Ухвала суду № 80228108, 04.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи з

одного адміністративного суду до іншого

м. Вінниця

04 березня 2019 р. Справа № 120/714/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та зобов'язати відповідача на підставі виконавчого листа, виданого 22.01.2019 Гайсинським районним судом Вінницької області в адміністративній справі № 144/1447/17, відкрити виконавче провадження та виконати рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 15.05.2018, яке набрало законної сили 29.11.2018.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що остання подана з порушенням правил предметної підсудності з огляду на таке.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 27 КАС України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Так, за приписами частини 5 статті 287 КАC України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

При цьому варто зазначити, що наведена вище норма частини п'ятої статті 287 КАС України є спеціальною в частині визначення підсудності справ такої категорії по відношенню до статті 20 цього Кодексу.

Вказана норма ч. 5 ст. 287 КАС України кореспондується з положеннями частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як видно зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, 18.05.2018 рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області в адміністративній справі №144/1447/17 визнано протиправними дії Теплицької районної ради 7 скликання під час скликання та проведення 20 позачергової сесії Теплицької районної ради відповідно до розпорядження №100 від 25.04.2017, виданого т.в.о. голови Теплицької районної ради ОСОБА_2 та визнано протиправним та скасовано рішення Теплицької районної ради 7 скликання №277 від 28.04.2017 про обрання ОСОБА_2 головою Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання. На виконання зазначеного рішення 22.01.2019 Гайсинським районним судом Вінницької області було видано виконавчий лист №144/1447/17, який ОСОБА_1 подав до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Однак, 11.02.2019 відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання. Саме зазначені дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області позивач оскаржив до суду.

Враховуючи наведене, зазначений спір повинен розглядатися місцевим загальним судом, який видав виконавчий лист, а саме Гайсинським районним судом Вінницької області, що виключає можливість розгляду цієї справи Вінницьким окружним адміністративним судом.

Згідно з п. 24 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 заяви № 29458/04 та № 29465/04, фраза "встановленого законом" викладена в частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, варто зазначити, що у випадку розгляду справи Вінницьким окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

У зв'язку з тим, що загальними положеннями КАС України не передбачено вирішення питання про повернення позовної заяви позивачеві для звернення до належного суду чи передачу справи до належного адміністративного суду у разі встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суддя вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, застосувати аналогію закону щодо передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у разі порушення територіальної юрисдикції (підсудності) відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України.

Так, пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частиною 8 статті 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

За таких обставин справу необхідно передати для розгляду до Гайсинського районного суду Вінницької області як повноважного суду в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 27, 29, 30, 248, 256, 287 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії на розгляд до Гайсинського районного суду Вінницької області.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович