Рішення № 80229564, 05.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/6185/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Мусій С.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам’янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Кам’янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі – Кам’янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, Відповідач) в якому просить:

- визнати дії державного виконавця Кам’янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанов про закінчення виконавчого провадження ВП № 57832835 та ВП № 57832529 від 14.12.2018 незаконними;

- скасувати постанови державного виконавця Кам’янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про закінчення виконавчого провадження ВП № 57832835 та ВП № 57832529 від 14.12.2018.

Ухвалою судді від 28.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 15.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач звернувся до суду із заявою про залучення третьої особи на стороні відповідача. Просив залучити голову ОСОБА_4 сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.01.2019 суд, керуючись статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання Позивача задовольнив частково. Постановив ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, згідно з якою до участі у справі залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області.

При обґрунтуванні позовних вимог Позивач зазначає, що державний виконавець, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», при винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень, не виніс постанов про стягнення з боржника у виконавчому провадженні виконавчого збору. На думку Позивача, державний виконавець порушив порядок виконання рішення суду, а саме провів перевірку виконання рішення суду боржником, до закінчення встановленого строку для його виконання. Крім цього, не погоджується з постановами Відповідача про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2018 ВП № 57832835 та ВП № 57832529, оскільки із їх змісту не вбачається, що боржник виконав рішення суду у повному обсязі. Вказує на протиправність дій державного виконавця щодо винесення оскарженої постанови та наявність підстав для її скасування.

Відповідач подав на адресу суду відзив на позовну заяву. Вважає, що в діях державного виконавця при винесені постанов про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2018 ВП № 57832835 та ВП № 57832529 відсутні порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження”. Щодо виконавчого провадження № 57832835 зазначає, що за результатами перевірки виконання рішення ОСОБА_4 сільською радою встановлено, що ОСОБА_1 надано відповідь на запитувану інформацію за вих. № 620 від 30.11.2018, що підтверджується у журналі реєстрації вихідної документації. Щодо виконавчого провадження № 57832529, державний виконавець зазначив, що ОСОБА_4 сільською радою вжито заходи для виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” щодо оприлюднення публічної інформації про свою діяльність, а саме: у приміщенні сільської ради наявні інформаційні стенди з інформацією про діяльність ОСОБА_4 сільської ради. Крім того, винесено рішення № 2 від 23.11.2018 про створення офіційного веб – сайту в глобальній інформаційній мережі – StYrada.gov.ua та скеровано листа адміністратору домена gov.ua щодо реєстрації доменного ім’я. Наголошує, що постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2018 ВП № 57832835 та ВП № 57832529 винесені законно. Вважає позовні вимоги Позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

01.02.2019 Позивач подав відповідь на відзив. Додатково вказав, що лист ОСОБА_4 сільської ради № 620 від 30.11.2018 з додатками отримав лише 26.12.2018.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у задоволенні такого відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги Позивача не підтримав, просив у задоволенні таких відмовити повністю. Вказав, що ОСОБА_4 сільською радою було вжито усіх залежних від неї заходів щодо виконання рішення суду.

З’ясувавши зміст спірних правовідносин, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі № 1340/4087/18 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ОСОБА_4 сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області щодо надання недостовірної та неповної інформації на запит № ВСП001/16/04/18 від 16.04.2018. Зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у повному обсязі. Зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області вжити заходів для виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” щодо оприлюднення публічної інформації про свою діяльність на інформаційному стенді у приміщенні сільської ради та Інтернет-сайті. У задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_4 сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральної (немайнову) шкоди відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 13.11.2018.

14.11.2018 Львівським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 1340/4087/18 згідно з яким зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області вжити заходів для виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” щодо оприлюднення публічної інформації про свою діяльність на інформаційному стенді у приміщенні сільської ради та Інтернет-сайті.

14.11.2018 Львівським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 1340/4087/18 згідно з яким зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у повному обсязі.

03.12.2018 державним виконавцем Кам’янка–Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57832529. Згідно з вказаною постановою відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 1340/4087/18 від 14.11.2018. Зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області вжити заходів для виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” щодо оприлюднення публічної інформації про свою діяльність на інформаційному стенді у приміщенні сільської ради та Інтернет-сайті.

Крім того, 03.12.2018 державним виконавцем Кам’янка–Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57832835. Згідно з вказаною постановою відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 1340/4087/18 від 14.11.2018. Зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у повному обсязі.

14.12.2018 державним виконавцем Кам’янка–Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 57832835. Згідно з інформації, що зазначена у вказаній постанові, відповідно до листа ОСОБА_4 сільською радою за вих. № 620 від 30.11.2018 ОСОБА_1 надано відповідь на запитувану інформацію № ВСП 001/16/04/18 (згідно з переліку питань, які зазначені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018), що підтверджується записом у журналі реєстрації вихідної документації ОСОБА_4 сільської ради.

Також, 14.12.2018 державним виконавцем Кам’янка–Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 57832529. В постанові зазначено, що згідно з акта державного виконавця від 13.12.2018 ОСОБА_4 сільською радою вжито заходи для виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме: у приміщенні сільської ради наявні інформаційні стенди про їх діяльність. Рішенням ОСОБА_4 сільської ради № 2 від 23.11.2018 вирішено створити веб – сайт сільської ради в глобальній інформаційній мережі Інтернет та 26.11.2018 у ТзОВ “Хостмайстер” скеровано лист для реєстрації доменного ім’я.

Позивач не погоджуючись з постановами про закінчення виконавчого провадження ВП № 57832835 та ВП № 57832529 від 14.12.2018 та вважаючи дії державного виконавця протиправними звернувся до суду за захистом свого права.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 124 Конституції України та статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх без винятку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ, посадових осіб, окремих громадян та їх об'єднань і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 вказаного Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”).

З вищенаведеного вбачається, що правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема, є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Статтею 39 Закону України “Про виконавче провадження” визначено підстави закінчення виконавчого провадження.

Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною другою цієї ж статті про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до частини 2 статті 39 вказаного Закону, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що у випадках, передбачених, зокрема пунктом 9 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

Судом встановлено, що на виконанні у Відповідача, зокрема, перебував виконавчий лист № 1340/4087/18 від 14.11.2018, згідно з яким, зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у повному обсязі.

Як видно з матеріалів справи, зокрема з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі № 1340/4087/18, 16.04.2018 Позивач звертався до ОСОБА_4 сільської ради Кам’янка Бузького району Львівської області із запитом на отримання публічної інформації.

Так, у вказаному запиті Позивач запитував наступну інформацію про діяльність ОСОБА_4 сільської ради Кам’янка Бузького району Львівської області:

1) Повідомити у який спосіб сільська рада оприлюднює публічну інформацію про свою діяльність:

- в офіційних друкованих виданнях;

- на офіційних веб – сайтах в мережі Інтернет;

- на офіційних стендах;

- будь – яким іншим способом;

2) Надати інформацію про наявність у сільській раді Положення про порядок дотримання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, номер реєстрації та дату затвердження;

3) Надати інформацію про виконання розпорядником інформації вимог статті 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме:

- чи оприлюднюється інформація про діяльність та прийняті рішення;

- чи ведеться облік документів, що знаходяться у володінні розпорядника інформації;

- чи ведеться облік запитів на публічну інформацію;

- чи визначене спеціальне місце для роботи запитувачів з документами чи їх копіями (можливість проводити виписки, фотографування, копіювання, сканування, записування на будь – які носії).

Як уже зазначалося, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі №1340/4087/18 зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області, зокрема, надати ОСОБА_1 запитувану інформацію у повному обсязі.

На виконання вказаного рішення, ОСОБА_4 сільську раду надала ОСОБА_1 відповідь № 620 від 30.11.2018, в якій повідомила:

1) Сільська рада оприлюднює публічну інформацію про свою діяльність ОСОБА_4 сільської ради на інформаційних стендах. Проводиться робота по створенню веб – сайту відповідно до рішення 33 позачергової сесії від 23.11.2018 № 2.

2) Розпорядженням голови ОСОБА_4 ради Кам’янка-Бузького району Львівської області від 26.12.2012 № 35 затверджено Порядок доступу до публічної інформації, розпорядником якої є ОСОБА_4 сільська рада, виконавчого комітету.

3) Інформація про діяльність та прийняті рішення оприлюднюється на стендах у приміщенні сільської ради;

- облік документів, що знаходяться у володінні розпорядника інформації ведеться відповідно до чинного законодавства;

- облік запитів на публічну інформацію ведеться відповідно до чинного законодавства;

- в приміщенні сільської ради відведене спеціальне місце для громадян для ознайомлення із запитуваною інформацією з можливістю робити виписки, фотографувати.

Як видно з акта державного виконавця від 13.12.2018, при виході на адресу встановлено, що ОСОБА_4 сільською радою надано відповідь ОСОБА_1 на запитувану інформацію листом за вих. № 620 від 30.11.2018 року, який відправлений Позивачу, що підтверджується у журналі реєстрації вихідної документації ОСОБА_4 сільської ради.

Аналізуючи надану відповідь із запитуваною інформацією, суд зазначає, що така містить відповіді на усі запитання Позивача, викладені ним у запиті від 16.04.2018.

Вказане свідчить про виконання ОСОБА_4 сільською радою вимоги про надання Позивачу запитуваної інформації у повному обсязі.

Отже, підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57832835 від 14.12.2018.

Таким чином, підстав для задоволення позовної вимоги про скасування вищевказаної постанови та визнання дій державного виконавця щодо її винесення протиправними, - немає.

Щодо виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 1340/4087/18 від 14.11.2018, згідно з яким ОСОБА_4 сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області зобов’язано вжити заходів для виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” щодо оприлюднення публічної інформації про свою діяльність на інформаційному стенді у приміщенні сільської ради та Інтернет-сайті, суд зазначає наступне.

На виконання рішення суду у цій частині, ОСОБА_4 сільська рада Кам’янка-Бузького району Львівської області прийняла рішення від 23.11.2018 № 2 “Про створення офіційного веб – сайту ОСОБА_4 сільської ради”, згідно з яким вирішено створити офіційний веб – сайт ОСОБА_4 сільської ради в глобальній інформаційній мережі Інтернет – StYrada.gov.ua. Крім того, вказаним рішення затверджено Положення про офіційне веб – сайт ОСОБА_4 сільської ради в глобальній інформаційній мережі Інтернет (додається).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2018 ОСОБА_4 сільська рада звернулася до адміністратора домена GOV.UA із заявою № 610 у якій просила зареєструвати доменне ім’я StYrada.gov.ua для ОСОБА_4 сільської ради Кам’янка – Бузького району Львівської області.

Вказане свідчить про вжиття Старояричівскою сільською радою заходів щодо виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Суд погоджується з твердженням Відповідача, зазначеним у відзиві, що у виконавчому провадженні № 57832529 було зобов’язано ОСОБА_4 сільську раду вжити заходи по створенню сайту, а не створити сайт. Вжиття заходів це фактично початок процесу створення, що і було розпочато ОСОБА_4 сільською радою.

Таким чином, суд вважає, що державний виконавець правомірно вказав в акті від 13.12.2018 про вжиття ОСОБА_4 сільською радою заходів на виконання вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме: у приміщенні сільської ради наявні інформаційні стенди із інформацією про діяльність ОСОБА_4 сільської ради та прийнято рішення від 23.11.2018 № 2 “Про створення офіційного веб – сайту ОСОБА_4 сільської ради”, а також скеровано лист від 26.11.2018 № 610 про реєстрацію домена.

14.12.2018 у зв’язку з фактичним виконанням рішення зобов’язального характеру, державний виконавець на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 57832529.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно дійшов висновку про виконання ОСОБА_4 сільською радою рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі № 1340/4087/18 у цій частині та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, на думку суду, підстав для задоволення позовної вимоги про скасування вищевказаної постанови та визнання дій державного виконавця щодо її винесення протиправними, - немає.

Крім цього, суд зазначає наступне.

За приписами пунктів 1-6 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також і згідно частини 9 статті 27 Закону України «про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналізуючи норми вищенаведеного законодавства з примусового виконання судових рішень, можна дійти висновку, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. При цьому, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 сільською радою виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження, тобто до 03.12.2018.

Таким чином, враховуючи те, що рішення суду боржником у виконавчому провадженні було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тому на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується.

Щодо посилання Позивача на обставину, що державний виконавець до закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» перевірив виконання рішення боржником, чим вчинив протиправні дії, суд зазначає наступне. Доводи Позивача в цій частині, не містять жодного обгрунтування негативного впливу таких дій на конкретні реальні виражені права, свободи чи інтереси Позивача, а тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Щодо скерування Позивачу відповіді ОСОБА_4 сільської ради від 30.11.2018 № 620, суд звертає увагу, що у рішенні суду від 12.10.2018 у справі № 1340/4087/18, суд не встановлював порядок виконання цього рішення, та не зобов’язував ОСОБА_4 сільську раду, скерувати відповіді на запитувану інформацію, на адресу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення в лист.

Додатково суд зазначає, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кам’янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанов слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кам’янка-Бузького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанов, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мричко Н.І.