Рішення № 80228938, 04.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/386/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0339 про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини А0339 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017, тобто дату звільнення;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 з урахуванням базового місяця та суми індексації згідно довідки №1328 від 25.09.2018 виданої Військовою частиною А 0339.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що на день виключення зі списків Військової частини А 0339 з ним не проведено остаточного розрахунку, а саме не виплачено індексацію грошового забезпечення. У зв’язку із чим звернувся до відповідача із проханням нарахувати та виплатити вказану виплату, однак отримав відмову. Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

14.02.2019 до суду представником відповідача подано відзив на позов №245 від 13.02.2019. В обґрунтування якого вказано, що для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні підстави, оскільки Військова частина А0339 відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам №260 від 11.06.2008 виконувала роз’яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/2 від 04.01.2016. Зокрема наголошено, що відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення ґрунтується на положеннях Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та її проведення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, а також у зв’язку із дією особливого періоду в Україні та значним збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців.

Розгляд даної справи здійснюється у відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1, начальника штабу – першого заступника начальника 37 загальновійськового полігону 199 навчального центру Високомобільних десантних військ Збройних Сил, відповідно до наказу командира Військової частини А0339 №170 з 28.08.2017 виключено зі списків особового складу військової частини та переведено до нового місця служби - Військової частини А 3771 м.Житомир.

Згідно наказу № 26 від 06.09.2018 командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України був звільнений з військової служби у запас за пунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).

18.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини А0339 із рапортом про надання інформації щодо нарахування та виплати йому індексації за період 01.01.2012 по 31.12.2015 та зокрема із вимогою нарахувати виплатити йому індексацію з 01.01.2016 по 28.08.2017, тобто день виключення зі списків Військової частини А0339.

Відповідач листом №1328 від 25.09.2018 надала відомості про нарахування та виплату індексації позивачу у період з 01.01.2012 по 31.12.2015, додатково повідомивши, що при її нарахуванні за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 враховувався базовий місяць січень 2014 року. При цьому, позивачем було вказано, що відповідно до вимог телеграми Міністра оборони України №248/3/9/1/1150 від 31.01.2015, а саме пункту 7, індексація грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.08.2017 не нараховувалася та не виплачувалася.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 протиправними та такими, що суперечать вимогам законів України та порушують його конституційні права, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність ч.2 ст.2 КАС України та наявність права у позивача на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Приписами статті 1 цього ж Закону визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відтак, як підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017, у відповідь отримав відмову, викладену у листі Військової частини А0339 №1328 від 25.09.2018, зі змісту якого слідує, що на виконання вимог телеграми Міністра оборони України №248/3/9/1/1150 від 31.01.2015, а саме пункту 7, індексація грошового забезпечення у зазначений період не нараховувалася та не виплачувалася.

Частиною 1 ст. 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону №1282-XII).

Положеннями ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III від 05 жовтня 2000 року визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Пунктом 6 Порядку, визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв’язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об’єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

У зв'язку із чим, вказані відповідачем обставини не позбавляють обов'язку відповідачем провести ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині А0339.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на статтю 5 Закону №1282-XII та п.6 Порядку, згідно яких проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з 01.01.2016 вказані норми не містять.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відтак, суд, враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини, в силу приписів частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та критично ставиться до пояснень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо складної фінансової ситуації в країні у зв’язку із наявним особливим станом в країні, що в свою чергу слугувало підставою для ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за оскаржуваний період та до уваги не приймає вказані твердження.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відтак, як було встановлено в ході судового розгляду справи, позивачу за період проходження військової служби у Військовій служба А0339 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, що свідчить не про протиправність дій відповідача, а про протиправну бездіяльність, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат не вчинялися.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Таким чином, порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини А0339 щодо не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 (день виключення зі списків особового складу Військової частини А 0339).

Разом з тим, оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом №1282-XII строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину А 0339 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

З огляду на викладене, слідує висновок, що відповідачем, в порушення ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірність невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.08.2017 у зв’язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки у відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач у даній адміністративній справі звільнений від їх сплати.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0339 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017.

Зобов'язати Військову частину А0339 (с.Тетерівка, Житомирська область, 12420, код ЄДРПОУ 07987191) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов