Рішення № 80228741, 05.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р. Справа№200/14932/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Обласного центру медико-соціальної експертизи, у якому просив:

- скасувати рішення відповідача №1 від 27 вересня 2018 року щодо встановлення відсотку втрати професійної працездатності;

- зобов'язати відповідача провести щодо позивача повторний огляд з метою встановлення відсотку втрати професійної працездатності та інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 23 березня 2015 року по 22 серпня 2018 року він проходив військову службу, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Під час проходження служби позивач потрапив у ДТП та отримав травми.

27 вересня 2018 року рішенням обласної медико-соціальної експертизи №1 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності по захворюванню, що пов'язане з проходженням служби, проте інвалідність встановлена не була.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки комісією при визначенні ступеню втрати працездатності та вирішенні питання про встановлення інвалідності не врахований виписний епікриз №1269 та довідка ВЛК від 25 листопада 2015 року №287.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що експертне рішення було прийняте після огляду позивача обласною МСЕК №1, вивчення наданої медичної документації (форма 008/о - направлення на МСЕК), амбулаторної картки, свідоцтва про хворобу від 27 червня 2018 року №1131, наданого військово-лікарською комісією.

Крім того, в наданій до обласної МСЕК №1 медичній документації ОСОБА_1 відсутні данні про наслідки травми 2015 року. У зв'язку з чим відповідач не мав можливості встановити процент втрати працездатності за наслідками цієї травми у 2015 році.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, винесеним у порядку, передбаченому чинним законодавством.

02 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження.

03 січня 2019 року від відповідача витребувані докази.

22 січня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 05 лютого 2019 року.

05 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 лютого 2019 року.

До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку сторін, суд на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 (а.с.4).

В період з 23 березня 2015 року по 24 січня 2016 року проходив військову службу за мобілізацією. В період з 25 січня 2016 року по 22 серпня 2018 року проходив військову службу за контрактом.

В період з 23 березня 2015 року по 29 квітня 2018 року приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. В період з 10 травня 2018 року по 22 серпня 2018 року приймав безпосередню участь у складі сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що вбачається з довідки Покровсько-Ясинуватського об'єднаного міського військового комісаріату від 24 вересня 2018 року №8287 (а.с.11).

11 листопада 2015 року у службовий час, під час виконання наказу ТВО командира роти старшого лейтенанта Гончаренко Е.А., отримав обід для добового наряду на кухні роти охорони Красноармійсько-Селидівського ОМВК і під час доставки його до місця несення служби добового наряду, який знаходився у Красноармійсько-Селидівськму ОМВК, потрапив у ДТП та отримав травми. Факту вживання алкогольних напоїв встановлено не було. Отримані травми: закрита травма грудної клітини, закритий перелом 5 ребра зліва, пневмоторакс зліва, забої м'яких тканин ділянки лівого надпліччя та лівого плечового суглобу, ПТО забійна рваної рани потиличної ділянки голови. Травма, так, пов'язана з проходженням військової служби.

Вищезазначене підтверджується довідкою Покровсько-Ясинуватського об'єднаного міського військового комісаріату від 18червня 2018 року №5245 (а.с.13).

У виписному епікризі від 25 листопада 2015 року №1269 міститься інформація щодо діагнозу ОСОБА_1 (закрита травма грудної клітини, закритий перелом 5 ребра зліва по передній підм'язевій лінії без зміщення уламків, лівобічний пневмоторакс з підшкірною емфіземою, забій м'яких тканин ділянки лівого надпліччя та лівого плечового суглобу, забійно-рвані рани потиличної ділянки голови), анамнезу травми, опису стана пацієнта, проведених обстежень та лікування (а.с.16).

Довідкою військово-лікарської комісії Військової частини - польова пошта В2089 від 25 листопада 2015 року №287 встановлено перелік травм (закрита травма грудної клітини, закритий перелом 5 ребра зліва, пневмоторакс зліва, забої м'яких тканин ділянки лівого надпліччя та лівого плечового суглобу, ПТО забійна рваної рани потиличної ділянки голови) та підтверджений їх зв'язок з проходженням військової служби (а.с.17).

Військово-лікарською комісією прийнята постанова, оформлена свідоцтвом про хворобу №1131, у якому зазначено, що дослідження проведено за розпорядженням ТВО військового комісара Покровсько-Ясинуватського ОМВК від 11 червня 2018 року №5504 з метою визначення ступня придатності до військової служби. Висновок: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.34).

Вищезазначене свідоцтво містить відомості про те, що позивач у листопаді 2015 року отримав закриту травму грудної клітини, закритий перелом 5 ребра зліва, пневмоторакс зліва, забої м'яких тканин ділянки лівого надпліччя та лівого плечового суглобу.

Аналогічну інформацію про травми у листопаді 2015 року містить виписний епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №5385 (а.с.38).

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Покровсько-Ясинуватського об'єднаного міського військового комісаріату від 22 серпня 2018 року №191 старшого солдата ОСОБА_1, старшого стрільця 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони Покровсько-Ясинуватського ОМВК Донецької області оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України звільнено наказом військового комісара Донецького обласного військового комісару (по особовому складу) від 06 серпня 2018 року №31-РС у запас, відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) (а.с.36).

30 серпня 2018 року позивача направлено для проходження МСЕК та встановлення групи інвалідності у відсотках, у зв'язку з отриманням травми, захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини під час проходження військової служби за контрактом (а.с.33).

11 вересня 2018 року складено направлення на медико-соціальну експертну комісію форми 088/о (а.с.28).

27 вересня 2018 року позивач пройшов обласну медико-соціальну експертну комісію з приводу встановлення йому групи інвалідності та відсотка втрати працездатності.

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією № 762, зокрема, у пункті 30.4 Акту вказано про відсутність встановлення групи інвалідності. Цим же актом, позивачу встановлено 25 відсотків втрати працездатності та зазначено, що захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини. Пунктом 33 Акту визначено документи, які були підставою для винесення експертного рішення, а саме: форма №88/о, епікризи, свідоцтво про хворобу №1131, огляд кардіолога, амбулаторна картка (а.с. 41-44).

На підставі акту огляду МСЕК №762 видана довідка серії НОМЕР_4 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (а.с.14).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відносини щодо надання особі статусу інваліда врегульовані наступними нормативно-правовими актами: Законом України від 21 березня 1991 року № 875 ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875); Законом України від 06 жовтня 2010 року № 2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (далі - Закон № 2961); «Положенням про медико-соціальну експертизу» та «Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317); «Інструкцією про встановлення груп інвалідності», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561; «Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого Наказ Міністерства охорони здоров'я України 05 червня 2012 року № 420 (далі - Порядок № 420).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 875 інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Аналогічне визначення міститься у абзаці другому частини першої статті 1 Закону № 2961.

Абзац четвертий частини першої статті 1 Закону № 2961 встановлює, що інвалідність це міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною першою статті 3 Закону № 875 передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2961 медико-соціальна експертиза це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи;

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 875 громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його інвалідом.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З викладеного вбачається, що позов про оскарження рішення МСЕК щодо невизнання особи інвалідом підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При розгляді справи суд враховує таку особливість відповідної сфери правовідносин як необхідність високого професіоналізму для визначення питання про наявність у особи ознак інвалідності.

Це зумовлює висновок про те, що суд, при розв'язанні спору, у першу чергу перевіряє дотримання медико-соціальною експертною комісією порядку проведення експертизи та основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу.

При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних комісій, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Тому, при розгляді цієї справи суд перевірятиме виключно питання щодо відповідності дій та рішень відповідача положенням частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пояснення позивача, викладені у позові зводяться до того, що відповідачем при визначенні ступеню втрати працездатності та вирішенні питання про встановлення інвалідності не врахований виписний епікриз №1269 та довідка ВЛК від 25 листопада 2015 року №287, а тому спірне рішення позивач вважає протиправним. Відповідно до позову, позивач припускає, що врахування епікризу та довідки мало б збільшити ступінь втрати професійної працездатності.

Відповідно до пункту 3 «Положення про медико-соціальну експертизу» медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 17 «Положення про медико-соціальну експертизу» медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 18 цього Положення визначено, що відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

Зі змісту пункту 13 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» вбачається, що ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов'язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках з метою виплати страхових сум за державним обов'язковим особистим страхуванням у день розгляду комісією таких документів: копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою Міноборони формою військово-лікувальним закладом або районним військовим комісаріатом у разі визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця або військовозобов'язаного в період проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров'я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Ступінь втрати працездатності застрахованого військовослужбовця або військовозобов'язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов'язаного з військової служби.

Згідно з пунктом 26 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я інваліда та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Відповідно до пункту 27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені: обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані; обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає); обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії); обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів; обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації; обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Судом встановлено, що документами, які були підставою для винесення експертного рішення, є направлення на МСЕК форми №88/о, епікризи, свідоцтво про хворобу №1131, огляд кардіолога, амбулаторна картка.

Законодавством передбачено, що ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов'язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках на підставі копії свідоцтва про хворобу.

Крім того, зміст виписного епікризу №1269 та довідка ВЛК від 25 листопада 2015 року №287 щодо переліку отриманих травм та їх походження відображений у повній мірі у епікризі №5385 та свідоцтві про хворобу №1131, а тому відсутні підстави вважати рішення відповідача необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу встановлено 25 відсотків втрати працездатності, який встановлюється особам, що не визнані інвалідом, таким чином, рішення відповідача є правомірним та таким, що прийнято відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог щодо скасування рішення МСЕК щодо встановлення відсотку втрати професійної працездатності.

Враховуючи, що вимога про зобов'язання відповідача провести повторний огляд з метою встановлення відсотку втрати професійної працездатності та інвалідності є похідною, у її задоволенні також необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подачу адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Обласного центру медико-соціальної експертизи (місцезнаходження: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дніпропетровська, буд. 14; код ЄДРПОУ 21958658) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 05 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.