Вирок № 80218320, 27.02.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/565/19

Провадження № 1-кп/442/146/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Павлів З.С..

з участю секретаря судових засідань Михавко І.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018140110002142 від 10.10.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області, українця, громадянина України, не працюючого, розлученого, з середньою освітою, проживаючого: АДРЕСА_1; раніше не судимого ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

за участю: прокурора Федишина В.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

встановив:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_2 10.10.2018, орієнтовно о 14 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки « Van hool CL 5Nl", рухаючись по вул. Стебницька в с. Доброгостів Дрогобицького району Львівської області, неподалік стели «Доброгостів», рухаючись в напрямку м. Стебник, всупереч вимогам Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, а саме: п. 1.5 згідно якого «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п.1.10 в частині значення термінів «безпечна швидкість»; п. 2.3 «б» згідно якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п.12.1 згідно якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», п.12.3 згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», п. 13.1 згідно якого «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», під час руху не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з попутним транспортним засобом мотоблоком «Zubr». без номерних знаків, двигун №13 220, під керуванням ОСОБА_4.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пасажир мотоблоку ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у виді 9-ти саден на тильній поверхні лівої кисті з переходом на променево -зап'ясний суглоб, на тильній поверхні лівої кисті біля 5-го п'ястно-фалантового суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу, на внутрішньо-бічній поверхні лівого колінного суглобу, 7 синців на лобній ділянці зліва, зовнішньо - бічній поверхні нижньої третини правого плеча, на внутрішньо - бічній поверхні верхньої третини правого передпліччя, на верхній третині зовнішньо-бічної поверхні правого стегна, на верхній третині зовнішньо - бічної поверхні правої гомілки, на внутрішньо-бічній поверхні лівого келінного суглобу, на правому надпліччі з поширенням на комірцеву ділянку шиї ззаду, 2 забійні рани чола зліва та 4-го пальця правої кисті, закрита черепно-мозкова травма у виді гострої субдуральної гематоми справа, невеликої плащевидної субдуральної гематоми зліва, забою головного мозку середнього ступеня, які кваліфікуються за ознакою тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з ознакою тривалості розладу здоров'я.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно 10.10.2018, орієнтовно о 14 год. 20 хв., керував автомобілем марки «Van hool CL 5Nl", рухаючись по вул. Стебницька в с. Доброгостів Дрогобицького району. Неподалік стели «Доброгостів», під час руху не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з попутним транспортним засобом мотоблоком «Zubr» без номерних знаків під керуванням ОСОБА_4. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пасажирка мотоблоку ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження. Відразу зупинився, надав водієві та пасажирці мотоблоку необхідну допомогу та викликав швидку. В подальшому постійно відвідував потерпілу у лікарні, відшкодував їй всі матеріальні та моральні збитки. Просить суд його суворо не карати, оскільки це перша дорожньо - транспортна пригода та ще й з такими наслідками в його житті. Обіцяє в подальшому кримінальних правопорушень не вчиняти.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим ОСОБА_2, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим і визнає фактичні обставини доведеними.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення. Його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, а також пом"якшуючі та обтяжуючі обставини, передбачені статтями 66, 67 КК України.

При цьому, до обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілій завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, аналізу особи винного як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, встановлених судом конкретних обставин події, оцінки поведінки обвинуваченого після вчинення злочину, що позитивно характеризує його особу, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу без додаткового покарання.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів у майбутньому.

У кримінальному провадженні прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури Федишиним В.Б. (цивільний позивач Дрогобицька міська рада, третя особа КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради) заявлено цивільний позов в інтересах держави про стягнення 6876 грн , витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З абз.1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна»(з наступними змінами) та абз.1 п.2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір .

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно положень ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що цивільні позов Дрогобицької місцевої прокуратури слід задовольнити в межах заявлених позовних вимог.

Крім цього, слід стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведення експертиз.

З речовими доказами слід поступити відповідно до вимог ст.100КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 369,370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у предЄявленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200(двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста).

Цивільний позов прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Дрогобицької міської ради ( р/р 31414544700014, 24060300( інші надходження) МФО 825014, ЗКПО 38007496) 6876 ( шість тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень витрат КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Державного бюджету України судові витрати в сумі:

- 4576 гривень за проведення судової транспортно - трасологічної експертизи (висновок №5262 від12.12.2018);

-2002 гривень за проведення судової автотехнічної експертизи (висновок №5260 від 18.12.2018);

-2574 гривень за проведення судової автотехнічної експертизи (висновок №5261 від 18.12.2018).

Речові докази:

скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 12.10.2018, на автобус марки «Van hool CL 5Nl", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2000 року випуску, який належить фермерському господарству «Улар» зареєстрованому: Львівська область, Пустомитівський район, с. Семенівка, вул. Шевченка,498А;

мотоблок «ZUBR», двигун № НОМЕР_3, без номерних знаків, який належить ОСОБА_4, який зареєстрований: АДРЕСА_2.

- автобус марки «Van hool CL 5Nl", кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, який належить фермерському господарству «Улар» зареєстрованому:81162 Львівська область, Пустомитівський район, с. Семенівка, вул. Шевченка,498А, та який передано останньому для користування на підставі ухвали слідчого судді від 29.11.2018 про часткове скасування арешту на майно - залишити фермерському господарству «Улар» як власнику.

- мотоблок «ZUBR», двигун № НОМЕР_3, без номерних знаків, який належить ОСОБА_4, та який передано останньому для користування на підставі ухвали слідчого судді від 12.11.2018 про часткове скасування арешту на майно - залишити ОСОБА_4 як власнику;

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Павлів З. С.