Ухвала суду № 80216301, 01.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 811/1854/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області, в особі Знам'янського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по даній справі.

Заяву мотивовано тим, що для відповідача зазначене рішення є незрозумілим в частині виконання вказаного рішення, у зв'язку з тим, що відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій, та альтернатива такій формі паспорта громадянина України законодавством не передбачена.

В судове засідання, призначене на 25.02.2019 року для розгляду заяви, сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Представником заявника подано заяву про розгляд заяви без його участі (а.с.139)

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, а також відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаної заяви за відсутності осіб, які належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду заяви, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч. 4 ст. 229 КАС України, та відображено у відповідному протоколі судового засідання (а.с.141).

Дослідивши зміст поданої заяви та матеріали адміністративної справи, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 по справі № 811/1854/18 адміністративний позов ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області, в особі Знам'янського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково (а.с.82-86). Визнано дії Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області, в особі Знам'янського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області щодо неоформлення паспорта громадянина України неповнолітній ОСОБА_2 у формі книжечки, протиправними. Та зобов'язано Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області, в особі Знам'янського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду України від 28.01.2019 р. апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області залишено без задоволення, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року в справі № 811/1854/18 за позовом ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області, в особі Знам'янського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без змін (а.с.124-127).

Зазначене рішення набрало законної сили 28.01.2019 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Розглядаючи подану заяву судом встановлено, що остання не містить посилань на те, що резолютивна частина рішення суду від 29.10.2018 р. по справі № 811/1854/18 викликає труднощі в його розумінні або передбачає двояке його тлумачення.

У рішенні суду від 29.10.2019 року по даній справі чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття рішення з посиланням на норми чинного законодавства та практику Великої Палати Верховного Суду, якими керувався суд. Рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та ясним і додаткового роз'яснення не потребує.

При прийнятті рішення по даній справі суд дійшов висновку, що норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI

на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст.22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст.8 Конвенції.

Судом в рішенні від 29.10.2018 року встановлено, що законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

На час звернення позивача до відповідача діяло два нормативних акти: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст. 21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.

Вказаних висновків дійшов також Верховний Суд, виклавши її у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17.

Відтак, суд вважає, що резолютивна частина даного рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.

У рішенні суду від 29 жовтня 2018 року по даній справі чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття рішення з посиланням на норми чинного законодавства, якими керувався суд. Рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та ясним і додаткового роз'яснення не потребує.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення від 29.10.2018 по справі № 811/1854/18.

Керуючись ст.ст.243, 248, 254, 256, 293-297, 379 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області, в особі Знам'янського районного сектору управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк, встановленому ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун