Рішення № 80221331, 26.02.2019, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/3217/18

Провадження № 2/675/143/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2019 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Сопронюк С.Л., учасників справи:

позивача: не з'явився,

відповідачі 1, 2: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (по тексту - ОСОБА_1.) звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер спадкодавець ОСОБА_3, яка на момент своєї смерті проживала в с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області разом зі своєю дочкою ОСОБА_2.

Позивач вказує, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до спадкового майна увійшло право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2, 73 га, на яке претендує як спадкоємець за заповітом, однак пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для її прийняття.

Вказує і те, що у встановлений законодавством шестимісячний строк не звернулася із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що не знав про наявність заповіту.

Також в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою вказує на ту обставину, що з моменту відкриття спадщини посадові особи органу місцевого самоврядування, які посвідчили заповіт жодним чином не повідомляли про його наявність. На думку позивача, дана обставина є об'єктивною, що не залежала від його волі, а відтак і перешкодила прийняти спадщину у встановлені строки.

У судове засідання 26.02.2019 року позивач не з'явився, однак останнім подано письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі 1, 2, в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

При цьому відповідачем 1 подано письмову заяву, в якій просить справу розглянути за відсутності уповноваженого представника.

З огляду на письмові заяви учасників справи, неявку усіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наданих письмових матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_3, про що внесено актовий запис про смерть №4 від 25.01.2018 року (свідоцтво про смерть (повторно) серії НОМЕР_2), яка згідно довідки Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області №3058 від 19.11.2018 року до дня смерті проживала і була зареєстрований АДРЕСА_1 зі своєю дочкою ОСОБА_2.

Тим самим, суд погоджується з доводами позивача, що ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом в силу припису ст. 1261 ЦК України, яка прийняла спадщину шляхом мовчазної згоди в порядку ст. 1268 ЦК України.

Разом з тим, як встановлено судом позивач у справі є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом.

Так, згідно заповіту ОСОБА_3 від 07.07.2015 року, остання зробила заповідальне розпорядження, що належну їй земельну ділянку, що знаходиться на території Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області з кадастровим номером НОМЕР_3 заповідає ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за №1070.

Належність такої земельної ділянки спадкодавцю стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №66273797 від 19.08.2016 року.

Згідно повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_5 Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області від 21.08.2018 року №412/01-16 ОСОБА_1 пропустив визначений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Згідно відомостей Ізяславської державної натаріальної контори №194/01-16 від 30.01.2019 року та Інформаційних довідок зі спадкового реєстру №54925910 від 30.01.2019 року, №54925923 від 30.01.2019 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року не заводилася, наявний заповіт, який є чинним, номер в реєстрі 1070.

Вказані обставини стверджені також і витягом зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №53993939 від 08.11.2018 року.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Згідно із чч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п. 24 постанови Пленуму ВСУ при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд звертає увагу на те, що підставою невчасного звернення із заявою про прийняття спадщини є незнання позивача про наявність заповіту.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

У матеріалах справи відсутні жодні докази про те, що позивач до січня 2018 року знав про наявність заповіту від 07.07.2015 року.

Аналізуючи викладене, суд вважає причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 поважними.

З огляду на зазначене вбачається, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, є достовірними та обґрунтованими, сумніву в суду не викликають, а тому, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

На підставі ст.ст. 1272, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 2-13, 247, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1) додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.02.2019 року.

Суддя: О.В. Король