Ухвала суду № 80226245, 21.02.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4294/15-ц

Провадження № 4-с/487/6/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2019 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Ободенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві скаргу №487/4294/15-ц Міністерства інфраструктури України про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу,-

за участю представника заявника - Громової О.С.

ВСТАНОВИВ:

05.06.2018 року Міністерство інфраструктури України звернулось до суду зі скаргою про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кошкери І.А. від 23.03.2018 року ВП №52359049 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

В своєї скарзі Міністерство інфраструктури України посилалось на те, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року було виданого виконавчий лист та головним державним виконавцем 09.11.2015 року було відкрите виконавче провадження. На виконання рішення суду та вимоги державного виконавця Міністерство інфраструктури України наказом №213 від 24.11.2015 року поновило ОСОБА_4 на роботі з 18.08.2015 року та скасувало наказ від 03.02.2015 року №10-О при притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_4 на підставі наказу приступив до виконання обов'язків начальника Миколаївської філії. 16.12.2015 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Тобто рішення суду виконано фактично у повному обсязі та виконавче провадження закінчено. Завершене виконавче провадження не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених Законом. Проте, 26.09.2016 року постановою державного виконавця відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа №487/4294/15-ц, виданого 18.07.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва про поновлення ОСОБА_4 на роботі в Миколаївської філії ДП «АМПУ» та повторно зобов'язали Міністерство інфраструктури України самостійно негайно виконати судове рішення. 23.03.2018 року старшим державним виконавцем Кошкер І.А. на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП№52359049 про накладення на боржника штраф у розмірі 10200 грн. Вказана постанова винесена державним виконавцем у зв'язку з невиконанням рішення суду про поновлення ОСОБА_4 на роботі, але без врахування обставин, що мають значення для її прийняття, без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвалою від 15.06.2018 року скаргу Міністерства інфраструктури України прийнято до провадження та зупинення провадження у скарзі.

Ухвалою від 04.01.2019 року відновлено провадження у справі за скаргою Міністерства інфраструктури України.

В судовому засіданні представник Міністерства інфраструктури України скаргу підтримав, підтвердив викладені обставини, просив про задоволення вимог.

В судове засідання старший державний виконавець Кошкера І.А. або представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ не з'явилися, про час, дату і місце слухання справи були повідомлені, причини неявки суду не повідомили, заперечень проти скарги не надали та не надали заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.

Невід'ємність права сторони на виконання остаточного рішення суду знайшло своє відображення в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Войтенко проти України», «Жовнір проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України», «Бакай та інші проти України», «Півень проти України» тощо.

Згідно роз'яснень п. 14 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгулу судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої осадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (частина п'ята статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Судом встановлено, на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєві від 19.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства інфраструктури України, третіх осіб - державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги задоволенні частково, ухвалено: визнати незаконним та скасувати наказ №10-О від 03.02.2015 року про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, поновити ОСОБА_4 на робот в Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на посаді начальника філії ДП «Адміністрація морських портів України» з 18.08.2015 року, рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

20.10.2015 року Заводським районним судом м. Миколаєва, у зв'язку з негайним виконання рішення, видано виконавчий лист щодо поновлення ОСОБА_4 на роботі, який переданий на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ та 09.11.2015 року головним державним виконавцем відкрите виконавче провадження.

На виконання рішення суду наказом Міністерства інфраструктури України №213-О від 24.11.2015 року ОСОБА_4 поновлено на роботі з 18.08.2015 року та скасовано наказ від 03.02.2015 року №10-О про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Міністерства інфраструктури України №218-О від 26.12.2015 року ОСОБА_4 відсторонений від займаної посади.

Постановою головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби МЮУ від 16.12.2015 року було закінчено виконавче провадження.

Наказом Міністерства інфраструктури України №2-О від 16.01.2016 року п. п. 2, 3 наказу Міністерства інфраструктури України №213-О від 24.11.2015 року скасовані, на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25.12.2015 року, яким рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року скасовано в частині поновлення на роботі, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вимог, в іншій частині рішення залишалось без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних та кримінальних справ від 15.06.2016 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25.12.2015 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 про поновлення на роботі скасовано та залишено в силі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.10.2015 року про поновлення ОСОБА_4 на роботі.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_4 на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляд цивільних та кримінальних справ, посадовими особами Міністерства інфраструктури України самостійно не виконано.

18.07.2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №487/4294/15-ц на виконання рішення Заводським районним судом м. Миколаєва від 20.10.2015 року про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ 26.09.2016 року винесено постанову ВП№52359049 про відкриття виконавчого провадження щодо поновлення ОСОБА_4 на роботі та боржнику запропоновано негайно виконати рішення суду.

Вказана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження була оскаржена Міністерством інфраструктури України до суду.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.11.2016 року в задоволенні заяви Міністерства інфраструктури України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та скарги про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відмовлено, вказана ухвала залишена без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10.01.2017 року та набрала законної сили, постановою Верховного Суду від 22.11.2018 року ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.11.2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 10.01.2017 року залишено без змін.

Таким чином, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є правомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2016 року винесена відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року за рішенням, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на треті робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У встановлений чинним законодавством строк, боржником рішення суду про поновлення стягувача на роботі не виконано, що не заперечував і сам скаржника.

Постановою державного виконавця від 29.11.2016 року на боржника Міністерство інфраструктури України накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн. Рішення суду виконаного не було станом на 23.03.2018 року.

Відповідно до ст.. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі.

У зв'язку невиконанням рішення суду, постановою старшого державного відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Кошкером І.А., на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника Міністерство інфраструктури України за повторне невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова ВП№52359049 від 23.03.2018 року про накладення штрафу на боржника у зв'язку з повторним невиконання рішення суду винесена старшим державним виконавцем відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для її скасування.

На підставі викладеного, скарга Міністерства інфраструктури є не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Міністерства інфраструктури України про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкери І.А. про накладення штрафу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів після її проголошення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Суддя: С.В. Щербина

Повний текст ухвали складено 21.02.2019 року.