Рішення № 80219271, 25.02.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2057/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1,

за участю: секретаря судових засідань — ОСОБА_2

позивача — ОСОБА_3

представника позивача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», Шевченківського відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про зміну правовідношення в іпотечному договорі, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому просить змінити правовідношення в іпотечному договорі від 12.05.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 і зареєстрований за №2951 з «Іпотекодержатель» - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» на «Іпотекодержатель» - ОСОБА_5. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 12.05.2008 року підписала іпотечний договір, який посвідчила приватний нотаріус ОСОБА_6 і зареєструвала за № 2951. Зазначила, що вона дійсно уклала та підписувала вказаний договір, при цьому нотаріус встановила її особу згідно паспорту громадянина і її підпис посвідчено нотаріусом. Іншою стороною в цьому договорі є ОСОБА_5, про те, що вона підписувала (уклала) договір посвідчено нотаріусом ОСОБА_6, яка встановила її особу по паспорту громадянина. В договорі вказано, що іншою стороною в договорі є «іпотекодержатель» - ОСОБА_5 та вказавно її адресу проживання. При цьому в договорі немає посилання на довіреність видану юридичною особою (банком) для ОСОБА_5 в порядку ст. 246 ЦК України. Проаналізувавши вказаний договір іпотеки, вона 29.03.2008 року направила відповідачці вимогу, щоб вона визнала, що сторонами в іпотечному договорі від 12.05.2008 року є вона та ОСОБА_5, однак її вимога залишилася без розгляду. Хоче щоб їх стосунки по іпотечному договору відповідали закону, тому звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 02.05.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено учасників справи. Крім того, залучено до участі в справі Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідач 08.08.2018 року подала відзив на позовну заяву, до якого долучено докази його направлення іншим учасникам справи. У відзиві відповідач просить в задоволенні позову відмовити, покликається на те, що з іпотечного договору від 12.05.2008 року за реєстровим №2951 та додаткового договору від 11.08.2009 р. за реєстровим №1196 до іпотечного договору від 12.05.2008 року посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_6, вбачається, що сторонами таких є юридична особа – АКБ СР «Укрсоцбанк» (тип і назву якого змінено на ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3. Так, стороною договору та стороною у справі є лише юридична особа ПАТ «Укрсоцбанк», а не вона, яка була лише представником банку і діяла на підставі довіреності посвідченої 29.12.2007 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом ЛМНО та зареєстрованого в реєстрі за №4899, тому твердження позивача про те, що іпотечний договір не містить ідентифікуючих даних особи – представника ПАТ «Укрсоцбанк» не відповідає дійсності. Крім того, звертає увагу на те, що 20.05.2014 року Залізничним районним судом м. Львова постановлено рішення у справі № 462/2519/14-ц, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5Я, третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору іпотеки недійсним. В даному позові було вказано ідентичні підстави, що і в поточному позові. Вказане рішення суду залишено в силі ухвалою апеляційного суду Львівської обл. від 28.11.2014 року. В даному рішенні судом встановлено ряд обставин, зокрема досліджено довіреність ОСОБА_5 та встановлено факт укладення договору іпотеки саме з ПАТ «Укрсоцбанк», як юридичною особою, а не з ОСОБА_5, як фізичною особою. Вказані обставини встановлені судовим рішенням, тому доказуванню не підлягають в даній справі, згідно ч.4 ст.82 ЦПК України. Крім того, просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність, оскільки оскаржувані договори укладені 12.05.2008 року і строк позовної давності закінчився 12.05.2011 року (а.с. 39-42).

13.08.2018 року ОСОБА_3 подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що вимогу до ОСОБА_5 скерувала 29.03.2018 року, тому позовна давність три роки спливає лише 29.03.2021 р. Вважає, що позов подано в межах позовної давності (а.с. 79-81).

В судовому засіданні 22.01.2019 року задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Львівську обласну філію АКБ «Укрсоцбанк», Шевченківське відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просять такий задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, хоча належним чином повідомлялася про місце, день та час такого, при цьому, у відзиві просить про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних доказів.

Третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не направило свого повноважного представника, хоча належним чином повідомлялося про дату, час і місце цього засідання, при цьому подали відзив, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 61-64), в якому проти позову заперечили, зазначивши, що іпотечний договір від 12.05.2008 року та додатковий договір від 11.08.2009 року до вказаного іпотечного договору було укладено начальником Шевченківського відділення Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” ОСОБА_5, яка діяла на підставі статуту АКБ “Укрсоцбанк” та відповідних довіреностей, її повноваження були належним чином підтверджені та ОСОБА_3 тому в задоволенні позову просили відмовити. Крім того, представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав клопотання про розгляд справи за відсутності їх уповноваженого представника (а.с. 115).

Треті особи: Львівська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк», Шевченківське відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання своїх повноважних представників не направили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце цього засідання, про причини неявки таких суд не повідомили, пояснень на позовну заяву не подали, тому суд приходить до переконання про можливість проведення розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач звертаючись до суду із позовом, просить про зміну правовідношення в іпотечному договорі, зокрема з «Іпотекодержатель» - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» на - ОСОБА_5, покликаючись на те, що такий було укладено саме з ОСОБА_5, як фізичною особою.

Судом встановлено, що 12.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” (на даний час назву банку, згідно Закону України “Про акціонерні товариства”, змінено на Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”), в особі начальника Шевченківського відділення Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” ОСОБА_5, яка діяла на підставі статуту АКБ “Укрсоцбанк” та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 29.12.2007 року за реєстровим № 4899, та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 2951 (а.с. 2-5).

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20.05.2014 року у справі № 462/2519/14-ц відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5Я, третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору іпотеки недійсним. Вказане рішення суду залишено в силі ухвалою апеляційного суду Львівської обл. від 28.11.2014 року.

Так, у вказаному рішенні Залізничного районного суду м. Львова від 20.05.2014 року у справі № 462/2519/14-ц встановлено, що12.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” (на даний час назву банку, згідно Закону України “Про акціонерні товариства”, змінено на Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк”), в особі начальника Шевченківського відділення Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” ОСОБА_5, яка діяла на підставі статуту АКБ “Укрсоцбанк” та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 29.12.2007 року за реєстровим № 4899, та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 2951.

Також встановлено, що 11.08.2009 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, в особі начальника Шевченківського відділення Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 18.12.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 і зареєстрованої в реєстрі за № 5471, та ОСОБА_3 укладено додатковий договір до іпотечного договору від 12.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 1196.

Частина 2 ст.207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Дослідивши представлені суду, наявні в матеріалах справи договір іпотеки від 12.05.2008 року та додатковий договір до нього від 11.08.2009 року, судом встановлено, що обидва дані договори підписані від імені іпотекодержателя - АКБ “Укрсоцбанк” згідно довіреностей начальником відділення банку ОСОБА_5 та затверджені відтиском печатки Шевченківського відділення Львівської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”, а з боку іпотекодавця - підписані позивачем ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ст.237 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Судом встановлено, що згідно наказу № 63-П від 06.03.2007 року ОСОБА_5, заступника начальника Шевченківського відділення Львівської обласної філії Укрсоцбанку, з 12.03.2007 року переведено на посаду начальника Шевченківського відділення Львівської обласної філії Укрсоцбанку.

Згідно довіреності від 29.12.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 4899, АКБ “Укрсоцбанк” в особі керуючого Львівською обласною філією АКБ “Укрсоцбанк” ОСОБА_9 уповноважив начальника Шевченківського відділення Львівської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” ОСОБА_5 представляти інтереси банку, в тому числі укладати договори, а також додаткові угоди (договори про внесення змін та/або доповнень) до них та договори (угоди) про їх розірвання, повязані із забезпеченням виконання зобов’язань за договорами, зокрема, в якості іпотекодержателя – іпотечні договори.

Як вбачається із довіреності від 18.12.2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 5471, АКБ “Укрсоцбанк” в особі голови правління ОСОБА_10 уповноважив начальника Шевченківського відділення Львівської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” ОСОБА_5 представляти інтереси банку, в тому числі укладати договори, а також додаткові угоди (договори про внесення змін та/або доповнень) до них та договори (угоди) про їх розірвання, повязані із забезпеченням виконання зобов’язань за договорами, зокрема, в якості іпотекодержателя – іпотечні договори.

Оскільки зазначені вище довіреності від 29.12.2007 року за реєстровим №4899 та від 18.12.2008 року за реєстровим №5471 були підписані уповноваженими на це особами та скріплені печаткою юридичної особи, посвідчені нотаріально, тому відповідають вказаним вимогам закону, а відтак - ОСОБА_5 була уповноважена на укладення від імені банку іпотечного договору від 12.05.2008 року та додаткового договору від 11.08.2009 року, діяла в межах та відповідно до наданих їй повноважень.

Позивачем визнається та обставина, що нотаріусом ОСОБА_6 при посвідченні оскаржуваних договорів було встановлено особу ОСОБА_5

З огляду на наведене, суд критично оцінює доводи позивача про те, що оскаржувані іпотечний договір і додатковий договір до нього було укладено саме із ОСОБА_11, яка діяла від свого імені і була стороною договору, а не з АКБ “Укрсоцбанк”, оскільки такі твердження не ґрунтуються на законі та спростовуються вказаними дослідженими судом доказами.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи наведене, дані обставини, які встановлені рішенням суду у цивільній справі № 462/2519/14-ц, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню у даній справі, у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України.

Крім того, відповідач у відзиві на позов просить про застосування до вказаних вимог позовної давності.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до вимог ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Наявність поважних причин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду за захистом своїх прав, повинен довести позивач.

В судовому засіданні позивач посилається на те, що строк позовної давності нею не пропущений, оскільки з вимогою до ОСОБА_5 про визнання її «Іподержателем» скерувала 29.03.2018 року, тому позовна давність три роки спливає лише 29.03.2021 року (а.с. 8).

Разом з тим, відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки оскаржуваний іпотечний договір було укладено 12.05.2008 року, а з даним позовом до суду позивач ОСОБА_3 звернулася лише 10.04.2018 року, після спливу позовної давності, тому строк позовної давності, в межах якого позивач повинна була звернутися до суду пропущений, що є підставою для відмови в позові.

Водночас, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 237, 244, 246, 256, 257, 261, 267, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», Шевченківського відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про зміну правовідношення в іпотечному договорі відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04 березня 2019 року.

Суддя: (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз