Рішення № 80229418, 05.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/459/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Біловодського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області та Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Біловодського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі –відповідач 1) та Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі –, відповідач 2), в якому позивач просить:

1) визнати дії Управління Державної міграційної служби України в Луганській області щодо відмови у видачі паспорту громадянина України у формі книжки протиправними;

2) зобов’язати Біловодський районний відділ УДМС в Луганській області оформити та видати ОСОБА_2, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до першого відповідача із заявою з проханням оформити і видати паспорт громадянина України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503- XII.

Листом від 27.12.2018 другий відповідач відмовив у надані паспорта, посилаючись на Постанову КМУ від 26.10.2016 № 745 “Про внесення змін до постанови КМУ від 25.03.2016 № 302”, що набрала чинності 01.11.2016, якою затверджено новий зразок бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм.

ОСОБА_1 вважає дану відмову протиправною, так як примушування до обробки персональних і конфіденційних даних ОСОБА_2 з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки є неправомірним втручанням в її особисте життя з боку держави та порушенням вимог ст. 8 Закону України від 01 червня 2010 року “Про захист персональних даних”

Ухвалою суду від 06.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст. 262 КАС України (арк. спр. 1-2).

Відповідач 2 позов не визнав, через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду, 07.02.2019 надійшов відзив на позов (арк. спр. 19-26), в якому зазначив, що Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, а саме частиною четвертою статті 21, передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

З прийняттям вищезазначеного акта, паспорт громадянина України оформляється територіальними органами та підрозділами ДМС, що забезпечені відповідним обладнанням, всім визначеним законодавством категоріям громадян, починаючи з чотирнадцятирічного віку, тільки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України” (далі - Постанова № 302) - в редакції станом на 06.03.2018, момент першого звернення позивача, передбачено запровадити із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

- з 01.01.2016 оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення про паспорт);

- з 01.11.2016 оформлення (у тому числі замість втраченого або викрадено), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою (далі - Порядок).

Пунктом 3 Постанови № 302 також установлено, що :

до завершення роботи із забезпеченням в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки;

прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.

Положення Постанови № 302 передбачають поступовий перехід до виготовлення біометричних паспортів та порядок оформлення паспорта громадянина України в різні періоди запровадження біометричних паспортів, залежно від стану забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

Так, станом на 26.12.2018 (на момент звернення позивача) всі органи та підрозділи міграційної служби, у тому числі й Біловодський РВ УДМС у Луганській області забезпечені матеріально-технічними ресурсами необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі ID-картки, а тому відповідно до пункту 1.1. Доручення ДМС України від 15.06.2017 № 92/2-17 начальникам Головних управлінь, управлінь в областях доручено припинити з 16.06.2017 в територіальних підрозділах ДМС України прийом заяв на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року.

На виконання, вищевказаного Доручення, з 16.06.2017 в територіальних підрозділах ДМС України прийом заяв на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року припинено.

На момент звернення позивача до Біловодського РВ УДМС у Луганській області вищевказаний територіальний підрозділ був забезпечений відповідним обладнанням, тому оформлення паспорта зразка 1994 року у вигляді книжечки виявлялося неможливим.

Тобто, УДМС вважає, що діяло в межах наданих повноважень на підставі норм чинного законодавства України.

Біловодський РВ УДМС у Луганській області зобов’язаний забезпечувати оформлення та видачу паспортів громадянам України у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: здійснювати видачу паспорта громадянина України у вигляді картки.

Таким чином, Управління ДМС вважає, що переконання особи, належність до окремих соціальних груп не можуть бути законною підставою для звільнення від своїх обов’язків перед державою або відмови від виконання законів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що бажання позивача отримати паспорт, який би не містив безконтактного електронного носія, обумовлене релігійними переконаннями заявника. Однак, доводи позивача щодо дискримінації громадян за релігійною ознакою з боку УДМС у Луганській області нічим не підтверджені. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Ніхто не може відмовитись від виконання обов'язку отримання паспорту посилаючись на релігійні переконання.

Також, відповідач 2 зазначив, що на момент звернення ОСОБА_2 та її законних представників в грудні 2018 року до УДМС у Луганській області із заявою від 13.12.2018 щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з досягненням нею 16-річного віку, фактично їй виповнилось лише 14 років, враховуючи, що вона народилася в 2004 році. Відповідно до п. 2 Положення про паспорт - паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку, а позивач посилається саме на це Положення та стверджує, що підставою для оформлення паспорта в формі книжечки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є лише зазначене Положення, не зважаючи, що ОСОБА_2 виповнилось 14 років. Відповідач 2 зазначає, що згідно п. 7 Порядку № 302 оформлення та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 виповнилось 14 років, заяву- анкету щодо оформлення паспорта громадянина України нею особисто подано не було, в УДМС у Луганській області відсутні законні підстави щодо оформлення та видачі їй паспорта.

