даній справі та сплив строку розгляду справи по суті 20.02.2019р. (90 днів з 22.11.2018р., коли розгляд справи розпочався спочатку).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн”” (код ЄДРПОУ:41601853) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 04.08.2017 року №15561020000063317, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 07.08.2017 року та основним видом економічної діяльності є виготовлення виробів із бетону для будівництва (КВЕД 23.61), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будінто” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн”” (Постачальник) був укладений договір поставки №9/11/1-2017, за умовами якого покупець зобов’язаний здійснити попередню оплату в розмірі 80% від вартості продукції, що поставляється партії Товару протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури Постачальником і оплату в розмірі 20% від вартості Товару на протязі 2 банківських днів з моменту готовності Товару до транспортування/відвантаження.

15 грудня 2017 року ТОВ “Промислова компанія “КІК”” було отримано від ТОВ “БУДІНТО” 193143,00 грн. (з урахуванням 20% ПДВ) за відвантажений товар (плити перекриття та сходовий майданчик) згідно з вищезазначеним договором поставки.

На виконання вимог 187.1 ст. 187, п.201.1 ст.201 ПК України позивачем було виписано та направлено засобами електронного зв’язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №41 від 15.12.2017 року.

29.12.2017р. податкова накладна зареєстрована в ЄДРПН за №9281738499.

За результатами розгляду вищевказаної податкової накладної контролюючим органом 29.12.2017 року, відповідно до квитанції №1, ТОВ “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” повідомлено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:6810. У зв’язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Судом встановлено, що 16.03.2018 року (квитанція №1 від 19.03.2018 року) на виконання п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній з поясненнями (пояснювальна записка від 30.11.2018 року) та відповідним пакетом документів, а саме: договір поставки товару з ТОВ “БУДІНТО” №9/11/1-2017 від 02.11.2017; картка рахунку 361 за листопад 2017 року з ТОВ “БУДІНТО”; копія видаткової накладної №ПК-0000000000000070 від 15.12.2017 року; копія товарно-транспортних накладних №057826, №057827, №057830, №057831, №057832 від 15.12.2017 року; копія паспорту №138 від 15.12.2017 року; копія паспорту №139 від 15.12.2017 року; копія паспорту №141 від 15.12.2017 року; таблицю даних платника податку №3 від 28.12.2017 року; договір оренди нерухомого майна №б/н від 01.11.2017р.; додаток №1 до договору оренди нерухомого майна №б/н від 01.11.2017р.; договір оренди обладнання та машин №01/11-2017 від 01.11.2017 року; додаток до договору оренди обладнання та машин № 1 від 01.11.2017 року; додаток до договору оренди обладнання та машин № 2 від 01.11.2017 року; договір оренди металоформ №2/11-2017 від 01.11.2017р.; додаток до договору оренди металоформ № 1 від 01.11.2017; додаток до договору оренди металоформ № 1 від 01.11.2017; договір оренди автотранспорту №01/12-2017 від 01.12.2017р.; договір суб оренди автотранспорту №15/12-2017 від 01.12.2017 року акт прийому-передачі до договору суборенди автотранспорту № 15/12-2017 від 01.12.2017 р.; рахунок-фактура №ЧП00000825 від 15.11.2017р.; видаткова накладна № КІ-000001402 від 30.11.2017р.; видаткова накладна №КІ-000001401 від 30.11.2017 року; акт приймання-передачі №25 від 30.11.2017р.; акт приймання-передачі №26 від 30.11.2017р.; договір поставки №141120171 від 14.11.2017р.; видаткові накладні та ТТН на щебінь з ПП «Микитівський гарантійний карєр»; договір поставки №38 від 08.11.2017р.; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на цемент з ТОВ «МЕГАБУДКОМПЛЕКТ»; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на цемент з ПАТ «Дікергофф Цемент Україна».

За результатами розгляду вищезазначених документів 22.03.2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (комісія регіонального рівня ГУ ДФС в Одеській області), відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України прийнято Рішення №615420/41501853 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 15.12.2017 року: платником податків надано копії документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до положень п.56.23 ст. 56 ПК України 04 квітня 2018 року ТОВ “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн”” на адресу ДФС України було направлено скаргу на вищезазначене рішення №615420/41501853.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачами, рішення щодо розгляду вищевказаної скарги ДФС України не приймалось.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 15.12.2017 року, позивач звернувся з даним адміністративним позовом, вирішуючи вимоги за яким суд виходить з наступного.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21 грудня 2016 року №1797- VIII до Податкового кодексу України внесено ряд суттєвих змін, та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

У зв’язку з чим статтю 201 Податкового кодексу України доповнено пунктом 201.16 наступного змісту: “реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу”.

Відповідно до п.74.2 ст.72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Зі змісту квитанції від 29.12.2017р. про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по податковій накладній Товариства №41 від 15.12.2017р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567, а саме виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно із УКТ ЗЕД 6810.

Відповідно до положень 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №753/30621 (зі змінами та доповненнями) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до положень п. 201.16.1. ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення про зупинення), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №754/30622 (зі змінами та доповненнями), котрим передбачено надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв платник податків надає: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 та набрав чинності 22.03.2018 року.

