Рішення № 80229474, 05.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/249/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач ) до Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 29.08.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС України у Луганській області відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_1 винесено рішення від 29.08.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. У вказаному рішенні зазначено, що до позивача застосовано штраф у розмірі 252,32 грн за період з 21.10.2014 до 07.05.2015, штраф у розмірі 1556,98 грн за період з 21.01.2015 до 04.04.2017 та нарахована пеня у розмірі 2241,67 грн, а всього 4050,97 грн. Позивач зазначає, що період нарахування штрафу і пені, зазначений у рішенні, як і прийняття самого рішення, підпадає на період проведення АТО, яке розпочато відповідно до Указу Президента України про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", а тому штрафні та фінансові санкції, передбачені законодавством за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року і до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, не застосовуються, оскільки настали обставини непереборної сили (форс-мажору). Тобто, факт перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до нього заходів впливу, стягнення.

Також, позивач посилався на судову практику по типовій справі (справа № 812/292/18) ОСОБА_2 Верховного Суду дійшла висновку, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Відповідач позов не визнав через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду 25.02.2019 надійшов відзив на позов (арк. спр. 40-41), в обгрунтування якого зазначено, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою сум страхових внесків та на підставі даних інтегрованої картки платника податків ГУ ДФС у Луганській області було сформовано та надіслано позивачеві рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 29.08.2018 за № НОМЕР_1 за період з 21.10.2014 до 07.05.2015 штраф у розмірі 10% на суму 252,32 грн, за період з 21.01.2015 до 04.04.2017 штраф у розмірі 20% на суму 1556,98 грн та пеня у розмірі 2241,67 грн.

Крім того, позивач не надавав до відповідача заяви або сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, таким чином у Головного управління ДФС у Луганській області були відсутні будь-які підстави для незастосування штрафних санкцій та пені по єдиному соціальному внеску.

Позивач скористався своїм правом та 05 березня 2019 року надав до суду відповідь на відзив (арк.спр. 60-61) в якому зазначив, що він був зареєстрований як фізична особа-підприємець з грудня 2012 року у м. Стаханов (нині Кадіївка), що знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні частині Луганської області. До початку АТО у 2014 році сплачував усі необхідні обов’язкові платежі, в тому числі і єдиний соціальний внесок, наприкінці 2016 року, позивач виїхав з м. Стаханов до м. Сєвєродонецьк, де перереєструвався за новим місцем проживання. На початку 2017 року позивача було повідомлено про заборгованість за період з другого кварталу 2014 року до кінця 2016 року, по сплаті ЄСВ в розмірі 2496,62 грн, яку ОСОБА_1 сплатив. Зазначає, що після перереєстрації своєї підприємницької діяльності у м. Сєвєродонецьк, в нього немає жодних заборгованостей та несвоєчасних сплат загальнообов’язкових платежів та податків, а заборгованість по сплаті ЄСВ за період 2014-2016 років виникла виключно не з його особистої провини, а внаслідок обставин, що від нього не залежали.

Судом у справі здійснено наступні процесуальні дії:

Ухвалою суду від 21 січня 2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області про скасування рішення, залишено без руху (арк.спр. 16-17).

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) зареєстрований з 14.11.2016 як фізична особа-підприємець, у м. Сєвєродонецьку Луганської області та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області як платник єдиного внеску, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та інформаційні дані по фізичній особі-підприємцю (арк. спр. 10, 51-53, 58-59).

Попереднє місце реєстрації позивача з 03.12.2012 до 03.08.2016 року була Стаханівська об’єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області (арк.спр. 57-58).

У межах спірних правовідносин позивачу як фізичній особі – підприємцю, надійшов лист ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 04.04.2017 № 4451/1214-13-02 в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 14.11.2016. Розмір єдиного внеску становить 22 % та станом на 04.04.2017 має заборгованість у сумі 2496,62 грн. (арк.спр. 12).

Відповідно до касової квитанції від 04 квітня 2017 року позивачем сплачено заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 2496,62 грн (арк.спр. 13).

Відповідачем в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі визначені зобов’язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплата яких здійснена фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 як платником єдиного внеску у період з 21 жовтня 2014 року до 04 квітня 2017 року з порушенням строків, визначених абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464, що підтверджується інтегрованою карткою платника за 2014-2018 роки (арк. спр. 42-42).

Рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування застосовано штрафні санкції в сумі 252,32 грн за період з 21 жовтня 2014 року до 07 травня 2015 року, в сумі 1556,98 грн за період з 21 січня 2015 року до 04 квітня 2017 року та нараховано пеню в сумі 2241,67 грн, всього в сумі 4050,97 грн (арк. спр. 50).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, викладені у рішенні Верховного Суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18, суд визнає дану адміністративну справу типовою до зразкової справи № 812/292/18 та вважає за необхідне розглянути її з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2646 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Згідно із абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

На суму недоїмки відповідно до приписів частини десятої статті 25 Закону № 2464 нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (в редакції Закону до 01 січня 2015 року);

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (в редакції Закону після 01 січня 2015 року).

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина чотирнадцята статті 25 Закону № 2464).

Згідно з абзацом другим частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669 (набув чинності 15 жовтня 2014 року), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

“ 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу”.

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464. Тобто, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 після набрання ними чинності стали невід’ємною складовою Закону № 2464, а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05 лютого 2008 року у справі № 2-1/2008.

Пункт 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції) цієї норми не вносились.

Для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності у вигляді штрафних та фінансових санкцій за невиконання вимог законодавства щодо своєчасної сплати єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 достатньо лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

При цьому суд зауважує, що незастосування до платників єдиного внеску, зазначених в абзаці першому пункту 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464, відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску законодавець не обумовлював додатковими умовами, зокрема необхідністю подання окремої заяви про звільнення від відповідальності та отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України.

Посилання контролюючого органу в обґрунтування заперечень проти позову на неподання позивачем у порядку Закону № 2464 заяви про звільнення від обов'язків, передбачених цим Законом, суд визнає безпідставними з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення атитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює “незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій” та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Доводи контролюючого органу щодо ненадання позивачем контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в період 2014-2017 років, є неприйнятними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464, який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” місто Сєвєродонецьк та м. Кадіївка (Стаханов) входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, а також інформаційних даних по фізичній особі-підприємцю (арк. спр. 51-53, 57-59) у період невиконання обов’язків платника єдиного внеску знаходився на обліку в органах доходів і зборів (у Стахановській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС Луганській області (до 03 серпня 2016 року та у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (з 14 листопада 2016 року), розташованих на території населених пунктів (м. Кадіївка (Стаханов) та м. Сєвєродонецьк Луганської області), визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Отже, в силу положень абзацу третього пункту 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 не застосовуються, у зв’язку з чим рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21 жовтня 2014 року по 07 травня 2015 року та за період з 21 січня 2015 року по 04 серпня 2017 року в загальному розмірі 4050,97 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, вимоги про визнання індивідуального акта суб’єкта владних повноважень недійсним, незаконним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання індивідуального акта протиправним.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1, яким до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування застосовано штрафні санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 4050,97 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, АДРЕСА_2, 93406 ) судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_3