Біловодський районний відділ УДМС України в Луганській області позов також не визнав, через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду надав відзив на позов (арк. спр. 41-43), в якому зазначив, що ОСОБА_2 та її законні представники в грудні 2018 року звернулись до Біловодського РВ УДМС у Луганській області із заявою від 13.12.2018 щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з досягненням нею 16-річного віку, однак ОСОБА_2 на час звернення виповнилось лише 14 років, враховуючи, що вона народилася в 2004 році. Відповідно до п. 2 Положення про паспорт - паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку, проте, ОСОБА_2Ю, виповнилось тільки 14 років. Також відповідач 1 стверджує, що заяву- анкету щодо оформлення паспорта громадянина України позивачем особисто подано не було, а тому в Біловодського РВ УДМС у Луганській області відсутні законні підстави щодо оформлення та видачі їй паспорта громадянина України в формі книжечки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕД № 246375 виданого 09.02.2004 (арк. спр. 8).

ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 та матір’ю ОСОБА_3 звернулись до першого відповідача із заявою від 13.12.2018, відповідно до якої просили оформити паспорт громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та видати його ОСОБА_2 виключно у вигляді паспортної книжечки, а не у формі пластикової картки типу ID-1, при цьому відмовляючись отримати пластикову картку типу ID-1. Також відповідно до Закону України «Про звернення громадян» просили надіслати заявнику письмову відповідь з повідомленням про дату і час оформлення паспорта, при цьому зазначили, що для оформлення паспорту буде подано копію свідоцтва про народження і дві фотокартки (арк.спр. 34-37).

За зверненням позивача, другим відповідачем надано відповідь від 27.12.2018 № КО-97/6/4401-18/4401.3/47137-18, в якій повідомлено про неможливість оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року та запропоновано звернутися до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання та надати документи для оформлення паспорта громадянина України у формі картки. Також повідомлено, що у територіальних підрозділах ДМС припинено оформлення і видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Також роз’яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, позивач має право оскаржити його відповідно до статей 15, 17 Закону України «Про звернення громадян» (арк. спр. 38-39).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI).

Так, відповідно до ч.7 ст.16 Закону № 5492-VI уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:

1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;

2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);

3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;

4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

Пунктом 2 Постанови № 302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 01.01.2016 оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше.

Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (п. 10 Порядку).

Відповідно до п. 13 Порядку для внесення інформації до Реєстру формується заява - анкета, зразок якої затверджується МВС.

Згідно п. 26 вказаного Порядку, після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей.

Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (п.27 Порядку).

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі по тексту - Положення № 2503-ХІІ).

Згідно з положеннями пункту 13 Положення № 2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає:

заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

свідоцтво про народження;

дві фотокартки розміром 35x45 мм;

у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

За видачу паспорта справляється державне мито (п.14 Постанови № 2503-ХІІ).

Тобто, для видачі паспорта громадянина України як у формі книжечки так і у формі картки заявнику необхідно подати визначений перелік документів.

Разом з тим, судом встановлено, що звертаючись до Біловодського районного відділу управління Державної міграційної служби в Луганській області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України заявник та його законні представники подали заяву довільної форми в порядку Закону України "Про звернення громадян", яка не відповідає вимогам, встановленим до заяви про видачу паспорту та не надали необхідні документи для оформлення паспорта, а зазначили, що копія свідоцтва про народження і дві фотокартки буде подано у разі позитивної відповіді на заяву.

Тобто, для видачі паспорта громадянина України як у формі книжечки так і у формі картки заявнику необхідно подати визначений перелік документів.

Крім того, як зазначалось судом раніше, відповідно, до ч.7 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», уповноважений суб’єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа.

Відповідно до пункту другого Положення № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Як встановлено судом, на момент звернення до відповідача ОСОБА_2, досягла лише 14-річного віку натомість, паспорт громадянина відповідно до пункту другого Положення № 2503-ХІІ , видається після досягнення 16-річного віку.

Таким чином, оскільки заява позивача про оформлення паспорта громадянина України подана в порядку Закону України "Про звернення громадян" та без необхідних документів до неї, та у даній адміністративній справі, рішення відповідачів про відмову у наданні адміністративної послуги (оформлення та видача паспорта) не приймалося та саме в порядку Закону України "Про звернення громадян" було надано відповідь, враховуючи те, що ОСОБА_2 не досягла 16 –річного віку, суд дійшов висновку про відсутність у Біловодського районного відділу управління Державної міграційної служби в Луганській області обов'язку оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.

Щодо стверджень позивача про узгодженість доводів наведених у позовній заяві з висновками ОСОБА_4 Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/2/18 від 19.09.2018 року, суд вказує, що адміністративна справа № 360/459/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Біловодського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області та Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії не відповідає ознакам типової справи, визначених у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду Верховним Судом зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), з огляду на те, що обов'язковими ознаками даної справи, задля застосування правової позиції Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року по справі № 806/3265/17 повинні бути наступні:

1) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

2) відповідач - територіальні органи ДМС України;

3) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

В даному випадку, заява позивача про оформлення паспорта громадянина України, подана в порядку Закону України "Про звернення громадян", при цьому, без необхідних документів до неї та заявник не досягла 16 річного віку, рішення відповідачів про відмову у наданні адміністративної послуги (оформлення та видача паспорта) не приймалося та в порядку Закону України "Про звернення громадян" було надано відповідь.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, питання щодо повернення йому судових витрат у вигляді сплаченого судового збору судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Біловодського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області та Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5