Рішення № 80217213, 12.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2019 року №810/2402/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії:

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1.) позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, Мін'юст), в якому просив зобов'язати відповідача вилучити відомості відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Ухвалою суду від 22.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/2402/18, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує на те, що Міністерство юстиції України безпідставно відмовило йому щодо вилучення на підставі ухвали Верховного Суду від 23.05.2017 у кримінальній справі №645/7043/13-к відомостей про нього з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. В указаному судовому рішенні Верховний Суд вказав, зокрема, на те, що зміни до статті 45 КК України стосовно доповнення приміткою про перелік злочинів, які визнаються корупційними, внесено на підставі Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» від 14.10.2014, а злочин, за вчинення якого засуджено ОСОБА_1, скоєно в 2012 році. Оскільки закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, суд виключив з мотивувальної частини ухвали Апеляційного суду Харківської області від 29.07.2016 у справі №645/7043/13-к посилання на вчинення ОСОБА_1 корупційного злочину.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просив відмовити у її задоволенні, стверджуючи про необґрунтованість позову та вказуючи на відсутність правових підстав для вилучення з вищевказаного Реєстру відомостей про позивача, оскільки за своїм характером злочин, за вчинення якого позивача притягнуто до кримінальної відповідальності, є корупційним, і виправдувальний вирок стосовно нього або ухвала суду про скасування постановленого стосовно нього обвинувального вироку відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.05.2016 у кримінальній справі №645/7043/13-к :

- ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 (два) роки;

- з підстав, передбачених статтею 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, якщо засуджений протягом іспитового строку - 3 (трьох) років не скоїть новий злочин;

- відповідно до вимог статті 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Харківський завод ЖБК-5» 72600,00 грн. як відшкодування матеріальної шкоди;

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, у розмірі 2119 грн. 30 коп.;

- після набранням вироком законної сили речові докази: договір №10 про надання юридичних послуг від 06.12.2010 р., який зберігається в матеріалах справи, залишити зберігатися там же; додаткова угода №1 до договору суборенди №47а від 01.09.2011 р., додаткова угода №1 до договору суборенди №15а від 01.09.2011 р., додаткова угода №1 до договору суборенди №5а від 01.09.2011 р., додаткова угода №1 до договору суборенди №5а від 01.09.2011 р., додаткова угода №1 до договору суборенди №23а від 01.09.2011 р., договір підряду №8-2011 р., додаткова угода до договору №2228 від 23.06.2011 р., договір №11-а/10/2011 р. на проведення оцінки майна, договір рахунок №1629-2011 р. вирішено повернути ТОВ «Харківський завод ЖБК-5».

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29.07.2016:

- апеляційну скаргу представника потерпілого залишити без задоволення, а обвинуваченого та прокурора задовольнити частково;

- вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.05.2016 відносно ОСОБА_1 змінити;

- відповідно до пункту «в» статті 1, статті 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити від відбування призначеного цим вироком основного покарання ОСОБА_1

- в іншій частині той же вирок залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2017 частково задоволено касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29.07.2016 щодо ОСОБА_1 змінено та виключено з її мотивувальної частини посилання на вчинення ОСОБА_1 корупційного злочину.

Верховний Суд в указаній ухвалі зазначив, зокрема, що відповідно до частини другої статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. З матеріалів провадження та змісту ухвали вбачається, що апеляційний суд, обґрунтовуючи відсутність підстав для звільнення засудженого від додаткового покарання, послався, в тому числі на те, що відповідно до статті 45 КК України вчинений ОСОБА_1 злочин відноситься до корупційних. При цьому судом не враховано, що зміни до статті 45 КК України (статтю доповнено приміткою про перелік злочинів, які визнаються корупційними), внесено на підставі Закону України «Про Національне антикорупційне бюро від 14.10.2014, а злочин, за вчинення якого засуджено ОСОБА_1 скоєно в 2012 році. За таких обставин відповідні посилання на вчинення ОСОБА_1 корупційного злочину підлягають виключенню з мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Беручи до уваги вищевказану ухвалу Верховного Суду, 19.10.2017 позивач звернувся до Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України із заявою про виключення стосовно нього відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. До заяви додав згадану ухвалу Верховного Суду.

