Рішення № 80229714, 05.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/471/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретар судового засідання Куща М.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії щодо присвоєння нової адреси, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, в якому позивач просить визнати бездіяльність Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області протиправною та зобов’язати присвоїти квартирі АДРЕСА_1 нову адресу шляхом зміни на фактичну: квартира АДРЕСА_2.

Ухвалою від 31.01.2019 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

15.02.2019 року (вх. № ЕП/1256/19) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

19.02.2019 року (вх. № 6038/19) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

20.02.2019 року (вх. № 6191/19) позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

28.02.2019 року (вх. № 7411/19) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача.

У судове засідання 2802.2019 року сторони по справі не з'явились, сповіщались належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання, від позивача та представника відповідача в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 69, 75).

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначено, що позивач разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказана квартира є комунальною власністю і нею розпоряджаються органи місцевого самоврядування міста Чорноморськ.

Так, позивачем зазначено, що квартира весь час була під номером 2 та вважається окремим, ізольованим приміщенням, однак за первинним проектом була розділена на дві квартири № 2 та № 3, про що позивач дізналась у листопаді 2018 року звернувшись за власною ініціативою до БТІ з метою виготовлення технічного паспорту на зазначену квартиру, в якій проживає зі свого народження і до сьогоднішнього часу. Зокрема, позивачем зазначено, що нею за вересень 2018 року сплачено квартплату у розмірі 700 грн., що відповідає оплаті за всю площу квартири № 2 (та як стало відомо позивачу квартири № 2 та № 3 разом).

Крім того, у технічному паспорті, виданому БТІ Чорноморської міської ради 22.11.2018 року, на «квартиру № 2, 3 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 зазначено, що квартира складається з неізольованих кімнат житловою площею 54,3 кв.м. і згідно плану ніякого розділення квартири на дві окремі не має. За вказаних обставин, у позивача виникла необхідність присвоєння квартирі наступної адреси, а саме: АДРЕСА_4, м. Чорноморськ, Одеська область, у зв’язку з чим вона звернулась із заявою від 26.11.2018 року, однак у задоволенні заяви фактично було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що підставою для підготовки управлінням архітектури та містобудування рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради є дані КП «БТІ» про можливість присвоєння поштової адреси з конкретно визначеною нумерацією та інформацією про відсутність зареєстрованого у місті Іллічівську об’єкта нерухомого майна за такою ж адресою.

Так, Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області листом від 06.12.2018 року за № 133 на звернення ОСОБА_2 повідомив, що для вирішення питання про присвоєння адреси квартирі АДРЕСА_5 необхідно надати копії зазначених у відповіді документів. Однак, позивачем по теперішній час копій зазначених у листі від 06.12.2018 року за № 133 документів для присвоєння квартирі АДРЕСА_6 нової адреси шляхом зміни на фактичну: квартиру № 2-3 до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради надано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_2 ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що позивач разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки № 15-3830 від 22.03.2018 року про склад зареєстрованих (сім’ї) у житловому приміщенні/будинку осіб виданої ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7 зареєстровані дві особи, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

У листопаді 2018 року позивач звернувшись до КП «БТІ» з метою виготовлення технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_7. З виданого технічного паспорту КП «БТІ» Чорноморської міської ради Одеської області на квартиру № 2, 3 в житловому будинку № 23, вул. Садова, зазначено, що квартира складається з неізольованих кімнат житловою площею 54,3 кв.м. і згідно плану розділення квартири на окремі немає (а.с. 8-11).

За вказаних обставин, у позивача виникла необхідність присвоєння квартирі наступної адреси, а саме: АДРЕСА_4, м. Чорноморськ, Одеська область, у зв’язку з чим вона звернулась із заявою від 26.11.2018 року до Чорноморського міського голови ОСОБА_5, яка надійшла засобами поштового зв’язку 28.11.2018 року (вх. № 3020-Д) (а.с. 54-56).

