Ухвала суду № 80219973, 01.03.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2019 Справа №607/19836/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого-судді Братасюка В.М., за участю секретаря Созанської Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву про відвід головуючого судді Черніцької І.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Чурніцька І.М.) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.02.2019року передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України. Провадження у даній справі зупинено до вирішення питання про відвід .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 28.02.2019року вирішення питання про відвід передано судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюку В.М.

На підставі вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

У заяві про відвід представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 посилається на те, що суд розглянув заяву про відвід головуючої судді подану 01.02.2019року, безпосередньо під час судового засідання 20 лютого 2109року, що суперечить вимогам ч.7 ст.40 ЦПК України, крім того, у судовому засіданні 21.02.2019року головуюча суддя не прийняла до уваги документи, які мають юридичну силу про зміну його статусу, і ухилялась від надання прямої відповіді щодо розуміння його статусу в даному процесі. З огляду на вищенаведене, вважає, що вказані дії головуючого судді викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а тому, з метою збереження та підвищення авторитет судової системи України, просить заяву задовольнити.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Розглянувши заяву та матеріали справи, суд вважає, що підстав для відводу головуючого судді Черніцької І.М., згідно доводів заявника не має, з огляду на наступне.

Встановлено, що згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 року, автоматизованою системою документообігу суду позов було розподілено головуючому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцькій І.М.

20.02.2019 року позивачем ОСОБА_1 та його представниками ОСОБА_5,ОСОБА_4 заявлено відвід судді Черніцькій І.М. у даній справі.

21.02.2019року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 та його представників ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Черніцької І.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю відмовлено.

22.02.2019 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано заяву про відвід головуючого судді Черніцької І.М. посилаючись на те, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Черніцької І.М., через те, що суд розглянув заяву про відвід головуючої судді подану 01.02.2019року, безпосередньо під час судового засідання 20 лютого 2109року, що суперечить вимогам ч.7 ст.40 ЦПК України, крім того, у судовому засіданні 21.02.2019року головуюча суддя не прийняла до уваги документи, які мають юридичну силу про зміну його статусу, і ухилялась від надання прямої відповіді щодо розуміння його статусу в даному процесі

Проте вказані підстави відводу, не свідчать про упередженість головуючого судді Черніцької І.М., так як не можна вважати обґрунтованою таку підставу відводу головуючого судді як незгода представника позивача із винесеними процесуальними рішеннями у справі.

Відтак, суд вважає, що підстави для відводу головуючого судді, зазначені у клопотанні є необґрунтованими, оскільки всупереч вимогам ч.3 ст.12 ЦПК України заявником не подано належних та допустимих доказів, які б давали підстави зробити висновок про те, що головуючий по справі суддя Черніцька І.М. є упередженою та заінтересованою у розгляді справи, а також є інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості головуючого судді Черніцької І.М. Сама по собі наявність сумніву, у представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, в об'єктивності на неупередженості судді Черніцької І.М., без зазначення доводів та надання доказів на підтвердження вказаного не може слугувати підставою для відводу судді.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав визначених статтею 36 ЦПК України для відводу головуючого судді Черніцької І.М., а тому у задоволенні заяви позивача та його представників про відвід головуючого судді слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Черніцької І.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк