Ухвала суду № 80216877, 26.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 лютого 2019 року м. Київ№ 826/3657/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглядаючи в підготовчому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до треті особиНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку 1. Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріорітет Сек'юрітіз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо врегулювання механізму відновлення обліку прав власності на цінні папери в системі депозитарного обліку депонентів депозитарних установ (зберігачів), що припинили депозитарну діяльність та не виконали вимог Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого Рішенням НКЦПФР від 08.04.2014 р. №431, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2014 р. за №459/25236, зокрема, Депонента ТОВ «Пріорітет Сек'юрітіз» ОСОБА_1 щодо належних йому простих іменних акцій ПАТ "Мотор Січ" у кількості 37 штук номінальною вартістю 135 гривень, усього загальною номінальною вартістю 4995 гривень.

- зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку розробити механізм відновлення обліку прав власності на цінні папери в системі депозитарного обліку депонентів депозитарних установ (зберігачів), що припинили депозитарну діяльність та не виконали вимог Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого Рішенням НКЦПФР від 08.04.2014 р. № 431, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України квітня 2014 р. за №459/25236, зокрема, шляхом запровадження безпосереднього переведення цінних паперів з рахунку такої депозитарної установи на рахунок новообраної власником депозитарної установи, з метою подальшого зарахування прав на ці цінні папери на рахунок у цінних паперах, що відкритий власнику у цій новообраній депозитавній установі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2018 призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засідання.

В підготовчі судові засідання 08.01.2019 та 26.02.2019 позивач не прибув, представника не направив, хоча про дату час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями про проведення підготовчого судового засідання та/або розгляду справи за його відсутності, до суду не звертався.

Повістка про виклик позивача в судове засіданні 08.01.2019 отримана представником позивача ОСОБА_2 29.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.129 том 1).

Повістка про виклик позивача в судове засіданні 26.02.2019 отримана представником позивача ОСОБА_2 15.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.138 том 1).

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на конструкцію норм частини п'ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні:

- неявка позивача в судове засідання без поважних причин або

- неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.

Водночас комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закон дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що повторна неявка позивача в підготовче судове засідання перешкоджає розгляду справи, враховуючи наступне.

Так, підготовче судове засіданні 27.11.2018 не відбулось в зв'язку з неявкою позивача та одночасно подання представником позивача ОСОБА_2 клопотання про відкладення (а.с.119), яке вмотивовано тим що позивач (дослівно) «..підготував і запустив позови в інші суди до інших зацікавлених осіб..».

Вказане клопотання розцінене судом, як необхідність надання позивачу часу для вирішення питання про залучення до участі у справі третіх осіб та одночасно, як необхідність надання позивачу часу для вирішення питання щодо зацікавленості в розгляді даної справи.

Оскільки суд за відсутності позивача позбавлений можливості встановити осіб на права та інтереси яких, на думку позивача, може вплинути рішення по справі, повторна неявка позивача позбавляє суд можливості завершити підготовче провадження.

Разом з цим, повторна неявка позивача в підготовче судове засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та не подання заяви про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відзначити, що ухвалою від 24.05.2018 було відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання і виклику сторін.

В той же час, саме ОСОБА_2, як представником позивача, було подано до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні (а.с.85 том 1), яке вмотивовано неможливістю правильного вирішення спору без публічних обговорень правових позицій кожної зі сторін, враховуючи складність справи.

На підставі вказаного клопотання суд своєю ухвалою від 17.08.2018 вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання з метою вирішення питань, що визначені ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, суд вважає за неможливе продовжувати розгляд справи за повторної неявки позивача.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Разом з тим, суд також звертає увагу, що перебіг строків судового розгляду в адміністративних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно прийняте не на користь особи або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.

Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України», згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в підготовче судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 240, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович