Вирок № 80219997, 04.03.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1276/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Едера П.Т.

з участю: секретаря Репети К.М.;

прокурора Поліщук А.М.:

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Долини, Івано - Франківської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, не одруженої,не працюючої, раніше судимої: 15.11.2016 Шевченківським районним судом м.Львова за ст. 185 ч.1 КК України до сплати штрафу у розмірі 850 гривень, без офіційного місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_2, будучи раніше судимою, 15.11.2016 Шевченківським районним судом м. Львова за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, на шлях виправлення не стала та повторно вчинила умисне кримінальне правопорушення проти власності.

Так, ОСОБА_2, 05.02.2019 року близько 11:38 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), керуючись корисливим мотивом, з метою власного збагачення, діючи протиправно, повторно, перебуваючи у торговому залі магазину «Сільпо» №97 по вул. Гетьмана Мазепи, 11 у м. Львові, впевнившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу взяла із стелажу з товарами два стартові пакети оператора «Лайфсел», після чого сім - карти витягнула та заховала у кишеню куртки, а упаковки від них заховала на поличці у торговому ряді із хімією, після чого вийшла із магазину не розрахувавшись, чим спричинила матеріальні збитки магазину «Сільпо» №97 на загальну суму 250 грн. без ПДВ.

Таким чином обвинувачена ОСОБА_2 повторно вчинила викрадення чужого майна ( крадіжку), тобто злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

До обвинувального акту додано угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_2, та представником потерпілого ТзОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_1

Так із змісту даної угоди встановлено, що ОСОБА_2, 05.02.2019 року близько 11:38 год., перебуваючи у торговому залі магазину «Сільпо» №97 по вул. Гетьмана Мазепи, 11 у м. Львові, таємно, шляхом вільного доступу взяла із стелажу з товарами два стартові пакети оператора «Лайфсел», після чого сім - карти витягнула та заховала у кишеню куртки, а упаковки від них заховала на поличці у торговому ряді із хімією, після чого вийшла із магазину не розрахувавшись, чим спричинила матеріальні збитки магазину «Сільпо» №97 на загальну суму 250 грн. без ПДВ.

Тим самим, була встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

ОСОБА_2 засвідчила, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся. Просить вибачення в потерпілої сторони.

Потерпіла сторона немає претензій до обвинуваченої щодо відшкодування шкоди за фактом вчиненого злочину.

Сторони узгодили, що ОСОБА_2. несе покарання в межах санкції ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, у виді одного року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільняється від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї передбачені ст.76 КК України обов'язки.

Обвинувачена ОСОБА_2 та представник потерпілого ОСОБА_1 угодою визначили та розуміють, що наслідком укладення та затвердження означеної угоди для сторін є:

- для підозрюваного - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України;

- для потерпілої сторони - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди сторонам, що підписали цю угоду.

У разі невиконання цієї угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Ухвала про скасування вироку, яким буде затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення обвинуваченого до відповідальності, встановленої законом.

Сторони погодили, що у разі виникнення судових витрат, їх відшкодування проводить обвинувачений.

Умови даної угоди не порушують чиїх-небудь прав, свобод та інтересів. Сторони підтверджують, що вищевикладені домовленості відповідають їх волевиявленню і зумовлюють настання бажаних наслідків, які відповідають їхнім дійсним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 підтримавши угоду, повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та пояснила, що вона повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, який буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.

Представник потерпілого ТзОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтвердив викладене в угоді, просив таку затвердити.

Заслухавши думку сторін судового провадження, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.

Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченою у даному кримінальному провадженні підлягає затвердженню, з тих підстав, що така відповідає вимогам ст.471 КПК України, обвинувачена в підготовчому судовому засіданні визнала себе винуватою за ч. 2 ст. 185 КК України та просила затвердити вказану угоду. Крім того, ОСОБА_2 роз"яснено вимоги ст. 473,ч. 4,5 ст. 474, 476 КПК України.

Суд прийшов до переконання, що укладення угоди є добровільним, визначений в угоді вид покарання передбачений санкцією статті за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2

Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 471, 474, 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

затвердити угоду про примирення між представником потерпілого ТзОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, за умовами якої ОСОБА_2 засвідчила, що визнає неправомірність вчинення своїх дій і вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся.

Потерпіла сторона ТзОВ «Сільпо-Фуд» в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 підтвердила, що матеріальних чи моральних претензій до ОСОБА_2 немає.

Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя П. Т. Едер