Рішення № 80216361, 27.02.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3433/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Сагуна А.В.;

за участю секретаря судового засідання – Гуріної І.С.;

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління” до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ТДВ “Світловодське кар'єроуправління” звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР2285/332/АВ/ТД-ФС від 10.10.2018 про накладення штрафу.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що перевіряюча особа Відповідача під час інспекційного відвідування вийшла за межі підстав (обставин скарги ОСОБА_2О.) перевірки та нею було здійснено перевірку трудових взаємовідносин Позивача з іншими працівниками підприємства, що в подальшому призвело до внесення в акт перевірки інформації, яка не стосується підстав призначення та проведення інспекційного відвідування та в акті перевірки було вказано, що ТДВ “СКУ” порушено ст.ст. 21,24 КЗпП України (встановлення трудових взаємовідносин з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7В.).

На думку представника позивача, зазначення в акті перевірки інформації, що не стосується підстав перевірки та подальшого винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу є таким що порушує умови ЗУ “Про основні засади проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а тому є протиправним. В даному випадку при винесенні оскаржуваної постанови Відповідач проігнорував той факт, що акт перевірки в частині зазначення інформації, що не є предметом доказування та встановлення фактів вказаних у скарзі ОСОБА_2 не є належним та допустимим доказом.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень та у зв’язку з виявленими порушеннями трудового законодавства, а саме під час інспекційного відвідування, були встановлені трудові відносини, а не цивільно-правові між ОСОБА_3 та ТДВ “Світловодське кар'єроуправління”.

На аналогічних умовах укладені договори цивільно-правового характеру з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Також, зазначив, що відповідно до абз.12 пп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Інспекційне відвідування у позивача було проведено також на підставі листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (інформація щодо кількості працівників, що виконують роботу за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника рік та більше) від 30.08.2018 № 16112/05-02, а тому доводи про відсутність повноважень на проведення перевірки позивача є безпідставними (а.с. 45-49).

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої доводи позивача викладені в позовній заяві не спростовані. Додатково наголосив, що представник відповідача вийшов за межі наданих прав при здійсненні перевірки трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 101-105).

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що не визнає позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 113).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Управлінню Держпраці у Кіровоградській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі за текстом – Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).

Згідно п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Згідно положень пп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Судом встановлено, що на підставі листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 30.08.2018 № 16112/05-02, звернення гр. ОСОБА_9, було прийнято наказ Управління від 21.09.2018 №1281 (а.с.55).

На підставі вказаного наказу, з урахуванням направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.09.2018 №1281/02.7, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_10 з 24.09.18 по 25.09.18 проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю (трудовий договір та дотримання його умов, виявлення неоформлених трудових відносин, оплата праці) у ТДВ “Світловодське кар'єроуправління” (а.с. 50, 52-53, 56)

За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР2285/332/АВ від 25.09.2018 (а.с. 30-38).

В акті №КР2285/332/АВ від 25.09.2018 зазначено, що під час інспекційного відвідування встановлені, в тому числі, порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України щодо укладення трудового договору.

Стосовно питань викладених у зверненні заявника ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на посаду сторожа з оплатою праці згідно штатного розпису, з 23.11.2016 згідно наказу про прийом №56 від 23.11.2016. Заробітна плата йому нараховується відповідно табелів обліку робочого часу та встановленого штатним розписом посадового окладу.

Станом на день інспекційного відвідування ОСОБА_2 належить до виплати заробітна плата за липень-серпень 2018 у сумі до видачі на руки 5845,0 грн. Згідно пояснень, наданих керівництвом, на підприємстві існує заборгованість по сплаті ЄСВ. Керівництвом вживаються всі можливі заходи для погашення даної заборгованості.

Також у ході інспекційного відвідування інспектору були надані 6 договорів цивільно-правового характеру з особами щодо забезпечення недоторканості об'єкта. Так, ТДВ “Світловодське кар'єроуправління”, в особі директора ОСОБА_11, укладений договір підряду з ОСОБА_3 (“Виконавець”) про те, що він зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкта в період з 01.07.2018 по 30.09.2018. При цьому, під час надання пояснень інспектору, ОСОБА_3 зазначив, що він працює у Світловодському кар'єроуправлінні з 12.05.2018 та виконує роботу сторожа. Про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів ознайомлений, з посадовою інструкцією ознайомлений, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Працює за графіком з 8.00 години до 8.00 години, добу через три доби. Отримує заробітну плату, роботу виконує під керівництвом начальника охорони ОСОБА_12, його робота обліковується табельником. В акті виконаних робіт від 31.08.2018 зазначено, що ОСОБА_3 виконано роботи з охорони товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, ним відпрацьовано 22 дні (175 год.), нічних 64 години, святкових 8 годин. В штатному розписі підприємства наявні 6 вакантних посад сторожів.

Зазначена робота не є разовою, передбачає постійне виконання певної функції, протягом усього часу, в який особа працює, передбачає чергування у певний час доби, а не тоді, коли зручно Виконавцю робіт, тобто він підпорядковується певному графіку і внутрішньому розпорядку, встановленого Замовником, доручену роботу Виконавець зобов'язаний виконувати особисто.

Крім того, згідно ЗУ “Про охоронну діяльність”, надання послуг з охорони власності, діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього, є ліцензованим видом послуг.

Отже, з характеру виконуваних обов'язків вбачається наявність саме трудових відносин, а не цивільно-правових між ОСОБА_3 та ТДВ “Світловодське кар'єроуправління”. На аналогічних умовах укладені договори цивільно-правового характеру з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Вищевикладене, на думку відповідача, свідчить про порушення вимог ст. 21 КЗпПУ щодо укладення трудового договору та ст. 24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене вище перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на щорічну оплачувану відпустку, права на здорові та безпечні умови праці (а.с. 30-38, 58-70).

25.09.2018 представник позивача отримав копію акту №КР2285/332/АВ, зазначивши, що згідно порушень ст. 21 та ст. 24 КЗпП України не згоден (а.с. 36).

25.09.2018 інспектором було винесено припис № КР2285/332/АВ/П, яким зобов'язано директора ТДВ “Світловодське кар'єроуправління” усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення, який отримав представник позивача 25.09.2018 (а.с. 72-73).

Того ж числа, представником відповідача надано відповідь на зауваження до акту №КР2285/332/АВ від 25.09.2018 (а.с. 71).

28.09.2018 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР2285/332/АВ/ТД, розгляд справи призначено на 10.10.2018 о 09:30 год. (а.с .75)

10.10.2018 проведено розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку ст.265 КЗпП України за результатами, якої прийнято Постанову № КР2285/332/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі абз.2 ч. 2 ст.265 КЗпП України, у зв’язку з порушенням вимог ст. 24 КЗпП України відносно 6 працівників, на товариство з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління”, накладено штраф у розмірі 670 140,00 грн. (а.с. 29).

Того ж дня, представником позивача отриману копію постанови №КР2285/332/АВ/ТД-ФС (а.с. 29, зворотній бік).

Суд дослідивши докази зазначає наступне.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, між ТДВ “Світловодське кар'єроуправління” та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 укладені договори підряду (а.с. 61-66). А, саме, ТДВ “Світловодське кар'єроуправління”, в особі директора ОСОБА_11, укладений договір підряду з ОСОБА_3 (“Виконавець”) про те, що він зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкта в період з 01.07.2018 по 30.09.2018 (а.с.61).

В акті виконаних робіт від 31.08.2018 вказано, що ОСОБА_3 виконано роботи з охорони товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, ним відпрацьовано 22 дні (175 год), нічних 64 години, святкових 8 годин (а.с. 67).

З огляду на викладене, робота виконана ОСОБА_3 не є разовою, передбачає постійне виконання певних функціональних обов’язків, протягом усього часу, в який особа працює, передбачає чергування у певний час доби, а не тоді, коли зручно Виконавцю робіт, тобто він підпорядковується певному графіку і внутрішньому розпорядку, встановленого Замовником, доручену роботу Виконавець зобов'язаний виконувати особисто.

На аналогічних умовах укладені договори підряду з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 (а.с. 62-66, 68-69).

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як вбачається з наведених вище цивільно-правових договорів підряду, укладених позивачем з фізичними особами, предметами останніх є забезпечення недоторканості об'єкту.

Так, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання забезпечити недоторканість об'єкту (надавати послуги).

В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

При цьому, під час надання пояснень, ОСОБА_3 зазначив, що він працює у Світловодському кар'єроуправлінні з 12.05.2018 та виконує роботу сторожа. Про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів ознайомлений, з посадовою інструкцією ознайомлений, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Працює за графіком з 8.00 години до 8.00 години, добу через три доби. Отримує заробітну плату, роботу виконує під керівництвом начальника охорони ОСОБА_12, його робота обліковується табельником (а.с. 70).

Крім того, суд звертає увагу, що всі три цивільно-правові угоди, укладені з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є аналогічними за змістом та умовами.

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, не виконували роботи, згідно договорів цивільно-правового характеру, а працювали на позивача, без оформлення трудових відносин.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст.1 Закону України “Про охоронну діяльність” суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

Охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян.

Охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про охоронну діяльність” суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає, в тому числі послугу щодо охорони майна юридичних осіб.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” ліцензуванню підлягає в тому числі такий вид господарської діяльності, як охоронна діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про охоронну діяльність” суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

До суду не надано доказів наявності ліцензії на здійснення охоронної діяльності у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Однак, при укладанні, досліджених судом, цивільно – правових договорів із зазначеними особами наявність ліцензій повинна була бути перевірена позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не виконували роботи та не могли виконувати роботу з охорони майна позивача згідно договорів цивільно-правового характеру, а працювали на позивача, без оформлення трудових відносин.

Щодо доводів позивача, що представник відповідача мав право проводити інспекційне відвідування лише стосовно скарги ОСОБА_2, то суд зазначає наступне.

Згідно положень пп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Як зазначалось судом раніше, на підставі листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 30.08.2018 № 16112/05-02, звернення гр. ОСОБА_9, було прийнято наказ Управління від 21.09.2018 №1281 щодо проведення інспекційного відвідування позивача, в тому числі у звязку з наявністю інформації передбаченої абз.12 пп.6 п.5 Порядку №295 (а.с.55).

З урахуванням інформації наданої Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у відповідності до положень пп.6 п.5 Порядку №295, представником відповідача було правомірно проведено інспекційне відвідування позивача, в тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Посилання представника позивача на інформацію у формах 1- ДФ щодо укладання цивільно – правових угод з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.117-134) не спростовує висновків представників відповідача щодо встановлених порушень в ході інспекційного відвідування та які знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з ч. 1,2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, а тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР2285/332/АВ/ТД-ФС.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з додатковою відповідальністю “Світловодське кар'єроуправління” (вул. Молодіжна 53, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27552, код ЄДРПОУ 13749739) до Управління Державної служби України з питань праці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі - 04.03.2019.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_13