Рішення № 80227669, 28.01.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/8027/18

Провадження № 2/500/284/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я .,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене спадкове майно. 25.05.1990 року ОСОБА_3 залишила заповіт, згідно умов якого житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла - ОСОБА_2 . ОСОБА_2 вступив у володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом із померлою за однією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 немає. Спадкоємцем другої черги являється сестра спадкодавця ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подачі у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що право власності не на спадкове майно не зареєстроване в установленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору забудови від 20.08.1965 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Широквасовою Г.К . в реєстрі №8/420.

Згідно довідки №1054 від 19.11.2018 року, наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи КП «Ізмаїльське МБТІ» на об`єкт нерухомості розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказаний житловий будинок з надвірними спорудами побудований у 1964 році є завершений будівництвом та відповідно до п. 3.2 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Мінюсті України за № 582/5773 від 10.07.2001 року не належить до самочинного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року. Згідно листа № 12/5-126 від 23.03.1999 року Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України не підлягає здачі в експлуатацію об`єкти нерухомості побудовані до 05.08.1992 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР (1963 року) - кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської районної нотаріальної контори Єфимовою Т.І . 25.05.1990 року, ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла - ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 52951162 від 14.08.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфимовою Т.І . , заповіт ОСОБА_3 від 25.05.1990 року, зареєстрований за № 1566 не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року), немає.

Згідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 вступив у володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини мешкав разом із матір`ю, що підтверджено записами про реєстрацію місця проживання в будинковій книзі на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 10.04.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 52951179 від 14.08.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфимовою Т.І ., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року - відсутня.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 , немає.

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється:

- сестра ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 22.09.1953 року, де батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , де батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 .

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , у встановлений законом строк звернулась з заявою про прийняття спадщини, що підтверджено відповідною заявою в матеріалах спадкової справи № 95/2018, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфимової Т.І . № 777/02-14 від 14.11.2018 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що право власності не на спадкове майно не зареєстроване в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст. 525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 1220, 1222, 1228, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар