Рішення № 80216595, 27.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 лютого 2019 р. № 520/10853/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Савельєва В.В.

представника відповідача Лисенка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків,61036, код ЄДРПОУ 31633697) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0137391210 від 30серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій в сумі 35070.98 грн.

Ухвалою від 03.12.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.02.2019 протокольною ухвалою суду у справі закрито підготовче засідання та з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що застосоване законодавцем формулювання «крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю)» та «складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою» є самостійними правовими підставами, які звільняють від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; відповідачем по справі не дотримано процедури розгляду заперечень на акт перевірки, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Представник відповідач у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позовні вимоги залишити без задоволення з тих підстав, що при винесенні оскаржуваного рішення податковий орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Фахівцями відповідача проведена камеральна перевірка позивача з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками якої складено акт від 15.08.2018 року №11479/20-40-12-10-09/31633697.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абзац 14 п.201.10 ст.201 ПК України.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення, за результатами розгляду, яких висновки акту перевірки від 15.08.2018 року №11479/20-40-12-10-09/31633697.

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 30.08.2018 року № 0137391210, яким позивачеві визначені штрафні санкції у розмірі 35070.98 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення, дії відповідача на відповідність положенням ч.2.ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

Аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

У судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт того, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відносились до категорії «що не надається отримувачу (покупцю)», але складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом з урахуванням вимог ст.ст.120-1, 201 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17 (провадження № К/9901/152/17), від 11.12.2018 у справі 820/2298/18 (провадження К/9901/58876/18)

Щодо посилань представника позивача на недотримання відповідачем процедуру розгляду заперечень на акт перевірки, як підстави скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за його наслідками, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

За правилами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Долученими до матеріалів справи документами, судом встановлено, що не погодившись з висновками акту перевірки від 15.08.2018 року № 11479/20-40-12-10-09/31633697, позивачем складено заперечення , які подані до канцелярії податкового органу 22.08.2018 року, якими крім іншого повідомлено контролюючий орган в порядку п.86.7 ст.86 ПК України про намір взяти участь у розгляді заперечень.

Відповідно до абз.2 п.86.7 ст.86 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 28.08.2018 № 36049/10/20-40-12-10-14 позивача повідомлено про дату розгляду заперечень на адміністративний позов, який направлено на адресу підприємства 29.08.2018 року.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами розгляду заперечень листом від 30.08.2018 № 36510/10/20-40-10-14 підприємство повідомлено про те, що заперечення на акт перевірки залишені без задоволення та 30.08.2018 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Суд погоджується з твердженням позивача, що оскаржуване рішення відповідача прийняте без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 ст.86 ПК України, проте ці обставини не є самі по собі безспірною підставою, яка обумовлює скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки це порушення відповідача само по собі не спростовує наявності невиконаного обов'язку позивача щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та сплати штрафу за допущене порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2018 у справі № 826/1628/17 (провадження № К/9901/31060/18).

Відповідно до ст.ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139,143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 04.03.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.