Рішення № 80216417, 01.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 року № 810/3737/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою ВАТ «Сквирське ремонтно - транспортне підприємство» (далі - ВАТ «Сквирське РТП») про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 18.09.2006 №86;

- зобов’язати Сквирське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та подальше нарахування і виплату пенсії з урахуванням заробітної плати за період виконання ОСОБА_1 робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 539,66 крб., на підставі довідки ВАТ «Сквирське РТП» від 18.09.2006 №86 відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 16.01.2018, з урахуванням вже виплачених сум.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач незаконно та безпідставно відмовив позивачу у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки від 18.09.2006 №86, виданої ВАТ «Сквирське РТП», з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 05.05.1985 по 08.05.1986 перебував у с. Луб'янка Чорнобильського району Київської області та був задіяний у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що факт нарахування та виплати позивачеві заробітної плати у тому розмірі, що зазначений у довідці ВАТ «Сквирське РТП» від 18.09.2006 №86, не підтверджується первинними документами. Водночас перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

03.10.2018 через канцелярію суду від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням від 19.01.2007 серії А №113419 та вкладкою до нього №605133.

Також позивач є інвалідом ІІ групи із втратою професійної здатності на 80% з 10.01.2007 безстроково, захворювання якого пов'язане з виконанням роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК, виданою на підставі акту огляду від 10.01.2007 №298.

Позивач перебуває на обліку у ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.

Факт перебування позивача з 05.05.1986 по 08.05.1986 у відрядженні в зоні відчуження в с. Луб’янка, Чорнобильського району Київської області, тривалість робочого часу якого становила 21 годину щоденно, встановлений рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20.03.2006 у справі №2-О-29/2006.

З урахуванням факту, встановленому рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20.03.2006 у справі №2-О-29/2006, ВАТ «Сквирське ремонтно - транспортне підприємство» складено довідку про заробітну плату в зоні відчуження від 18.09.2006 №86, відповідно до якої позивачеві за період з 05.05.1986 по 08.05.1986 було виплачено 539,66 крб.

11 травня 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області з відповідною заявою про призначення (перерахунок) та виплату йому пенсії згідно з довідкою ВАТ «Сквирське РТП» про заробітну плату в зоні відчуження від 18.09.2006 №86 у період виконання робіт з ліквідації аварії на ЧАЕС з 05.05.1986 по 08.06.1986 у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

ОСОБА_2 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області від 23.05.2018 №75/Щ-01 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на результати проведеної перевірки спеціалістами управління, згідно з якими місце проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні відчуження ОСОБА_1 не підтвердились, а також на роз’яснення Міністерства соціального захисту населення України від 08.08.1996 №02-105-013, згідно з якими рішення судів про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не дають права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до ст. 15 Закону №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Встановлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об’єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Тобто єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17.03.2015 у справі №21-11а15, від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 07.06.2018 у справі №577/1982/17, від 24.04.2018 у справі №686/6278/17, від 12.06.2018 у справі №458/417/15-а.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що спеціалістами управління була проведена перевірка достовірності довідки про заробітну плату від 18.09.2006 №86, яка видана ВАТ «Сквирське РТП», та встановлено, що місце проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні відчуження не підтверджуються.

Від позивача 20.02.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи первинних документів про нараховану і сплачену заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження у період з 05.05.1986 по 08.05.1986. Зокрема, належним чином засвідчені виписки з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену ВАТ «Сквирське РТП» у період з 05.05.1986 по 08.05.1986 заробітну плату ОСОБА_1; належним чином засвідчену копію довідки про заробітну плату за роботу в зоні ЧАЕС від 18.09.2006 №86.

З виписки з особового рахунку про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, де працював позивач, вбачається, що за роботу в зоні відчуження у травні 1986 року йому було нараховано та виплачено загалом 539,66 крб., що відповідає даним, вказаним у довідці ВАТ «Сквирське РТП» від 18.09.2006 №86 про заробітну плату ОСОБА_1 в населених пунктах зони відчуження з 05.05.1986 по 08.05.1986.

У той же час, посилання відповідача на те, що проведеною спеціалістами управління перевіркою не підтверджуються місце проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні відчуження ОСОБА_1, суд до уваги не бере, оскільки відомостей щодо проведення відповідачем вказаної перевірки ОСОБА_2 об’єднаним управління Пенсійного фонду України Київської області надано не було.

У відмові ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки ВАТ «Сквирське РТП» від 18.09.2006 №86 відповідач посилається на те, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 20.03.2006 у справі №2-О-29/2006 не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчуження та не містить зобов’язань Пенсійного фонду України у ОСОБА_2 районі щодо перерахунку такої пенсій.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Оскільки відповідачем не надано жодних доказів щодо оскарження рішення Сквирського районного суду Київської області від 20.03.2006 у справі №2-О-29/2006 суд, враховуючи приписи процесуального законодавства, вважає, що дане рішення є обов’язковим до виконання.

Більш того, суд наголошує на тому, що у рішенні від 09.11.2004 "Справа "Науменко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що обставини даної справи схожі з обставинами справи "Рябих проти Росії" (заява №52854/99, рішення від 24.07.2003), де у відповідній частині було вирішено: "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи".

У справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України (рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002) Європейський Суд наголосив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача, як на доказ правомірності прийнятого рішення, на роз’яснення Міністерства праці України від 08.08.1996 №02-105-013, лист Міністерства праці України від 20.11.1995 №09-3815, лист Міністерства праці України, Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства фінансів України від 29.10.1992 №09-3751, №1082/3к, №13-412/308, оскільки вказані листи мають лише рекомендаційний характер.

У зв’язку з наявністю судового рішення про фактичну тривалість робочого дня позивача в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд також не приймає до уваги посилання відповідача і на постанову Держкомпраці СРСР і секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986, якою для працівників, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановлено 6 годинний робочий день при 6-денному робочому тижні.

З огляду на викладене та враховуючи, що у поданій позивачем довідці для перерахунку (розрахунку) пенсії дані про нараховану та виплачену заробітну плату підтверджені первинними документами, зокрема витягом з особового рахунку про нараховану і сплачену заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження у період з 05.05.1986 по 08.05.1986, а також встановлений Сквирським районним судом Київської області у рішенні від 20.03.2006 у справі №2-О-29/2006 факт роботи позивача у зоні відчуження у період з 05.05.1986 по 08.05.1986; факт встановлення відпрацьованої кількості щоденно годин – 21 годину, суд вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

Щодо дати, з якої позивачу слід провести перерахунок пенсії, а також щодо позиції відповідача, висловленої у відзиві на позовну заяву про можливість у разі задоволення позову здійснення перерахунку тільки з моменту звернення до управління – з 11.05.2018, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу здійснювалося нарахування пенсії з урахуванням спірної довідки ВАТ "Сквирське РТП" від 18.09.2006 №86, однак у подальшому його пенсію було перераховано, що в свою чергу призвело до значного її зменшення.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, до суду даний позов надійшов 20.07.2018, а згідно із штампом Укрпошти позовну заяву разом із додатками здано на пошту для відправки до суду - 16.07.2018.

Тому належним судовим захистом та відновленням порушеного права позивача суд вважає зобов'язання відповідача здійснити спірний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2018, тобто в межах шестимісячного строку.

При цьому, заява позивача від 11.05.2018 не є заявою про перерахунок пенсії на підставі нових документів - довідки ВАТ "Сквирське РТП" у зв'язку виникненням права на підвищення пенсії у розумінні ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Перерахунок пенсії на підставі зазначеної норми та відповідної довідки позивачу вже було здійснено раніше, проте у подальшому перераховано у бік її зменшення.

Таким чином, зазначену заяву від 11.05.2018 слід розцінювати як звернення позивача з вимогою поновити його права, які були порушені у зв'язку із перерахунком пенсії, що призвело до значного її зменшення, на підставі зазначеної довідки.

З огляду на це, положення ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у даному випадку не можуть бути застосовані.

Дана правова позиція суду також узгоджується з позицією Київського апеляційного адміністративного суду, яка зазначена у постанові від 19.06.2018 у справі №810/759/18.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви позивача про звернення рішення до негайного виконання рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинити певні дії, та за рішенням суду не вирішується питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішується питання щодо зобов'язання вчинити відповідача дії по перерахунку та виплаті пенсії, така заява позивача не підлягає задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України, суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою ВАТ «Сквирське ремонтно-транспортне підприємство» про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС від 18.09.2006 №86.

Зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та подальше нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ВАТ «Сквирське ремонтно-транспортне підприємство» від 18.09.2006 №86, починаючи з 16.01.2018, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повне рішення виготовлено 01.03.2019.

Суддя Панченко Н.Д.