Рішення № 80229243, 18.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м.Житомир справа № 0640/4555/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:

- визнати незаконними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

- зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 серпня 2014 року, відповідно до наданого нею розрахунку.

- стягнути з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість пенсійних виплат за 49 місяців (з серпня 2014p.no серпень 2018р.- вкл.) в сумі 25060,44грн., а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що з 27 липня 2014 р. отримує державну пенсію за віком. Призначена пенсія, на її думку є меншою, ніж належить при застосуванні порядку розрахунку, виписаному у Законі України "Про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення".

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду було встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком з 27.07.2014 (з відстрочкою) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також було встановлено, що у матеріалах пенсійної справи позивача наявні довідки про заробітну плату від 24.06.2014 за № 13-ЛК за період роботи з 01.01.1991 по 30.06.2000, видані Житомирською міською санітарно-епідеміологічною станцією.

Для обрахунку пенсії ОСОБА_1 обрано оптимальний період заробітної плати з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 30.06.2014 - згідно даних системи персоніфікованого обліку.

Загальний стаж позивача, розрахований по 30.06.2016, становить 40 років 9 місяців 13 днів.

У зв’язку з проведенням осучаснення заробітної плати з 01.10.2017, із використанням єдиного показника середньої зарплати за 2016 у розмірі 3764,40 грн.- згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та застосуванням величини оцінки страхового стажу 1% розмір пенсії позивача з 01.10.2017 становив 1393,76 грн.,

На підставі наявних довідок про заробітну плату та даних системи персоніфікованого обліку, додатково на прохання Позивача, прораховано розмір пенсії за інші періоди.

За результатами прорахунку періоду з 01.01.1991 по 31.12.1995 та з 01.07.2000 по 30.06.2014 за даними системи персоніфікованого обліку пенсія складає 1454,42 грн., а саме:

- розмір пенсії за віком — 1233,06 грн.;

- доплата за понаднормативний стаж - 128,88 грн. (за 12 років);

- відсоток підвищення за відстрочку — 7,5%;

- підвищення - ст. 29 ч. 3 — 92,48 грн.

За результатами прорахунку періоду з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.06.2014 за даними системи персоніфікованого обліку, пенсія складає 1435,00 грн., а саме:

- розмір пенсії за віком — 1064,30 грн.;

- доплата до прожиткового мінімуму (1074,00 грн) — 9,70 грн.;

- доплата за понаднормативний стаж — 127,72 грн. (за 12 років);

- відсоток підвищення за відстрочку — 7,5%;

- підвищення - ст. 29 ч. 3 — 79,82 грн.;

- державна адресна допомога - 153,46 грн.

З 01.07.2018 ОСОБА_1 отримує пенсію, яка розрахована за період з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 30.06.2014 за даними системи персоніфікованого обліку в розмірі 1475,75 грн., а саме:

- розмір пенсії за віком — 1252,90 грн.;

- доплата за понаднормативний стаж (за 12 років) - 128,88 грн.;

- відсоток підвищення за відстрочку 7,5%;

- підвищення - ст. 29 ч. З — 93,97 грн.

Про проведення вказаних обрахунків та розмір можливої пенсії ОСОБА_1 було повідомлено листами від 26.07.2018 № Ш-352, від 28.08.2018 № Ш-409.

Позивач вказує, що без її згоди Пенсійним фондом для обчислення пенсії були обрані 2 періоди, з 01.07.1991 по 06.1996 (60 міс.) та з 01.07. 2000 по 30.06.2014 ( 168 міс), тобто для обчислення вони використали 228 міс.

Тоді, як для обчислення своєї пенсії, згідно Закону України №1058, діючого з 01.01. 2004 вона обрала період з 01.07.1991р. по 06.1996, тобто 60 міс., з використанням права виключення недоцільних періодів заробітної плати за 6 місяців, що становить 10% тривалості страхового стажу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", (в редакції чинній на час призначення пенсії) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35, а у жінок - 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно п. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії і враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Нормами ст. 25 Закону визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс = СмхВс:100%х12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Слід вказати, що у ході судового розгляду було встановлено, що при призначенні пенсії органом Пенсійного фонду для обчислення пенсії було обрано період з 01.07.1991 по 06.1996 так як і визначала ОСОБА_1

Крім того, у ході судового розгляду справи було встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи копіями листів наданих самим позивачем від 26.07.2018 № Ш-352, від 28.08.2018 № Ш-409 що відповідачем на заяви позивача було проведено обрахунок можливого розміру її пенсії за інші, обрані нею періоди, проте жоден із прорахованих варіантів не є доцільним, оскільки, на позивач отримує найбільш вигідний розмір пенсії.

Вказані обставини спростовують твердження позивача щодо того, що для обчислення пенсії Пенсійним фондом було обрано період 01.07.1991р. по 06.1996р. без її згоди, оскільки позивач самостійно у позовній заяві вказує, що саме цей період і було нею обрано самостійно.

Також, копіями листів від 26.07.2018 № Ш-352, від 28.08.2018 № Ш-409 було спростовано твердження позивача щодо того, що пенсійним фондом не було прораховано інші можливі варіанти нарахування їй пенсії.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Слід вказати, що розрахунок розміру призначеної пенсії відноситься до виключних повноважень органів Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи позовну вимогу зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 серпня 2014 року, відповідно до наданого нею розрахунку, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, тоді як відповідачем доведено правомірність своїх дій, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10020, РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 04 березня 2019 року