Листом від 06.12.2018 року за № 133 на звернення ОСОБА_2 Виконавчий комітет Чорноморської міської ради за підписом заступника міського голови ОСОБА_6 повідомив, що для вирішення питання про присвоєння адреси квартирі АДРЕСА_5 необхідно надати заяву на ім’я міського голови, а також повідомлено, що до заяви додаються наступні документи:

копія правовстановлюючого документу, який посвідчує право користування або власності на земельну ділянку;

для фізичної особи – копія паспорту;

копія правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності заявника на об’єкт нерухомого майна;

документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;

документ, який надає право на виконання будівельних робіт, виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (у разі присвоєння поштової адреси об’єктам незавершеного будівництва);

довідки КП «БТІ» м. Чорноморська (проспект Миру, 19, м. Чорноморська) про можливість присвоєння адреси.

Проте, як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивачем по теперішній час копій зазначених у листі від 06.12.2018 року за № 133, документи для присвоєння квартирі АДРЕСА_6 нової адреси шляхом зміни на фактичну: квартиру за № 2-3 так і не було надано до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради.

З даними доводами відповідача позивач не погоджується, зокрема зазначивши у відповіді на відзив про відсутність можливості надати у повному обсязі документи, які є виключно у відповідача, оскільки квартира №2 за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Садова, буд. 23, знаходиться у власності органів місцевого самоврядування міста Чорноморськ і саме тому, звернення було адресовано до міського голови, як представника власника нерухомості для ініціювання питання про зміну адреси.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Статтею 1 Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст.3 даного Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, обєднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань (ст. 5 Закону України "Про звернення громадян").

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Таким чином, заява ОСОБА_2 від 26.11.2018 (вх. № 3020-Д від 28.11.2018р.) відповідає вимогам форми та змісту звернення, визначених Законом України "Про звернення громадян".

Приписами ст.7 Закон України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

За нормами ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Аналізуючи вказані норми чинного законодавства, суд зазначає, що відповідачем надано відповідь на звернення ОСОБА_2 від 06.12.2018 року за № 133, однак не надано доказів направлення даної відповіді позивачу, чим порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян", яким чітко визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання бездіяльності Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області щодо не надання відповіді у встановлені Законом України «Про звернення громадян» строки.

Суд звертає увагу, що згідно змісту заяви позивачки від 26.11.2018р., вона просила, вирішити питання про присвоєння квартирі № 2 по вул. Садовій у місті Чорноморську нової адреси шляхом зміни на фактичну: квартира № 2-3 по вул. Садовій у м. Чорноморську Одеської області.

Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині та вважає, що права позивача можуть бути належним чином поновлені шляхом повторного, повного та всебічного розгляду скарги згідно приписів законодавства.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

При цьому, відповідачем до суду надано копію відповіді від 06.12.2018 року за № 133, однак не надано доказів направлення на адресу позивача такої відповіді, як то: поштової квитанції, повідомлення тощо, відповідачем також не надано витягу з журналу вихідної кореспонденції про направлення такої відповіді на адресу позивача.

Відтак, враховуючи, що позивач зазначає про відсутність відповіді на своє звернення, а також, беручи до уваги, що відповідачем не надано доказів направлення відповіді на адресу позивача, суд вважає, що відповідач не надав у встановлений законодавством України строк на звернення позивача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а саме: необхідність визнання протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області при розгляді заяви позивача від 26.11.2018р. щодо не надання у строки встановленні Законом України «Про звернення громадян» відповіді, а також зобов’язання Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області повторно розглянути вказану заяву та надати на неї повну та обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду.

При цьому, позовні вимоги про зобов’язання Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області присвоїти квартирі АДРЕСА_1 нову адресу шляхом зміни на фактичну: квартира АДРЕСА_2 задоволенню не підлягають, оскільки це є дискреційним повноваженням відповідача.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відтак з урахуванням вимог ч. 3 ст. 139 КАС України суд дійшов висновку про стягнення на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: 68004, АДРЕСА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області (місцезнаходження: 68003, проспект Миру, 33, м. Чорноморськ, Одеська область; код ЄДРПОУ 04057043) про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії щодо присвоєння нової адреси - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області протиправною при розгляді заяви позивача від 26.11.2018р. щодо не надання у строки встановленні Законом України «Про звернення громадян» відповіді.

Зобов’язати Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 26.11.2018 року та надати на неї повну та обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057043) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2019р.

Суддя О.М. Тарасишина

.