На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 р. наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Згідно з п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку–юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 – 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв,визначених у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб’єктів господарювання,перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 – 1.5цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб’єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб’єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб’єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях,м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Отже, приписами Критеріїв ризиковості платника податку визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Фіскальний орган був зобов'язаний у квитанції від 29.12.2017р. чітко вказати на конкретний вид критерію, серед перелічених у пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Приписами пп. 201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог п. 201.16.1.201.16.2. ст.201 ПК України позивачем були надані пояснення та необхідні документи, якими підтверджується здійснення господарської операції по спірній накладній. Перелік наданих документів відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 року № 567.

При цьому, в порушення вимог пп.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, які вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію, у вищезазначеній Квитанції вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” має статус виробничого підприємства, а отже коди товарів, створених в результаті діяльності, можуть не співпадати з кодами придбаної сировини.

Про що було зазначено у пояснювальній записці вих. № 30/11-17 від 30.11.2017 року, зі змісту якої вбачається, що основним видом діяльності ТОВ “Промислова компанія “КІК”” є виготовлення виробів із бетону для будівництва (КВЕД ДК 009:2010 – 23.61).

Разом з тим, 28.12.2017 року позивачем було подано Таблицю даних платника податків за встановленою формою щодо видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) та кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачають (виготовляються) та / або придбаваються (отримуються) платником податку, проте ці дані не були враховані (а.с.41,42).

Таким чином, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №41 відповідачем не враховано та не взято до уваги особливостей господарської діяльності ТОВ “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн””, в результаті чого Відповідач дійшов помилкових висновків про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах.

Так, враховуючи наявність в матеріалах справи документів, які у повній мірі підтверджують характер господарської операції щодо реалізації товару ТОВ “Промислова компанія “КІК” його контрагенту – ТОВ “БУДІНТО” та які були надані відповідачу разом з повідомленням №40 від 16.03.2018 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Натомість, відповідачами не надано будь-яких пояснень щодо невідповідності наданих позивачем до контролюючого органу документів вимозі достатності для проведення реєстрації податкових накладних.

В обгрунтування правомірності оскаржуваного рішення, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву посилається на положення Порядку №117 від 21.02.2018 року, згідно яких зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 15.12.2017 року прийняте у спосіб та у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ризиковості платника податків.

Зі змісту квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по спірній податковій накладній №41 від 15.12.2017 року вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з п.16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.17 Порядку №117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п.19 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Положеннями п.20 Порядку №117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що у порядку, визначеному п.16 Порядку №117, позивачем були надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо господарської операції, за результатами якої складено спірну накладну №41 від 15.12.2017 року, які були направлені до комісії для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, що підтверджується повідомленнями №49 від 16.03.2018 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній з поясненнями та відповідним пакетом документів.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів визнає надання позивачем відповідного пакету документів на підтвердження господарської операції по спірній податковій накладній з зазначенням відповідного переліку таких документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.22, п.23 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

З вказаного вбачається, що рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Іншими словами, у даному конкретному випадку повинно було б зазначатися одне з трьох варіантів рішення: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; 2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; 3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду доказів, що оскаржуване рішення №615420/41501853 від 22.03.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 15.12.2017 року було ухвалено у визначений чинним законодавством спосіб, а саме, шляхом проведення засідання Комісії, складання протоколу Комісії, не підтверджена правомочність її складу при прийнятті рішення, розгляду поданих позивачем матеріалів, а також висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкових накладних або про відмову у реєстрації.

В матеріалах справи відсутній протокол засідання Комісії з результатами голосування - єдиний належний та допустимий доказ того, що Комісія ГУ ДФС в Одеській області, приймаючи оскаржуване рішення, діяла у спосіб, що передбачений чинним законодавством, та обґрунтовано відмовила у реєстрації податкової накладної на підставі висновку контролюючого органу.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства суд дійшов висновку, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, та не враховано подані платником документи, а також не зазначено, яким вимогам та якого законодавства не відповідають подані документи.

Сукупність первинних документів, наданих позивачем до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо реальності операцій за договором поставки №9/11/1-2017 від 02.11.2017 року між позивачем та ТОВ “БУДІНТО”, на виконання вимог якого складено спірну податкову накладну.

Разом з цим, оцінити обґрунтованість оскаржуваного рішення Комісії ДФС України з його змісту суд позбавлений можливості, оскільки воно не містить будь-яких доречних та важливих аргументів на користь висновку про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 15.12.2017р. ТОВ “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн”.

Зазначена в оскаржуваному рішенні підстава для відмови у реєстрації податкової накладної не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки позивачем надані до суду первинні документи, подані до контролюючого органу після зупинення реєстрації ПН, а які саме порушення чинного законодавства допущено позивачем при їх складанні в оскаржуваному рішенні Комісії не вказується.

Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Відповідно до п.22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п.24 Порядку №117 комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Пунктом 26 Порядку №117 визначено, що якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №615420/41501853 від 22.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 15.12.2018 року, а також те, що вказаним рішенням порушені права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати вищевказану податкову накладну ТОВ «Промислова компанія «Куліндоровський індустріальний концерн» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання до ЄРПН (29 грудня 2017 року).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в контексті положень ст.201 ПК України та Порядку №117.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Куліндоровський індустріальний концерн»

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн. відповідно до платіжного доручення №655 від 03.10.2018 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області, керівником Комісії якого прийняті оскаржувані рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУДФС в Одеській області від 22.03.2018 року №615420/41501853.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №41 від 15.12.2017 року, виписану Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн” датою її надходження – 29 грудня 2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ:39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Куліндоровський індустріальний концерн» (65025, м. Одеса, 20-й кілометр Старокиївської дороги; код ЄДРПОУ:41501853) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн. 00коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано 04 березня 2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

.