Листом від 10.11.2017 №43633/М-26141/11 Міністерство юстиції України повідомило позивача про відсутність підстав, передбачених законом, для вилучення стосовно нього інформації з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Не погоджуючись із такою відповіддю позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Міністерство юстиції України забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення: 1) прізвище, ім'я , по батькові; 2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення; 3) склад корупційного правопорушення; 4) вид покарання (стягнення); 5) спосіб вчинення дисциплінарного проступку; 6) вид дисциплінарного стягнення.

Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.

01.02.2012 на виконання вимог цього Закону створено та запроваджено Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що функціонує на підставі відповідного Положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 11.01.2012 №39/5 (далі - Положення).

Згідно з пунктом 1.3 Положення Реєстр ведеться з метою:

- забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

- забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

- аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільшими корупційними ризиками;

- забезпечення проведення звірки переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені з посад у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, в порядку, визначеному чинним законодавством.

Держатель Реєстру - Міністерство юстиції України (пункт 1.4 Положення).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171, Міністерство юстиції продовжує здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечення надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

За змістом пунктів 1.8, 1.9 Положення Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є:

- Держатель через Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя, який вносить або вилучає відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення;

- Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які вносять або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення.

Реєстратори вносять або вилучають в установленому порядку відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення, надають інформаційні довідки щодо наявності відомостей про осіб у Реєстрі та виконують інші функції, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 2.1 Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до пункту 2.2 Положення підставою для внесення реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.

Електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного правопорушення, яке набрало законної сили надсилається Реєстратору у порядку, визначеному спільним наказом Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції (пункт 2.3 Положення).

Так, внесення відомостей до Реєстру про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення відбувається на підставі електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, зокрема, про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення корупційного правопорушення, що надсилається до Міністерства юстиції України згідно з Порядком надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення», затвердженим спільним наказом Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції від 26.01.2012 №12/152/5.

Відповідно до пункту 2.8 Положення підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Як встановлено судом, Міністерством юстиції України внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, на підставі отриманої в установленому порядку з Державної судової адміністрації електронної копії вироку Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.05.2016 у справі №645/7043/13-к відомості про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 КК України, і призначення йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на два роки, який набрав законної сили.

Відзив Міністерства юстиції України не містить заперечень стосовно того, що ухвала Верховного Суду від 23.05.2017 до нього не надходила.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності у нього підстав відповідно до вищевказаної ухвали Верховного Суду для виключення відомостей про позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що обґрунтовується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 191 КК України,

Частиною другою статті 191 КК України встановлено, що привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Станом на час вчинення у 2012 році позивачем вищевказаного злочину чинним був Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідно до приписів частини якого, корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 названого Закону до суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення віднесено осіб, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону.

Аналіз приписів вищевказаних правових норм дає підстави суду дійти висновку, що за своєю суттю злочини, передбачені статтею 191 КК України, є корупційними.

Зі змісту вироку Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.05.2016 у справі №645/7043/16-к вбачається, що станом на час вчинення злочину ОСОБА_1 обіймав посаду директора ТОВ «Харківський завод ЖБК-5», тобто був службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

З огляду на викладене, на ОСОБА_1 поширювалися норми Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 191 КК України, належить до корупційних.

За висновком суду, відсутність станом на час вчинення позивачем вищевказаного корупційного правопорушення окремо визначеного переліку кримінальних правопорушень, які є корупційними, та в якому значилися б злочини, передбачені статтею 191 КК України, не змінює виду цього кримінального правопорушення, яке є корупційним.

Виокремлення в подальшому з усього переліку кримінальних правопорушень корупційних злочинів відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1698-УІІ «Про Національне антикорупційне бюро» шляхом доповнення статті 45 КК України приміткою з переліком корупційних злочинів, до якого в тому числі віднесено злочини, передбачені статтею 191 цього Кодексу, додатково підтверджує те, що ці злочини є корупційними.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню судом не підлягають.

Підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНКПП НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко