Рішення № 80229550, 15.02.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року справа № 1140/3262/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Гроуп", вул. Кавалерійська,7,офіс 316, м. Кропивницький,25006

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №00000801408 від 15.11.2018року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що повідомлення-рішення № 00000801408 від 15.11.2018 року ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято безпідставно та неправомірно, є необґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню, оскільки на даний час, внаслідок шахрайських дій осіб, які здійснювали діяльність від імені компанії «Polmag Magdalena Janiak, Arkadiuz Liz», отриманими від позивача, як оплата за телескопічний навантажувач в сумі, еквівалентній 16150 євро, товар по операції в адресу ТОВ "Капітал Гроуп" не надійшов.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте на підставі акту перевірки, у висновках якого, зокрема встановлено порушення: статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а тому оскаржуване рішення є законним, прийнятим на підставі та в межах повноважень.

Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1).

Ухвалою суду від 01 лютого 2019 року в клопотанні представника відповідача про зупинення провадження в справі відмовлено (а.с.106-107).

В судове засідання, представники сторін не прибули, від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без участі.

Частиною 1 статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

18.01.2018 року ТОВ "Капітал Гроуп" здійснено платіж з українського банку ПАТ "Кредобанк" до Національного Вестміністерського банку PLC (Chorlton – Cum – Hardy Branch, Манчестер, Великобританія) на загальну суму 16 150 євро.

Так, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та інформації, отриманої від ПАТ "Кредобанк" від 08.08.2018 року №52-33267/18 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту №24 від 16.01.2018 року за період з 18.01.2018р. по 22.10.2018 р.

За результатом перевірки складено акт від 29.10.2018 року №160/11-28-14-08/38802570 (а.с.51-54).

Перевіркою встановлено порушення вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.2004 р. №24 від 16.01.2018 р.

Перевіркою питання дотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків по зовнішньоекономічному контракту встановлено наступне:

-3.1 між ТОВ "Капітал Гроуп" в особі директора ОСОБА_1 (далі – Покупець) та «Polmag Magdalena Janiak, Arkadiuz Liz», в особі директора Arkadiuz Lis укладено контракт №24 від 16.01.2018 року.

Предмет контракту: телескопічний навантажувач JCB 541-70 Agri, б/в 2006 р.б.в, ціна якого складає – 16150 євро, на умовах поставках EXW Польща, ul. Powstancow Wielkopolski 31.63-500 Ostrzeszow (Инкотермс 2000).

Перевіркою повідомлення ПАТ "Кредобанк" №52-33267/18 від 08.08.2017 року (по даті здійснення попередньої оплати 18.01.2018 року) встановлено, що на виконання умов зазначеного контракту ТОВ "Капітал Гроуп" на адресу нерезидента здійснено попередню оплату в сумі 16150 євро (564947,69 грн.), що підтверджено swift повідомленням від 18.01.2018 р.

Законодавчо встановлений строк надходження валютної виручки по даті попередньої оплати 18.01.2018 року настає 17.07.2018 року.

В зв’язку з невиконанням умов контракту, 27.04.2018 року частково повернуто кошти в сумі 4.27 євро (134,59 грн.), що підтверджено випискою ПАТ "Кредобанк" від 27.04.2018 року по рахунку №26007001731201.

Станом на 22.10.2018 року по контракту №24 від 16.01.2018 року з компанією – нерезидентом «Polmag Magdalena Janiak, Arkadiuz Liz» (Польща) рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 16 145, 73 євро.

Таким чином, при здійсненні розрахунків по імпортному контракту №24 від 16.01.2018 року з «Polmag Magdalena Janiak, Arkadiuz Liz» (Польща) порушено законодавчо встановлені строки, чим порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 р. (розділ ІІІ акту перевірки) (а.с.53).

На підставі Акту перевірки, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення №00000801408 від 15.11.2018 року, відповідно до положень якого встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами і доповненнями, та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами і доповненнями, нарахована суму грошового зобов'язання в розмірі 144308,83 грн.(а.с.7).

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Строки розрахунків в іноземній валюті, а також відповідальність за порушення граничних строків зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів регулює закон України "ро порядок здійснення операцій в іноземній валюті"№ 185/94-ВР від 23.09.1994 року (далі - Закон № 185/94-ВР).

Статтею 1 Закону № 185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, законодавством визначено тільки два можливі випадки зупинення нарахування пені.

Суд зазначає, що в ході проведення документальної перевірки та до адміністративного позову висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження законодавчо встановлених строків надходження імпортованих товарів, а також документи про звернення ТОВ "Капітал Гроуп" до суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента не надавались.

Так, позивач зазначив, що дізнавшись, що відносно Товариства вчинено шахрайській дії, пов’язані з заволодінням коштів, останнє направило до National Westmister Bank PLK лист з приводу повернення коштів зі swift – платежу, за яким було здійснено переказ за реквізитами шахраїв (а.с.12).

06.03.2018 року National Westmister Bank PLK на звернення позивача повідомив останнього про неможливість повернення кошів в сумі 16150 євро в зв’язку з їх переміщенням за межі досяжності Банку (а.с.20-21).

При цьому, 24.10.2018 року директором ТОВ "Капітал Гроуп" - ОСОБА_1 подано до поліції Польщі заяву про вчинення щодо нього з 16 по 17 січня 2018 року в Остшешуві злочину у формі шахрайства (а.с.22-23,60-61).

Станом на цей час в провадженні Повітового управління поліції в м. Остшешув знаходиться кримінальне провадження за фактом шахрайських дій невідомих осіб стосовно грошових коштів ТОВ "Капітал Гроуп", за ознаками злочину за ст.286 §1 Кримінального кодексу (а.с.60-61).

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності, в тому числі й щодо вибору контрагента, покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини.

Позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а аргументи представника відповідача підтвердилися матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, враховуючи позицію відповідача та доведення ним правомірності вчинення дій у розумінні ст.2 ч.2 КАС України, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Гроуп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2