Рішення № 80220289, 21.02.2019, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4276/18

Номер провадження 2/585/92/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.

Справа № 585/4276/18, провадження № 2/585/92/19

Позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

треті особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про зменшення розміру аліментів.

Представник позивача: ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 25 жовтня 2018 року,

Представник відповідача: ОСОБА_5, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 20 листопада 2018 року та ордеру серії СМ № 85 від 26.11.2018 року.

Представники третьої особи - служби у справах дітей Роменської міської ради Сумської області: ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 19 липня 2018 року, ОСОБА_7, яка діє на яка діє на підставі довіреності від 02 січня 2019 року.

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду звернувся ОСОБА_1, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина. В обґрунтування позову посилається на те, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу він подарував сину двокімнатну квартиру, у якій зробив капітальний ремонт, облаштував меблями та побутовою технікою, а сам переїхав на постійне проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 у будинок матері. У подарованій квартирі також залишилася проживати його колишня дружина ОСОБА_2

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 04.04.2013 року з нього на користь відповідача були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Він має значну заробітну плату і середній розмір аліментів, які отримує ОСОБА_2 на утримання сина складає 11755,90 грн. Окрім цього у вихідні та святкові дні, на канікулах, син знаходиться разом з ним і він забезпечує його дозвілля, одягає і взуває його, дає кишенькові гроші на його власні потреби. Останнім часом син почав скаржитися, що мати витрачає більшу частину аліментів на себе, а йому пропонує йти до батька і просити гроші. ОСОБА_2 ніде не працює, хоча зобов’язана також утримувати їхнього спільного сина. Нещодавно відповідачка придбала телевізор майже за 30000 грн. і поставила його собі в кімнату. Крім того, влітку вона залишила сина ОСОБА_8 самого вдома і поїхала відпочивати за кордон, скориставшись коштами дитини. При цьому залишивши сину 200 грн. на десять днів і заявила, що інші гроші йому дасть батько. З приводу викладених обставин він був змушений звернутися до Служби у справах дітей із заявою про перевірку цільового використання аліментів. Начальником служби у справах дітей було запропоновано відповідачу підготувати звіт про витрачені кошти, які вона отримала за весь період сплати ним аліментів. Проте ОСОБА_2 надала звіт тільки за 5 останніх місяців, який лише частково підтверджується квитанціями та чеками. За таких обставин комісія з питань захисту дитини не дійшла висновку щодо цільового-нецільового витрачання коштів.

У даний його матеріальне становище змінилося у бік погіршення, оскільки на його утриманні також знаходиться син від цивільного шлюбу з іншою жінкою - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, якого він також зобов’язаний утримувати. Його цивільна дружина на даний час не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за їхнім сином, тому він також змушений утримувати і її.

Окрім цього він має матір ОСОБА_10, яка є пенсіонеркою і непрацездатною особою. У зв’язку з незадовільним станом здоров’я, здійснює за нею догляд, надає матеріальну допомогу на її лікування, так як пенсії матері недостатньо для придбання ліків.

Тому з урахуванням вказаних обставин просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до 1/9 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття.

Також просить стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 783,70 грн. та витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 1600 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві зазначила, що проти позову заперечує, просила позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Свою позицію мотивувала тим, що позивачем на підтвердження доводів про нецільове використання нею коштів не надано належних доказів. Всі кошти, які вона отримує в рахунок сплати аліментів та частину своїх заробітків витрачає на сина, а саме: на продукти харчування, одяг, дозвілля, забезпечує кишеньковими коштами. Дійсно, вона обмежує сина у кишенькових грошах, оскільки знає, що він витрачає великі суми грошей на інтернет-ігри, тому на тиждень видає йому 100 або 200 грн. Звинувачення позивача про те, що вона не працює, а тому розпоряджається аліментами в своїх інтересах, - безпідставні, оскільки з 31 травня 2018 року вона перебуває на обліку в центрі зайнятості, отримує щомісячну соціальну допомогу, розмір якої становить в середньому 5145,05 грн. До травня 2018 року була працевлаштована та отримувала стабільний заробіток, який перевищував розмір сплачених аліментів.

Що стосується її поїздки на відпочинок за кордон, оплату вказаних послуг здійснював ОСОБА_11 На період 10-денного відпочинку, залишила сину гроші на кишенькові витрати та повідомила йому де зберігаються гроші на випадок необхідності, не обмежуючи його у витратах. Згідно довідки про її доходи вона може дозволити собі купити новий телевізор, тим більше, що вся побутова техніка і всі речі без обмежень перебувають у користуванні сина. Після засідання Комісії з питань захисту прав дитини вона відкрила депозитний рахунок на ім’я сина та внесла перший платіж у розмірі 4000 грн. Вважає, що зменшуючи розмір аліментів, батько фактично обмежує свого сина ОСОБА_8 у праві на належне матеріальне утримання, поліпшуючи благо іншому своєму сину ОСОБА_12. Крім того, у зв’язку з тим, що син ОСОБА_8 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-окуліста з діагнозом: гіпертрофічний астигматизм обох очей, він потребує додаткових витрат на систематичне обстеження та лікування. Щодо витрат позивача, які він несе на утримання цивільної дружини, зазначає, що остання отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про що позивач навмисне не зазначає й своєму позові.

Позивач у позові зазначає, що на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_10, при цьому не надає жодних доказів про рівень її доходу, у той час як за ОСОБА_10 зареєстровано право власності на житловий будинок та дві земельні ділянки в с. Герасимівка Роменського району, вул. Берегова, 59, на нежитлове приміщення, магазин за адресою: м. Ромни, вул. Соборна, 34/3, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які орендуються і з яких вона утримує орендну плату, на житловий будинок і земельну ділянку за адресою: м. Ромни, вул. Покровський Узвіз, буд. 21-А, та на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: м.Ромни, бульвар Московський, 12.

Тим більше, що починаючи з 4-го кварталу 2017 року у позивача значно збільшився розмір його заробітної плати. Крім того, за позивачем ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває в оренді і за користування якою позивач отримує орендну плату.

Тому, з урахуванням зміни матеріального стану позивача в бік його покращення, вважає, що підстави для зменшення розміру аліментів відсутні (а.с. 40-41).

Позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив на позов відповідача ОСОБА_2 в якому зазначає, що відповідачем не надано доказів цільового витрачання отримуваних від нього аліментів виключно за цільовим призначенням в інтересах їхнього сина.

Крім того, з наданих відповідачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків виплачена сума відповідачу сума доходу за січень - травень 2018 року склала 142890,33 грн., тобто в середньому становить 28578,07 грн. щомісячно. 1/4 частина зазначеного доходу становить 7144,52 грн. Таким чином середньомісячний розмір коштів, які б мали використовуватись на утримання їхнього сина за рівності обов’язку батьків в його утриманні, має становити 18900,42 грн., проте відповідачем факт використання коштів в зазначеному розмірі на утримання їхнього сина не доведений.

Щодо відпочинку відповідача ОСОБА_2 за кордоном зазначає, що сам по собі факт оплати туристичних послуг від імені ОСОБА_11 не свідчить, що відповідач не компенсувала йому частину сплачених коштів, у тому числі за рахунок отриманих від нього аліментів. Отримуючи аліменти в середньомісячному розмірі 11755,90 грн., маючи батьківський обов’язок щодо забезпечення відпочинку сина, створення умов життя, необхідних для його розвитку, відповідач не організувала відпочинку сина не лише за кордоном, а і в Україні. Такий відпочинок був відсутній і в попередні роки. Жодних перешкод для організації такого відпочинку відповідач не мала, оскільки отримуваних з нього аліментів для цього було б достатньо, навіть якщо не враховувати її обов’язок щодо участі в утриманні сина нарівні з ним.

Вважає безпідставними посилання відповідача на те, що зменшуючи розмір аліментів, він фактично обмежує сина ОСОБА_8 у праві на матеріальне утримання на належному життєвому рівні, разом з тим поліпшуючи благо іншому сину ОСОБА_12. Ураховуючи його матеріальний стан, матеріальний стан відповідача, яка також зобов’язана утримувати їхнього сина, аліменти у розмірі 1/9 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, що при зверненні до суду становило 5225 грн., будуть достатніми для повного задоволення всіх потреб сина, забезпечать йому належний та гармонійний розвиток.

