
Справа № 510/2381/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.19 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельних ділянок після смерті дяді ОСОБА_2 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем п’ятої черги за законом після смерті дяді ОСОБА_2, у встановлений законодавством строк звернувся із заявою про прийняття спадщини, спадкоємець другої черги на спадщину не претендує, відмовляється від неї, спадкоємців першої, третьої та четвертої черги не має. Пізніше, позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивач у підготовче судове засідання не з’явився, направив заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з’явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, помер – 02.06.2018 р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3, батько – ОСОБА_4, мати – ОСОБА_5; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2, батько – ОСОБА_4, мати – ОСОБА_5; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, батько – ОСОБА_3, мати – ОСОБА_6; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 23.10.2018 р., спадкова справа № 283/2018; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 3,22 га (кадастрові номера 5124182900:01:0040084; 5124182900:01:0050385), серія ЯБ № 438656, власник – ОСОБА_2; витяги з Державного земельного кадастру; довідка про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; довідка Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області від 17.01.2019 р. № 115, згідно якої ОСОБА_2 на момент смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із племінником ОСОБА_1; заява ОСОБА_3 про відмову від спадщини від 23.10.2018 р. спадкова справа № 283/2018; постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.12.2018 р., підстава – відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 01.06.2018 року помер ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки розміром 3,22 га на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ЯБ № 438656.
Під час життя ОСОБА_2. заповідального розпорядження не залишив, у зв’язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Позивач є спадкоємцем п’ятої черги за законом. Спадкоємцем другої черги є батько позивача – ОСОБА_3, який відмовився від прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2М, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи. Спадкоємців першої, третьої, четвертої черги за законом не має.
23.10.2018 р., тобто у встановлений законодавством строк, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті дяді, що підтверджується заявою, яка міститься в матеріалах справи, у зв’язку з чим заведена спадкова справа № 283/2018, крім того, спадкодавець на момент відкриття спадщини проживав разом із позивачем, що підтверджується довідкою Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області.
14.12.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв’язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Це пояснюється тим, що оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку був втрачений. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті дяді, шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, спадкоємець другої черги ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини, спадкоємці першої, третьої та четвертої черги, відсутні.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв’язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом п’ятої черги (ст. 1265 ЦК України) після смерті дяді. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в порядку (ст. 1269 ч. 1 ЦК України) та ст. 1268 ч. 3 ЦК України. Спадкоємець другої черги ОСОБА_3 на спадщину не претендує, відмовився від неї, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи. Спадкоємців першої, третьої та четвертої черги не має.
Таким чином, позивач прийняв спадщину, однак оформити її не може у зв’язку з обставинами, які не залежать від нього (втрата оригіналів правовстановлюючих документів).
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб’єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України та ст. 1269 ч. 1 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, призначення яких ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області: державний акт на земельні ділянки серії ЯБ № 438656, виданий Ренійською райдержадміністрацією Одеської області 06.02.2006 р. (площею 2,9761 га – кадастровий номер 5124182900:01:004:0084, площею 0,2438 га – кадастровий номер 5124182900:01:005:0385), витяг з державного реєстру речових прав від 06.04.2017 р. (2,9764 га – кадастровий номер 5124182900:01:004:0085), витяг з державного реєстру речових прав від 06.04.2017 р. (0,2439 га – кадастровий номер 5124182900:01:005:0384).
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.В. Сорокін
Судове рішення № 80227181, Ренійський районний суд Одеської області було прийнято 26.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 510/2381/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: