Рішення № 80228684, 26.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 р. Справа№200/14637/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.06.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Донецького оружного адміністративного суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.06.2018 року, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 17.06.2018 року "Про відмову у призначенні пенсії", оскільки не враховано до страхового стажу період роботи з 30.01.1986 року по 30.09.1992 року через нечитабельність печатки. З огляду на наведене, позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення та, в свою чергу, зарахувати період роботи з 30.01.1986 року по 30.09.1992 року у Ясинуватській дистанції громадських споруд на посаді «прибиральниці бані домоуправління № 13 м. Красноармійськ» до страхового стажу. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача повторно розглянути її заяву про призначення пенсії по інвалідності від 04.06.2018 року із зарахуванням до стажу роботи періоду роботи з 30.01.1986 року по 30.09.1992 року у Ясинуватській дистанції громадських споруд на посаді «прибиральниці бані домоуправління № 13 м. Красноармійськ» із зайнятістю повний робочий день.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого управлінням не зараховано до страхового стажу оспорюваний період роботи ОСОБА_1, так як печатка у трудовій книжці нечітка. Оскільки, страховий стаж позивача складає 06 років 10 місяців 18 днів, їй було відмовлено у призначенні пенсії. За таких обставин, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 року клопотання позивача про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, - задоволено. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 17.06.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/14637/18-а. Розгляд адміністративної справи № 200/14637/18-а визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання по справі на 14.01.2019 року о 09 год. 50 хв.

Розгляд справи відкладено з 14.01.2019 року на 14.02.2019 року на 09-50 год., та з 14.02.2019 року на 09-50 год. 26.02.2019 року.

Позивач та його представник, представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с19-20).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 працювала у період з 30.01.1986 року по 30.09.1992 року прибиральницею бані домоуправління № 13 м. Красноармійськ. Про вказане свідчать записи у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 (а.с.11-14).

Відповідачем прийнято рішення від 17.06.2018 року "Про відмову в призначенні пенсії", оскільки страховий стаж ОСОБА_1 складає 06 років 10 місяців 18 днів. Окрім того, рішенням відмовлено у врахуванні періодів роботи позивача з 30.01.1986 року по 30.09.1992 року, так як запис про звільнення завірено не чітким відтиском печатки (а.с.16).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 30.01.1986 року по 30.09.1992 року.

Як вже було вказано вище, не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи відповідачем є протиправним. Відповідно суд вважає, що так як зарахування оспорюваного періоду є визначальним для призначення пенсії, то суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення від 17.06.2018 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.06.2018 року із зарахуванням оспорюваного періоду.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 17.12.2018 року (а.с.2а).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

Отже, оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення від 17.06.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.06.2018 року "Про відмову в призначенні пенсії" ОСОБА_1.

Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 30.01.1986 року по 30.09.1992 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 04.06.2018 року.

Стягнути з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суму сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) на користь ОСОБА_1.

Повний текст рішення складено 04.03.2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.