Рішення № 80229520, 04.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.000403

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв’язку з установленням ІІІ групи інвалідності;

- зобов’язати відповідача призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв’язку з установленням ІІІ групи інвалідності в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому буде прийнято рішення про виплату;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов’язати Головне управління Національної поліції у Львівській області подати звіт про виконання рішення суду.

Посилається на те, що у період з 24.09.1996 року по 29.02.2016 року проходив службу в поліції, звільнений – через хворобу. В серпні 2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини. 01.02.2018 року позивач звернувся до відповідача із запитом про стан виплати одноразової грошової допомоги, однак зі змісту листа-відповіді від 13.02.2018 року дізнався про відмову у виплаті такої. Підставою для відмови слугувало те, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 “Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського” не визначені випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, який втратив працездатність внаслідок захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 р у справі №813/1123/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції у Львівській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 05.09.2017 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності, на підставі п.4 ч.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліцію” та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4, у розмірі, передбаченому ст.99 Закону України “Про Національну поліцію”, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав скасування оскаржуваної відмови. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Висновком про призначення одноразової грошової допомоги, складеним на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 р у справі №813/1123/18, на підставі матеріалів працівника поліції та протоколу від 20.06.2018 №11 ОСОБА_1 повторно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Вважаючи відмову протиправною та такою, що порушує права, свободи та інтереси позивача, останній звернувся до суду за їх захистом. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.02.2019 (вх. 5463) та просив у задоволенні такого відмовити. Відзив обґрунтований лише посиланням на положення статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” та пункту 2 частини 1 розділу 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11.01.2016 р. Зазначив, що ні в довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, ні в постанові відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку – не зазначено причин, визначених ст. 97 Закону №580-VIII та Порядком №4, які дають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням третьої групи інвалідності в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму.

Суд, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 24.09.1996 року по 29.02.2016 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, звідки був звільнений за п.2 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” /через хворобу/. День звільнення – 29.02.2016 року, остання займана посада – інспектор чергового батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Згідно свідоцтва про хворобу №23 від 18.02.2016 року, складеного Військово-лікарською комісією ДУ “ТМО МВС України по Львівській області”, позивач неодноразово мав захворювання, пов’язані з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, а також із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 08.02.2017 року №173/34/01-2017, виданої батальйоном поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Львівській області, в період з 01.05.2014 року до 05.06.2014 року та з 23.01.2015 року до 21.02.2015 року позивач перебував у службовому відрядженні для виконання завдань, визначених Законом України “Про боротьбу з тероризмом”, та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, зокрема в Донецькій області.

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА №352320 від 25.08.2016 року та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА №383225 від 02.08.2017 року, позивачу з 09.08.2016 року встановлено IIІ групу інвалідності. Причина інвалідності – захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини.

Як зазначено у позовній заяві, в серпні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності. Однак відповідь на таку заяву (рапорт) на адресу позивача не надходила.

В подальшому, з метою отримання інформації про стан виплати одноразової грошової допомоги, адвокат позивача ОСОБА_2 звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 01.02.2018 року, з листа-відповіді від 13.02.2018 року №М-9/Аз/05/17-2018 на який та доданих до нього документів, зокрема Витягу з протоколу від 05.09.2017 року №7, позивач дізнався про відмову у виплаті такої. Підстава: у зв’язку з тим, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 “Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського” не визначені випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, який втратив працездатність внаслідок захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини.

Позивач оскаржив до суду таку відмову та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 р у справі №813/1123/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції у Львівській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 05.09.2017 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності, на підставі п.4 ч.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліцію” та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4, у розмірі, передбаченому ст.99 Закону України “Про Національну поліцію”, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав скасування оскаржуваної відмови. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 р Головним управління Національної поліції у Львівській області повторно розглянуто рапорт ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 20.06.2018 позивачу було відмовлено в призначенні у зв’язку з тим, що ст. 97-101 Закону України “Про Національну поліцію” та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського не визначені випадки за яких одноразова грошова допомога призначається і виплачується внаслідок втрати працездатності і встановлення інвалідності через захворювання пов’язані із захистом Батьківщини.

Така відмова, на думку позивача, є протиправною та зумовила звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року №580-VIII, який набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.97 цього Закону, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, серед іншого: 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

В свідоцтві про хворобу від 18.02.2016 року № 23, захворювання ОСОБА_1 було визнано таким, що пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а також із захистом Батьківщини.

Згідно з підп.в) п.4 ст.99 Закону України “Про Національну поліцію”, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

За правилами ч.ч.1, 6 ст.100 Закону України “Про Національну поліцію”, визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Відповідно до ст.ст.97-101 Закону України “Про Національну поліцію” та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі – Порядок №4).

У підп.4 п.4 розділу І Порядку №4 визначені випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема: 4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Відповідно до підп.2 п.1 розділу ІІ Порядку №4, днем виникнення права на отримання ОГД є: 2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги визначені розділами ІІІ, IV Порядку №4.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб’єктами, суд вважає, що позивач відповідає визначеним у Порядку №4 критеріям та є таким, що має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА №352320 від 25.08.2016 року та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12 ААА №383225 від 02.08.2017 року, позивачу з 09.08.2016 року встановлено IIІ групу інвалідності в результаті захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини, тобто після звільнення останнього з органів Національній поліції та у період, коли діяв Закон України “Про Національну поліцію”.

Разом з тим, суд враховує, що факт визначення інвалідності відбувся протягом шести місяців після звільнення позивача з поліції внаслідок причин, зазначених у п.4 ч.2 .ст.97 Закону України “Про Національну поліцію”.

При цьому, підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, суд не встановив.

Вищевказані обставини встановленні рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 р у справі №813/1123/18.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А тому, суд приходить висновку, що висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу від 20.06.2018 року на тій підставі, що Порядком №4 не визначені випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, який втратив працездатність внаслідок захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини, не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості та пропорційності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак порушує права, свободи та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення.

За змістом п.3 розділу І цього Порядку, поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Закону України “Про Національну поліцію” (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України “Про міліцію”.

Вказаним положенням та долученими до матеріалів справи належними, допустимими та достатніми доказами спростовуються аргументи відповідача про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.

В матеріалах справи наявний пакет документів, з якими позивач звертався до відповідача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а саме: заява (рапорт) ОСОБА_1, копії довідки МСЕК серії 12ААА №001998, серії 12ААА №002062 про результати визначення у застрахованої особи втрати професійної працездатності у відсотках, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією з зазначенням причин та групи інвалідності, свідоцтва про хворобу №23 від 18.02.2016 р, паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, а також банківські реквізити для перерахування коштів.

Статтею 101 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено вичерпний перелік випадків, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

При цьому відповідно до пункту 5 розділу І Порядку №4 одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону №580-VIII.

Оскільки підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не здійснюються не встановлені, то суд приходить до висновку про зобов’язання відповідача призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв’язку з установленням ІІІ групи інвалідності в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому буде прийнято рішення про виплату.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання Головного управління Національної поліції у Львівській області подати про звіт про виконання судового рішення , суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, застосування заходів судового контролю за виконанням рішення є правом суду, яке використовується ним на власний розсуд за наявності відповідних підстав для цього.

Виходячи зі змісту обставин даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав за яких відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення у даній справі, за умови набрання ним законної сили, а відтак, вимога про застосування судового контролю за виконанням рішення є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат, то питання щодо їх розподілу суд не вирішує, оскільки позивач, відповідно до п.13 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, звільнений від сплати судового збору і такий ним не сплачувався.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції у Львівській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 20.06.2018 року.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції у Львівський області (місцезнаходження: вул. пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, Львівська область, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу відповідно до п.4 ч.1 ст. 97 Закону України “Про Національну поліцію” у зв’язку з встановленням третьої групи інвалідності в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому буде прийняте рішення про виплату.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.