Рішення № 80226151, 28.02.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/26/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"28" лютого 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої – судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання – Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 обласного центра зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року позивач ОСОБА_1 обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 11 500 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 15.11.2017 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (далі - Вознесенський МРЦЗ) з заявою про реєстрацію її як безробітної та призначення відповідної допомоги до вирішення питання щодо її працевлаштування.

Згідно наказу Вознесенського МРЦЗ за № НТ171117 від 17.11.2017 року останній з дати звернення надано статус безробітної. Наказом за № НТ171122 від 22.11.2017 року відповідачу призначено допомогу та розпочато її виплату.

Між тим, за інформацією Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради, ОСОБА_2, перебуваючи на обліку як безробітна, відносилася до категорії зайнятого населення, оскільки з січня 2014 року, здійснюючи догляд за дитиною з інвалідністю, отримувала відповідну грошову надбавку.

Про вказані обставини відповідач свідомо не повідомила позивача, що призвело до незаконної виплати їй допомоги по безробіттю. Водночас відповідач відмовляється від повернення безпідставно отриманих коштів добровільно, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. По час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причину неявки суду не повідомила. Відзиву на позовну заяву не направила, в зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.

Суд вважав можливим провести заочний розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 15.11.2017 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Вознесенського МРЦЗ (Вознесенський МРЦЗ реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_1 обласного центру зайнятості) з заявою про реєстрацію її як безробітного та призначення відповідної допомоги до вирішення питання щодо її працевлаштування.

Згідно наказу Вознесенського МРЦЗ за № НТ171117 від 17.11.2017 року останній з дати звернення надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 22.11.2017 року по 16.11.2018 року (наказ № НТ171122 від 22.11.2017 року), розпочато виплату допомоги з 22.11.2017 року.

Між тим, актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 36 від 04.05.2018 року було встановлено, що відповідач ОСОБА_2, перебуваючи на обліку як безробітна в Вознесенському МРЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю з 22.11.2017 року, одночасно, з січня 2014 року перебувала на обліку Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, отримувала державну допомогу на дитину з інвалідністю з надбавкою за догляд.

Обумовлена інформація також знайшла своє підтвердження відповідно до повідомлення, наданого Управлінням соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області за № 1846/03/03.0109 від 03.05.2018 року.

Зазначені обставини не були спростовані відповідачем, відповідно до приписів ст.ст. 12, 76-83 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, в тому числі непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, зокрема право на допомогу по безробіттю, мають застраховані особи в разі настання страхового випадку (відсутності або втрати роботи, заробітку) (п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

При цьому, відповідно до ч.ч.3 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 8 ч. 1ст. 31 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Пунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13 лютого 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.03.2009 за №232/15248, передбачено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

За змістом п. 6 вказаного Порядку в разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятий така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку (п.8 Порядку).

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Водночас згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування лише в разі, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як зазначалося вище відповідач ОСОБА_2 з січня 2014 року перебуває на обліку Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, як отримувач державної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою за догляд, в зв'язку з чим наказом Вознесенського МРЦЗ за № НТ1180504 від 04.05.2018 року припинено виплату останній допомоги по безробіттю та реєстрацію її як безробітної. Одночасно зобов'язано повернути безпідставно отриману допомогу по безробіттю, розмір якої за період 22.11.2017 року по 04.05.2018 року, згідно довідки за № 1210 від 12.10.2018 року, становив 11 543 грн. 12 коп. (43 грн. 12 коп. були сплачені відповідачем в добровільному порядку).

На час розгляду справи решта боргу в розмірі 11 500 грн. 00 коп., відповідачем не повернуті, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 обласного центра зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 обласного центра зайнятості, місцезнаходження: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 68, ідентифікаційний код 03491441, безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 обласного центра зайнятості, місцезнаходження: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 68, ідентифікаційний код 03491441, судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 04.03.2019 року.

Суддя Л.В. Лузан