Крім того, він має думати про майбутнє навчання сина, оскільки відповідач жодних заощаджень з цією метою не зробила, а депозитний рахунок строком на шість місяців, відкрила в день його звернення з позовом до суду про зменшення розміру аліментів. Крім того, характер зазначеного депозиту свідчить про бажання відповідача уникнути зменшення розміру аліментів, оскільки за умовами договору, після закінчення строку його дії, Вноситель (відповідач) може отримати депозит з відсотками готівкою, а не їхній син.

Посилання відповідача що їхній син перебуває на диспансерному обліку і лікаря-окуліста на заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Щодо перебування на його утриманні інших осіб зазначає, що у відповідності до ст. 84 СК України, він зобов’язаний утримувати не тільки своїх синів, а й фактичну дружину, єдиним доходом якої є допомога при народженні дитини, яка складається в першої виплати у розмірі 10300 грн. та щомісячної допомоги, розподіленої на 3 роки, розмір якої щомісячно становить 860 грн. Зазначений розмір допомоги не забезпечує прожиткового мінімуму його цивільної дружини, тому він зобов’язаний надавати їй відповідне матеріальне утримання.

Що стосується його матері, то він вважає своїм обов’язком надавати їй матеріальну допомогу, оскільки вона знаходиться на «Д» обліку у онколога Роменської ЦРЛ, потребує спеціального методу лікування наявного захворювання, на яке необхідні значні грошові кошти.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 надав відповідь на відзив, у якому з доводами своєї матері не погодився, просить задовольнити позов батька у повному обсязі. Зазначає, що мати жодного разу не повідомила про розмір отримуваних нею аліментів на його утримання, не запитувала його щодо їх цільового використання, не з’ясовувала його думки щодо розпорядження аліментами. Більше шести років мати жодного разу не організувала літній відпочинок чи будь-який інших відпочинок із отримуваних аліментів. Батько, незважаючи на стягнення з нього значної суми аліментів, подарував йому квартиру, зробив у ній капітальний ремонт, облаштував меблями та побутовою технікою, постійно надає йому за необхідності матеріальну допомогу, організовує його відпочинок, купував йому все, що він просив. В даний час він навчається у Роменському коледжі КНЕУ утримує стипендію в розмірі 1200 грн., тобто має свій дохід. Про відкриття депозитного рахунку він взагалі дізнався з відзиву матері на позов, оскільки відкриття такого рахунку вона з ним не погоджувала. Погоджується з доводами батька, що на його утриманні також перебуває його цивільна дружина та син ОСОБА_12 (його брат). Також йому стало відомо, що його бабуся, яка є пенсіонеркою, дійсно має онкологічне захворювання та потребує значних витрат на лікування, кошти на яке збирає його батько.

Відповідач ОСОБА_2 надала заперечення на відповідь позивача на відзив, згідно якого з доводами позивача не погоджується, оскільки в залежності від потреб сина частка доходу, яку вона витрачає на нього може бути значно більшою ніж 1/4 частина. Зокрема в зимовий період оплата нею житлово-комунальних послуг становить близько 3000 грн. щомісячно, а розмір отримуваної нею субсидії становить 357,02 грн. щомісячно. Крім того, безпідставними є посилання позивача на те, що вона не організовує літній відпочинок, оскільки їхній син ОСОБА_8 перебував на відпочинку в дитячому таборі «Космос». Депозитний рахунок вона відкрила для накопичення коштів, якими їхній син зможе розпорядитися після досягнення повноліття. Позивач також зазначає, що проживає разом із ОСОБА_13 однією сім’єю, проте їх місце проживання значиться за різними адресами. Крім того, за ОСОБА_13 зареєстрований легковий автомобіль. Позивач також посилається, що на його утриманні перебуває його мати, але жодних доказів з цього приводу не надає, оскільки його мати проживає окремо від нього і отримує пенсію. Крім того у позивача ОСОБА_1 є рідний брат, який також повинен надавати допомогу своїй матері. Вважає, що відповідач, як батько, зобов’язаний не тільки матеріально утримувати свого сина, але й займатися його вихованням та духовним розвитком. Активні дії щодо налаштування дитини проти неї лише психологічно травмують їхнього сина і жодної користі йому не приносять.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив про обставини, викладені у заявах по суті.

Представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав, пояснив про обставини, викладені у заявах по суті посилаючись на викладені у них обставини. Крім того, посилаючись на ст. 179, ч. 2 ст. 186, ст.. 192 СК зазначив, що нецільове використання коштів відповідачем полягає у тому, що вона не узгоджує з сином напрямки витрачання аліментів, які є власністю ОСОБА_3. До того ж не надала звіту на повну суму отриманих аліментних коштів за останні півроку. Також вважає неприпустимим, що відповідач сплачує комунальні послуги за рахунок аліментів повністю, оскільки сама також користується житлом сина.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, додатково пояснив, що на його думку мати витрачає на нього не всі кошти, які отримує як аліменти. Останні 6 років він нікуди не їздить відпочивати. Підтвердив, що мати пропонувала йому поїхати до Єгипту, але він відмовився, оскільки вона їхала зі своїм знайомим, тому вважав себе зайвим. Влітку їздив у табір «Космос», по путівці, яку оплатив профсоюз з роботи батька. Дійсно, мати купувала йому речі у табір та привозила продукти харчування. З жовтня по грудень 2018 року мати придбала йому 2 пари джинсів за 600 грн і 700 грн, 2 куртки за 3600 грн, спортивний костюм за 1700 грн, ботинки – 900 грн, дві кофти. Регулярно купує білизну, панчохи, дає кошти на перукарню, купує косметичні та гігієнічні засоби. Також купила настільну лампу. Крім того купує продукти харчування, але на суму значно меншу, ніж вона зазначає. Скільки коштують продукти харчування у магазинах та на ринку не знає точно. На базарі останній раз з матір’ю був у 2016-2017 році. Уважає, що 1000-2000 грн йому б вистачило на кишенькові витрати і на харчування.

Питання про відкриття депозиту, придбання телевізору, ремонт балкону, заміну вікон мати з ним не обговорювала, хоча він знав про це і своїх заперечень їй не висловлював. Не вважає, що відкриття депозиту, навіть без його згоди, порушує його права. Вважає, що на балкон і вікна було витрачено 15-22 тис грн, телевізор – 10-15 тис грн. Пропонувала мама декілька разів піти щось купити, але не повідомляла скільки вона отримує аліментів. На даний час він отримує стипендію 1250 грн і відкладає собі на карту.

При цьому пояснив, що стосунки з матір’ю у нього погані з осені 2018 року через аліменти, тому він звернувся до батька на що той відповів, що зменшить аліменти до 5000, а решту буде відкладати на депозит. Дійсно, грає в комп’ютерні ігри, на які витрачає гроші. Восени 2018 року витратив 1000 грн зі своєї стипендії на ігри. Підтвердив, що іноді курить кальян у кафе. Мати дає йому на кишенькові витрати 100-150 грн, але їх не вистачає, тому бере гроші ще й у батька.

Речі мати купує ті, що я хочу.

У нього є комп’ютер і системний блок, але він застарів. Новий системний блок йому потрібен для відпочинку і навчання. Він на комп’ютері робить уроки і граєм в ігри. Розширення не вистачає для нового монітору. Стипендію він заощаджує на новий комп’ютер. Вважає, що на його утримання достатньо аліментів у розмірі 5000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, наведені у заявах по суті. Додаткового пояснила, що пояснення сина не повністю відповідають дійсності. Влітку цього року вона двічі пропонувала йому поїхати на відпочинок: до Єгипту і у табір відпочинку, але син обидва рази відмовився. Вона не відмовляє йому у кишенькових коштах, хоча дійсно дає їх не в тому розмірі, який просить син тому, що він витрачає їх на комп’ютерні ігри та курить кальян, що шкодить його фізичному і психічному здоров’ю.

Проживаючи у квартирі сина вона також приймає участь у витратах на утримання житла, також купує і продукти харчування за власні кошти. Загалом на їжу витрачає близько 5000 грн на місяць, які купує також і на ринку де чеків не дають. Комунальні платежі виходять близько 2500-3000 грн на місяць.

До осені 2018 року син взагалі не висловлював ніяких претензій з приводу аліментів. Восени він попросив купити йому новий системний блок до комп’ютера, який коштував 25 тис грн., на що я відповіла, що вона відповіла, що купить, але пізніше: буде відкладати гроші і купить до кінця 2018 року. Син на це заявив, що буде суд. Вважає, що така поведінка ОСОБА_3 пов’язана з тим, що батько його «накручує».

З аліментних коштів також був відремонтований балкон, куплений телевізор, який стоїть у загальній кімнаті і син ним користується. У ремонт та телевізор вона вкладала також і свої кошти.

Представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечувала та пояснила, що позивач не довів нецільового використання аліментів. Також це не було встановлено і Органом опіки і піклування. Крім того, матеріальний стан позивача навпаки – покращився, оскільки збільшилась його заробітна плата, він отримує доходи від оренди земельної ділянки, тому підстав для задоволення позову немає.

Представник третьої особи служби у справах дітей Роменської міської ради ОСОБА_7 пояснила, що 28.09.2018 року до Служби у справах дітей звернувся позивач щодо нецільового використання аліментних коштів. Вони поспілкувалися з ОСОБА_2, вона надала пояснення. Також надала від руки написані звіти за травень, липень і т.д. Вони комісією виходили за місцем їх з сином проживання. Було встановлено, що у ОСОБА_3 у побуті є все необхідне, дорогий одяг. Дитина нічого не потребує. Також було враховано те, що батько вкладав свої кошти в облаштування житла. Ними було досліджено докази за 5 місяців. ОСОБА_8 сам їм розповідав і показував, що йому купили. Казав, що мама не завжди готує їжу, купує овочі, але хотів би більше. За травень 2018 року було витрачено 13021 грн., все було підтверджено в наявності. За червень - 10350 грн., за липень – 24663,99, за серпень – 10350 грн., за вересень – 17733,95 грн. Практично всі суми співпадають із розміром стягнутих аліментів. ОСОБА_2 пояснювала, що вона також намагається брати участь у матеріальних витратах, але у неї не гірше матеріальне становище, ніж у батька. Мати говорила, що ОСОБА_3 грає в комп’ютерні ігри і потребує контролю. Після перевірки вони рекомендували батькам домовитися між собою.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

01 листопада 2018 року справу прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 29 листопада 2018 року на 09 год. 15 хв.

29 листопада 2018 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору Службу у справах дітей Роменської міської ради Сумської області.

29 листопада 2018 року судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Роменської міської ради.

17 грудня 2018 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2013 року між ними розірвано (а.с.7).

У свідоцтві про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії І-БП № 046242, виданому 26 липня 2002 року, його батьками вказані: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а.с.9).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 квітня 2013 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 березня 2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).

Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1 перебуває на виконанні в НГВУ «Чернігівнафтогаз», що стверджується постановою заступника начальника Охтирського МРВ ДВС ГТУЮ у Сумській області від 09.11.2017 року (а.с.12).

Наведеними доказами підтверджується обов’язок позивача щодо сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_8.

Згідно договору дарування квартири від 17 вересня 2013 року ОСОБА_1 (Дарувальник) безоплатно передав у власність ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (Обдаровуваному), від імені та в інтересах якого, як законний представник, діє його мати – ОСОБА_2АДРЕСА_3 у будинку № 12 на вул. Пролетарської Солідарності в м. Ромни Сумської області (а.с. 16-17).

Згідно довідки Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області № 01-35/11241 від 12.11.2018 року за адресою: АДРЕСА_4, зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.43).

Суд вважає докази щодо дарування квартири такими, що підтверджують обов’язок ОСОБА_2 нести часткові витрати по утриманню житла, проте факт дарування квартири не може вважатись підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки суду не надано доказів того, що квартиру позивач подарував сину в рахунок аліментів.

Згідно довідки Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості від 12.11.2018 року ОСОБА_2 зареєстрована як безробітна з 31 травня 2018 року, її дохід з 31 травня 2018 року по 31 жовтня 2018 року становить 25725 грн. 23 коп. (а.с.45).

З Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 13.11.2018 року вбачається, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 утримуються аліменти (а.с.46).

Наступними доказами підтверджується матеріальний стан сторін та членів їх сімей.

Згідно довідок ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Чернігівнафтогаз» від 22.10.2018 року з жовтня 2017 року по вересень 2018 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти: у жовтні 2017 року - 7929,25 грн., у листопаді 2017 р. - 9053,61 грн., у грудні 2017 р. - 9139,89 грн., у січні 2018 р. - 10206,35 грн., у лютому 2018 р. - 9112,47 грн., у березні 2018 р. - 9159,68 грн., у квітні 2018 р. - 13021,12 грн., у травні 2018 р. - 10350,29 грн., у червні 2018 р. - 24663,99 грн., у липні 2018 р. - 10350,29 грн., у серпні 2018 р. - 17733,95 грн., у вересні 2018 р. - 10350,29 грн., у жовтні 2018 р. – 15525,43 грн; у листопаді 2018 р. – 10526,90 грн. - всього 167123,51 грн. (а.с.13, 110).

Згідно довідки ПАТ «Укрнафта» № 415 від 03.12.2018 року ОСОБА_1 за період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року отримав заробітну плату в розмірі 501370,71 грн. (а.с. 110).

Згідно витягу з ЄДР МВС за ОСОБА_1 13.09.2016 року зареєстрований автомобіль (а.с. 77).

У свідоцтві про народження ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, серії І-БП № 31270, виданому 19 червня 2018 року, його батьками вказані: ОСОБА_1, ОСОБА_13 (а.с.10).

Відповідно до довідки Роменського коледжу ДВНЗ КНЕУ ім. В. Гетьмана № 678 від 06.12.2018 року ОСОБА_3 навчається в коледжі за безоплатною формою навчання, за період з 01.09.2018 року по 30.11.2018 року включно отримував щомісячний дохід в розмірі 1250,00 грн., на загальну суму – 3750,00 грн. (а.с 111).

Відповідно до довідки Страхової компанії «УНІКА» від 23.10.2018 року ОСОБА_13 працює на посаді начальника Центру продаж в м. Ромни Групи продаж № 1 Сумської обласної дирекції, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» з 07 лютого 2014 року по сьогоднішній день. В період з 22 жовтня 2018 року по 13 червня 2021 року ОСОБА_13 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х річного віку (а.с.14). Дану довідку суд приймає до уваги в частині доведення перебування у декретній відпустці з 22 жовтня 2018 року, оскільки кінцевий термін відпустки є припущенням особи, яка цю довідку видала і не може бути прийнятий судом до уваги.

Згідно довідок МУСЗН від 28.11.2018 року ОСОБА_13 перебуває на обліку в даному Управлінні, отримала одноразову допомогу при народженні дитини у розмірі 10320,00 грн. та щомісячно починаючи з липня 2018 року по листопад 2018 року включно отримувала допомогу з розмірі 860,00 грн. (а.с. 93-94).

При цьому Згідно витягу з ЄДР МВС за ОСОБА_13 14.04.2018 року зареєстрований легковий хетчбек-В (а.с. 101 зв). Даний доказ спростовує твердження позивача прог те, що його цивільна дружина перебуває на його утриманні.

Відповідно до довідки Роменського об’єднаного УПФУ Сумської області від 28.11.2011 року ОСОБА_10 перебуває на обліку в УПФУ і отримує пенсію в разі втрати годувальника, розмір пенсії за листопад 2018 р. - 2838,06 грн. (а.с. 69).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно (далі по тексту Реєстр)… вбачається, що ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку, яку здає в оренду( а.с. 56, 70-76). Тобто фактично позивач отримує додатковий дохід з якого не відраховуються аліменти, що є доказом поліпшення матеріального стану позивача. Також з Реєстру вбачається, що за матір’ю позивача зареєстровано 12 об’єктів нерухомості, у тому числі земельні ділянки, які здаються в оплатну оренду, чим спростовується твердження позивача щодо утримання матері.

26.06.2018 року між тур агенцією «Море Турів» в особі ОСОБА_14 та ОСОБА_11, який також діяв за учасником дорученням імені ОСОБА_2 укладено договір про надання туристичних послуг № 1187796 від 26.06.2018 року. Вартість туристичного обслуговування - 29075 грн. по факту - 27260 грн. (а.с.49-51).

З платіжних доручень АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що платником ОСОБА_11 перераховано на рахунок ОСОБА_14 грошові кошти в розмірі 17050 грн. 23 коп. та 10356 грн. 76 коп. (а.с.52,53).

Даним доказом спростовується твердження позивача про те, що турпутівка була сплачена з аліментних коштів, оскільки це припущення позивача, а доказів зворотнього ним не надано.

Згідно довідки Роменської ЦРЛ № 961 від 28.11.2018 року ОСОБА_10 знаходиться на «Д» обліку у онколога Роменської ЦРЛ з 21.05.2014 року з діагнозом «Захворювання вульви у ІІІ ст. І», потребує спеціальних методів лікування (а.с.95). суд уважає цей доказ недостатнім для доведення факту перебування ОСОБА_10 на утриманні позивача.

ОСОБА_3 перебував на відпочинку у літньому таборі «Космос», що не заперечується сторонами та підтверджується фотокартками (а.с.100).

Відповідно до дублікатів квитанції компенсацію вартості путівок за 2016 та 2017 роки сплачував ОСОБА_1 (а.с.112-113).

З копії записів про отримання готівкових коштів вбачається, що ОСОБА_3 отримує від матері ОСОБА_2 грошові кошти на придбання одягу та на інші витрати (а.с.149-151). Цей доказ у суду сумнівів не викликає, оскільки третя особа ОСОБА_3 підтвердив, що витрати проводились і підпис у зошиті його.

25 жовтня 2018 року ОСОБА_2 уклала договір з ПАТ «Державний ощадний банк України» № 19382588019 на вклад «Мій депозит», згідно якого банк прийняв від вносителя кошти в розмірі 4000 грн. строком на шість місяців та відкрив на користь третьої особи ОСОБА_3 депозитний рахунок № 26306082588019. Днем повернення депозиту є 25 квітня 2019 року (а.с.47, 48).

Наведені докази свідчать про цільове використання аліментних коштів.

Обставину перебування ОСОБА_3 на відпочинку за рахунок підприємства визнали сторони. Також сторони визнали і підтвердив 3-я особа ОСОБА_3, що речі в табір та продукти харчування купувала йому мати з аліментних коштів.

Згідно виписки по картці/рахунку № 5168755902214721, ОСОБА_2 здійснювала оплату товарів/послуг через інтернет: GOOGLE * Da Suppa (а.с.54-55).

Згідно виписки по картці/рахунку № 5168755902214721, ОСОБА_3 здійснював оплату товарів/послуг через інтернет: GOOGLE * Da Suppa (а.с.67-68).

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив, що ці кошти витрачались на комп’ютерні ігри, що є доказом того, що ОСОБА_3 витрачає кошти не завжди собі на користь і потребує їх контролювання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, вона є рідною сестрою ОСОБА_2 Вони часто разом ходять по магазинах, на базар, тому бачить, що ОСОБА_2 купує. ОСОБА_8 нічим не обділений. Вона бачила як сестра дає йому гроші, у тому числі і на кафе. На День народження ОСОБА_3 пішов до батька, а коли повернувся, сказав, що батько йому подарував щось на 3000 грн., а матері сказав подарувати новий системний блок до комп’ютера. Яна йому відповіла, що це дорого і купить пізніше. На це ОСОБА_3 почав погрожувати судом. Вона не вбачає нецільового використання коштів сестрою. Відповідач зробила ремонт балкону, купує дорогі продукти, говорила, що відкладає гроші. Коли ОСОБА_3 почав грати у платні он-лайн ігри, він неодноразово витрачав на це кошти. Їй приходили смс-повідомлення з картки ОСОБА_3 про зняття 1500 грн. Потім прийшла он-лайн гра, сестра їй показувала. Тому ОСОБА_2 і не хотіла купувати системний блок до комп’ютера. У ОСОБА_3 проблеми із зором, через це ОСОБА_2 обмежує його у іграх на комп’ютері. Вона ходила із сестрою у магазин купити телевізор, бо у них був дуже старий. У хаті у них був грибок на стінах, необхідно було робити ремонт. Приходив ЖЕК і ОСОБА_3 був при цьому присутній.

З досліджених судом доказів суд встановив, що між сторонами склалися правовідносини з приводу сплати аліментів на неповнолітню дитину, які регулюються Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства».

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, вислухав аргументи сторін, і дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи посилання позивача, як на підставу для зменшення розміру стягуваних аліментів - це створення нової сім'ї та народження в ній дитини.

Суд бере до уваги ту обставину, що позивач має малолітнього сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, якого також зобов’язаний матеріально утримувати. Проте позивач не вказав обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів. Доказів про те, що його матеріальний стан погіршився, позивачем суду надано не було. Натомість за встановленими обставинами справи спостерігається покращення майнового становища платника, що виключає наявність обґрунтованих підстав саме для зменшення розміру аліментів.

Крім того, суд не може взяти до уваги ту обставину, що на утриманні позивача перебуває його мати, оскільки вказана обставина нічим не підтверджена. Натомість з наданих доказів вбачається, що мати позивача має у власності об’єкти нерухомості, отримує пенсію. Крім того сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_10, крім позивача має іншого сина, який також може надавати матеріальну допомогу матері.

Крім того, як на підставу позову ОСОБА_3І посилається на нецільове використання аліментів відповідачем, оскільки остання не звітувала про витрачені кошти повністю. Суд відхиляє цей аргумент попри те, що відповідач не надала звіту на повну суму витрачених коштів, але повідомила суду та надала докази щодо більшості витрат за цільовим призначенням, у той час як сам позивач не надав жодного доказу щодо нецільового використання аліментів відповідачем, навіть не назвав, куди саме вона їх витрачає не за цільовим призначенням.

Суд враховує доводи позивача про те, що відповідач не узгоджувала з сином витрати з аліментних коштів, але вважає це недостатнім обгрунтуванням нецільового використання коштів, оскільки з пояснень самого ОСОБА_3 він знав куди мати витрачає аліменти і заперечень при цьому не висловлював. Тобто фактично надавав мовчазну згоду.

Суд не приймає аргумент ОСОБА_3, що мати витрачає значно менше коштів на продукти харчування та комунальні послуги, ніж зазначає, оскільки він не зміг дати пояснення щодо вартості товарів і послуг, отже не може точно визначити суми грошових коштів, які на них витрачаються.

Суд урахував обставини справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов’язані зі сплатою аліментів, обов’язок позивача утримувати дитину до досягнення ним повноліття. При цьому суд також врахував, що обов'язок матеріально утримувати дитину є як у батька, так і у матері, але це не означає, що батько і мати повинні сплачувати однакову суму коштів на утримання дитини. Крім того, суд враховує і поведінки самого ОСОБА_3, який не завжди витрачає кошти собі на користь.

Але урахувавши побажання самої дитини, на утримання якої стягуються аліменти, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме, що з позивача на користь відповідача слід стягнути аліменти в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів є розумним і необхідним для забезпечення мінімальних потреб, необхідних для виховання і утримання дитини.

Крім того, суд вважає за необхідне, після вступу даного рішення в законну силу, відкликати виконавчий лист, виданий Роменським міськрайонним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення повноліття.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З роз'яснень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що відповідно до ст. 192 СК ( 2947-14 ) розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Таким чином, зміна розміру аліментів можлива за наявності доведених в судовому порядку обставин, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін. Тобто розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

П. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат для здійснення правничої допомоги.

Стаття 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Обґрунтування розподілу судових витрат.

Згідно угоди про надання правничої допомоги від 25 жовтня 2018 року, укладеної між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вбачається, що розмір гонорару визначений в розмірі 1600 грн. (а.с.22).

Згідно квитанції № 41 від 25 жовтня 2018 року адвокатом ОСОБА_4 від ОСОБА_1 отримано 1600 грн. за надання правничої допомоги у підготуванні до суду позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, на що було витрачено 5 годин (а.с.24).

Вказана обставина також стверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 25 жовтня 2018 року (а.с.23).

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК Україн пропорційно задоволених позовних вимог.

Але враховуючи категорію справи і обсяг правової допомоги, наданої в межах даної справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 150 грн.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області, про зменшення розміру аліментів, задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які утримуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 квітня 2013 року на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і стягувати із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 400 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу та 150 грн. сплаченого судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Виконавчий лист виданий Роменським міськрайонним судом Сумської області № 585/946/13-ц (2/585/406/13) про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, аліментів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення повноліття, відкликати, після вступу рішення в законну силу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1, місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_11, РНОКПП НОМЕР_1 паспорт серії МА 008358.

Відповідач: ОСОБА_2, місце реєстрації та проживання: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, Гостиннодвірська, 12 кв. 9, РНОКПП НОМЕР_2, паспорт серії МВ 036503.

Третя особа: ОСОБА_3, місце реєстрації та проживання: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, Гостиннодвірська, 12 кв. 9, РНОКПП НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Третя особа: служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області, місцезнаходження: 42000, Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04057988.

Повне рішення складено 01 березня 2019 року.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_16