Ухвала суду № 80226208, 01.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/2085/19

Провадження №1-кп/127/63/19

У Х В А Л А

01 березня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді - Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2018 року за № 12018020010004285 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Вітковської О.П.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представника

ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд поставив на обговорення питання щодо доцільності продовження строку застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Вітковська О.П. просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначила, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому з метою попередження вчинення нових правопорушень просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4 вважають доцільним продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5, позицію якої підтримав обвинувачений, вважає за доцільне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, оскільки обвинувачений має зареєстроване місце проживання, був працевлаштований, хоча і не офіційно, на даний час хворіє та потребує лікування, наміру ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків в обвинуваченого немає.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих та їх представника, обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Так, згідно положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 211.01.2019 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.03.2019 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, до затримання мав постійне місце проживання, однак дане житло йому не належить та за місцем проживання він зареєстрований не був.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що соціальні зв'язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

При цьому суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачений, потерпілі та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Що стосується стану здоров'я обвинуваченого, суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено, та обвинуваченим і його захисником не заперечується, що на даний час обвинуваченому надається необхідна медична допомога та він перебуває на лікуванні. Отже право обвинуваченого на медичну допомогу не порушено.

В судовому засіданні обвинуваченим та його захисником не надано жодних доказів того, що до обвинуваченого не може за станом здоров'я бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому позицію сторони захисту про доцільність зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду,

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотання прокурора, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

На думку суду, відсутні підстави вважати, що інші (більш м’які) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі домашній арешт, не можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. А тому суд дійшов висновку, що підстав для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід немає.

Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 днів, починаючи з 01.03.2019 року до 29.04.2019 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання в частині продовження строку запобіжного заходу та до Вінницької місцевої прокуратури для відома.

Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 01.03.2019 року до 29.04.2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя