Рішення № 80216210, 04.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6571/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря – Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-ТТ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.10.2018 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агроінвест-ТТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2015-30.06.2018, за результатами якої складено акт від 18.09.2018 № 2003/15-32-14-11/36084462. В ході перевірки виявлено низку порушень, в результаті чого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які ґрунтуються на безпідставних висновках за вказаним актом перевірки. Зокрема, перевіркою встановлено не одночасне з виписаними податковими накладними отримання позивачем, як покупцем, товару від контрагентів, що потягло висновки про відсутність у позивача права на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту. При цьому перевіркою не заперечувалося фактичне отримання придбаного товару, тобто дійсну зміну в майновому стані та структурі капіталу Товариства. Крім того, перевіряючими помилково накладено штраф за порушення касової дисципліни, оскільки фактичне оприбуткування суми в КОРО взагалі не повинно було відображатись за подією виплати заробітної плати. Також перевіркою помилково накладено штраф за неподання податкової звітності про суми доходів фізичним особам, з якими позивачем укладені договори про надання безоплатної фінансової допомоги та які виконані в повному обсязі. Зазначені обставини не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, що виключає відповідальність платника податку по цій події. Зважаючи на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся за судовим захистом.

Ухвалою судді від 22.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.01.2019 о 11:00 годині.

03.01.2019 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-ТТ» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

11.01.2019 до суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підготовче засідання, призначене на 21.01.2019 о 11:00 год., за клопотанням представника позивача відкладено на 28.01.2019 о 10:00 год.

У підготовчому засіданні, призначеному на 28.01.2019 о 10:00 год., оголошено перерву для надання сторонами витребуваних доказів до 31.01.2019 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 31.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.02.2019 о 10:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 13.02.2019 о 10:00 год., оголошено перерву до 26.02.2019 о 12:00 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області № 5826 від 09.08.2018 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на 2018 рік співробітниками ГУ ДФС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірки ТОВ «Агроінвест-ТТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за результатами якої складено акт від 18.09.2018 № 2003/15-32-14-11/36084462.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агроінвест-ТТ»:

п.44.1 та п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст. 3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 43200 грн., у тому числі: за 2016 рік у сумі 43200 грн.;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями), п. 5 р. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, п.5 розділу 6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі у сумі 538971 грн., у тому числі за березень 2016 р в сумі 13967 грн., за квітень 2016 р в сумі 239367 грн., за серпень 2016 р у сумі 109616 грн., за березень 2017 року у сумі 154921 грн., за квітень 2017 р. у сумі 21100 грн., та завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду р.21 за червень 2018 року у сумі 271510 грн.;

п.51.1 ст.51, пп. 176.2 (б) п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме у податкових розрахунках форми № 1ДФ за 2015-2017 рр. надані недостовірні дані в частині не відображення сум поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим фізичним особам, яка повертається йому;

п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме несвоєчасне оприбуткування сум готівкових коштів в касі підприємства у розмірі 1968,64 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки від 18.09.2018 № 2003/15-32-14-11/36084462 ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2018:

№ НОМЕР_5, яким застосовано збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств (11021000) в розмірі 43200 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 10800 грн.;

№ НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість (14010100) в розмірі 538971 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 134742,75 грн.;

№ НОМЕР_2, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2018 р. (ПН№ НОМЕР_6 дата реєстрації в податковому органі 19.07.2018) на 271510 грн.;

№ НОМЕР_3, яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про застосування РРО (21080900) в розмірі 9843,20 грн.;

№ НОМЕР_4, яким застосовано штрафну санкцію по податку на доходи фізичних осіб (11010100) в розмірі 510 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Агроінвест-ТТ» оскаржило останні в адміністративному порядку, в результаті чого рішенням ДФС України від 13.12.2018 № 40286/6/99-99-11-04-01-25 скарга задоволена частково: податкове повідомлення-рішення від 02.10.2018 № НОМЕР_7 скасовано, в іншій частині скарга залишена без змін, що зумовило позивача звернутись за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно акту перевірки від 18.09.2018 № 2003/15-32-14-11/36084462 ТОВ «Агроінвест-ТТ» при поданні податкової декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку за квітень 2018 року (вх. №9094799815 від 16.05.2018 та №9134972381 від 04.07.2018) невірно відобразило суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних за квітень 2018 року податкові зобов’язання з податку на додану вартість складають 1035450,00 грн., що підтверджено наданими до перевірки первинними документами (видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними на перевезення товару до покупця), регістрами бухгалтерського обліку, журналами ордерами №№ 2, 6, 13, оборотно-сальдовими відомостями по балансовим рахункам № №281, 311, 361, виписками з банківських рахунків.

Згідно з даними АС «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС» розбіжності відсутні, сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Агроінвест-ТТ» у квітні 2018 року, складає 1035450 грн.

На підставі викладеного перевіряючі дійшли висновку про те, що ТОВ «Агроінвест-ТТ» в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України завищило суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість у квітні 2018 року на 26961 грн.

В січні 2016 року ТОВ «Агроінвест-ТТ» до складу податкового кредиту була віднесена сума податку на додану вартість у розмірі 495833 грн. по контрагентах: СВК «ВЛАДІЧЕНЬ» - 300666,67 грн. та ПП «КАРА ДОН» - 195433,33 грн., яка не підтверджена відповідними податковими накладними.

Також у травні 2016 року ТОВ «Агроінвест-ТТ» до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість у розмірі 62066 грн. по вищенаведених контрагентах: СВК «ВЛАДІЧЕНЬ» - 31831,34 грн. та ПП «КАРА ДОН» - 30234,66 гр.н, не підтверджена відповідними розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних.

В основу зазначених висновків покладено умовиводи перевіряючих про те, що операції з постачання із зазначеними контрагентами на адресу ТОВ «Агроінвест-ТТ» проведено не було, грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальників перераховано не було, в результаті чого виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, розрахунки коригувань кількісних та вартісних показників до податкових накладних визнано недійсними.

Зокрема, перевіркою встановлено, що між ТОВ «Агроінвест-ТТ» (Покупець) та СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» (Постачальник) був укладений договір поставки від 30.12.2015 №2- 30/12, предметом якого є поставка соняшника врожаю 2015 року у кількості 200 т +/- 10% у заліковій вазі за ціною 9020,00 грн. за 1 тону на загальну суму 1804000,00 грн, у т.ч. ПДВ 300666,67 грн. (п.1.1 договору).

До перевірки надана видаткова накладна від 31.12.2015 №1948, виписана СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» на реалізацію соняшника у кількості 200 т за ціною 7516,66 грн./т на суму 1500000,34 грн. та ПДВ 300666,67 грн., всього на загальну суму 1804000,00 грн. (дана накладна отримана платником у лютому 2016 року).

Згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рах. 631 «Розрахунки з постачальниками» за грудень 2015 року обороти по контрагенту СВК «ВЛАДІЧЕНЬ» відсутні (відсутнє як оприбуткування товарів, так і будь-які розрахунки).

Згідно з оборотною відомістю по рах. 281 «Товари» за грудень 2015 року відсутнє оприбуткування соняшника. Залишки соняшника на початок та кінець звітного періоду - грудня 2015 року не змінні і складають 118,548 т. Тобто отримання соняшника від СВК «ВЛАДІЧЕНЬ» у грудні 2015 року за даною видатковою накладною відсутнє.

Згідно з журналом-ордером № 2 та відомістю по рахунку 311 за грудень 2015 року розрахунки з СВК «ВЛАДІЧЕНЬ» не проводились.

Згідно з р.1 «Баланс» Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва станом на 31.12.2015, наданого платником податків до податкового органу (вх. №9275343660 від 08.02.2016) залишки запасів на кінець звітного періоду задекларовані у сумі 2978800,00 грн. (р. 1103), до складу якої не входить вартість соняшника за вищенаведеною видатковою накладною від СВК «ВЛАДИЧЕНЬ».

У ході проведення перевірки до ТОВ «Агроінвест-ТТ» був наданий запит від 22.08.2018 про надання пояснень щодо отримання у грудні 2015 року соняшнику від СВК «ВЛАДИЧЕНЬ».

У наданих директором ТОВ «Агроінвест-ТТ» письмових поясненнях від 23.08.2018 №1-23/08 зазначено, що 31.12.2015 СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» виписав видаткову накладну № 1978 на вказаний вище об’єм соняшника, але фактичної передачі, так як наведено у п.4.1 ... не здійснювалось. Крім того, з незалежних від СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» причин, виникли обставини, які не дозволили йому оперативно виконати свої зобов’язання до вказаного у договорі терміну та своєчасно надати ТОВ «Агроінвест-ТТ» оригінал видаткової накладної».

Таким чином, у грудні 2015 року постачання товару - фактичної передачі соняшника від СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» на ТОВ «Агроінвест-ТТ» здійснено не було.

Згідно з наданими до перевірки первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку фактичне отримання соняшнику та його оприбуткування було здійснено у подальших податкових періодах. Також, у грудні 2015 року не було проведено і розрахунків з СВК «ВЛАДИЧЕНЬ».

В Єдиному реєстрі податкових накладних СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» на покупця TOB «Агроінвест-ТТ» зареєстрована податкова накладна від 31.12.2015 № 9/2 на суму 300666,67 грн., а також розрахунку коригування кількісних та вартісних показників 1/2 від 06.05.2016 до цієї накладної на збільшення суми ПДВ на 31831,34 грн.

Станом на 01.12.2015 по балансовому рахунку 631 «Вітчизняні постачальники» сальдо розрахунків з СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» становить 0,00 грн.; оплата за соняшник проведена з розрахункового рахунку платіжними дорученнями.

Перевіркою зроблено висновки, що у зв’язку з тим, що 31.12.2015 по контрагенту СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» не було здійснено ані поставка вказаного товару, ані оплати за нього, вищенаведена податкова накладна та розрахунок коригування не є дійсними. Тобто, у разі відсутності отримання товару або здійснення оплати платник податків не має права віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Вищенаведена податкова накладна складена всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, оскільки у платника податків у грудні 2015 року відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання. Тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Вищезазначені документи внаслідок безпідставного складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників та їх реєстрації в Єдиному реєстрів податкових накладних не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Також зазначено, що інформація з неправомірно складеного постачальником первинного документа не була перенесена ТОВ «Агроінвест-ТТ» до облікових регістрів відповідно норм ч.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, абз.2 розд. І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, що також є підтвердженням відсутності факту здійснення господарської операції з придбання у постачальників товару (соняшнику) в грудні 2015 року.

Враховуючи вищенаведене, у ТОВ «Агроінвест-ТТ» в грудні 2015 року на підставі наданих до перевірки документів по контрагенту СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» не було сформовано актив (товарні запаси), не відбулись зміни у структурі активів та зобов’язань.

Аналіз норм Податкового кодексу України свідчить, що податкова накладна буде підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту, за умови якщо операція відображена в даних податкового обліку, як постачання-придбання (отримання) товарів або перерахування коштів як нібито авансу за товари. Одного лише факту реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без дотримання інших вимог чинного законодавства недостатньо для віднесення суми ПДВ по ним до складу податкового кредиту.

Оскільки в грудні 2015 року ТОВ «АГРОІНВЕСТ-ТТ» фактично не отримало товар (соняшник у кількості 200 т) від СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» та не перерахувало постачальнику грошові кошти за цей товар, тому є безпідставним віднесення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 300666,67 грн. по податковій накладній від 31.12.2015 № 9/2 навіть за наявності її реєстрації в ЄРПН.

У зв’язку з тим, що у грудні 2015 року операції з постачання товару від постачальника СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» на адресу покупця ТОВ «Агроінвест-ТТ» проведено не було, грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальника перераховано не було, податкова накладна від 31.12.2015 №9/2 на суму ПДВ 300666,67 грн. є недійсною, тож і розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 06.05.2016 №1/2 до цієї накладної на збільшення суми ПДВ на 31831,34 грн. також не є дійсним.

Таким чином, ТОВ «Агроінвест-ТТ» безпідставно завищило податковий кредит у травні 2016 року на 31831,34 гривень.

За аналогічних обставин податковий орган дійшов висновку по відносинам позивача із ТОВ «КАРА ДОН», з яким ТОВ «Агроінвест-ТТ» укладений договір від 30.12.2015 №3-30/12 про поставку соняшника врожаю 2015 року у кількості 130 т +/- 10% у заліковій вазі за ціною 9020,00 грн. за 1 тону на загальну суму 1172600,00 грн., в т.ч. ПДВ 195433,00 грн. (п.1.1 договору).

Згідно з протоколом-узгодження від 03.02.2016 до договору поставки від 30.12.2015 №3-30/12 сторони домовились, що «у зв’язку з тим, що керівництву підприємства ПП «КАРА ДОН» заблокований доступ на підприємство невідомими людьми, Сторони переносять терміни виконання своїх зобов’язань до настання звичайного режиму роботи підприємства». Також, «сторони домовились, що ціни на соняшник будуть встановлюватися на момент фактичної передачі соняшнику, згідно з п. 2.5, п.4.1 договору поставки від 30.12.2015 №2-30/12».

Згідно з додатковою угодою від 13.05.2016 №1 до договору поставки від 30.12.2015 №3-30/12 сторонами були змінені ціни на соняшник та умови поставки, а саме: товар у кількості 134 т 620 кг у фізичній вазі за ціною 10058,00 грн за 1 тону на загальну суму 1354007,96 грн., у т.ч. ПДВ - 225667,99 грн. Товар за даним договором поставляється Покупцю у наступних умовах: СРТ-Ізмаїл».

До перевірки надана видаткова накладна від 31.12.2015 №817, виписана ПП «КАРА ДОН» на реалізацію соняшника у кількості 130 т за ціною 7516,66 грн/т на суму 977166,67 грн. та ПДВ 195433,33 грн., всього на загальну суму 1172600,00 грн (дана накладна отримана платником у лютому 2016 року).

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рах. 631 «Розрахунки з постачальниками» за грудень 2015 рік обороти по контрагенту ПП «КАРА ДОН» відсутні (відсутнє як оприбуткування товарів, так і будь-які розрахунки).

Згідно з оборотною відомістю по рах. 281 «Товари» за грудень 2015 року відсутнє оприбуткування соняшника. Залишки соняшника на початок та кінець звітного період - грудень 2015 року не змінні і складають 118,548 т. Тобто, отримання соняшника від ПП «КАРА ДОН» у грудні 2015 року за даною видатковою накладною відсутнє.

Згідно з журналом-ордером №2 та відомості по рахунку 311 за грудень 2015 року розрахунки з ПП «КАРА ДОН» не проводились.

У ході проведення перевірки до ТОВ «Агроінвест-ТТ» був наданий запит від 22.08.2018 про надання пояснень щодо отримання у грудні 2015 року соняшнику від ПП «КАРА ДОН».

У наданих директором ТОВ «Агроінвест-ТТ» письмових поясненнях від 23.08.2018 №1-23/08 (Додаток 4) зазначено наступне: « 31.12.2015 ПП «КАРА ДОН» виписало видаткову накладну №817 на вказаний вище об’єм соняшника, але фактичної передачі, так як наведено у п.4.1 ... не здійснювалось. Крім того, з незалежних від ПП «КАРА ДОН» причин, виникли обставини, які не дозволили йому оперативно виконати свої зобов’язання до вказаного у договорі терміну та своєчасно надати ТОВ «Агроінвест-ТТ» оригінал видаткової накладної».

Таким чином, у грудні 2015 року постачання товару - фактичної передачі соняшника від ПП «КАРА ДОН» на ТОВ «Агроінвест-ТТ» здійснено не було, у зв’язку із чим,оскільки за висновком перевірки в грудні 2015 року операції з постачання товару від постачальника ПП «КАРА ДОН» на адресу покупця ТОВ «Агроінвест-ТТ» проведено не було, грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальника перераховано не було, податкова накладна від 31.12.2015 №3/2 на суму ПДВ 195433,33 грн. є недійсною, тож і розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1/2 від 13.05.2016 до цієї накладної на збільшення суми ПДВ на 30234,66 грн. також не є дійсним.

Поряд із тим, в акті перевірки зазначається, що вищенаведені порушення не вплинули на оподаткування податком на прибуток - при відображенні у податковій звітності з податку на прибуток витрат по собівартості реалізованого соняшника, фактично отриманого від СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» та ПП «КАРА ДОН» у відповідних періодах 2016 р. платником податків не були порушені норми чинного законодавства. Оприбуткування соняшника (рах. 281 «Товари», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»), та реалізація соняшника (рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 702 «Доходи від продажу товарів»), його транспортування (рах. 685 «Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами»), проведення розрахунків з постачальниками та покупцями за товар та послуги з перевезення (рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті»), своєчасне відображення доходів від реалізації соняшника, витрат на його придбання у складі собівартості реалізованих товарів (рах. 902), транспортних витрат у складі витрат на збут здійснювалося згідно п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, (далі П(С)БУ № 16 «Витрати») у певному періоді одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені, зарахування доходів від продажу соняшника, тощо підтверджено відповідними первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку.

Згідно з ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

З огляду на матеріали справи, фактично товар відповідно до договорів поставлений постачальниками ТОВ «ВЛАДИЧЕНТ» та ТОВ «КАРА ДОН» покупцю ТОВ «Агроінвест-ТТ» в 2016 році, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні. Втім, останній вважав, що оскільки 31.12.2015 фактичної передачі товару не відбулося, то виписані та зареєстровані податкові накладні та розрахунки коригування до них є недійсними.

Однак суд не погоджується із такою правовою оцінкою податкового органу спірних правовідносин, оскільки умови договорів поставки щодо постачання товару сторонами були виконані у повному обсязі і сторони договорів не мали претензій щодо їх виконання. Оформлення 31.12.2015 видаткових накладних, податкових накладних засвідчило перехід товару від постачальників покупцю зі всіма правовими наслідками для цього. Досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

При цьому затримка в транспортуванні товару обумовлена блокуванням доступу на підприємства невідомими людьми, що було в договірній формі оформлено сторонами договорів поставок шляхом складання протоколів узгодження, за змістом яких перенесено термін виконання зобов’язань до настання звичайного режиму роботи.

Перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними, а придбаний товар (соняшник) в подальшому реалізований ТОВ «Агроінвест-ТТ» на користь ТОВ «Бессарабія-Агро» (т.І., а.с. 142-155; 167-175) на виконання умов договору купівлі-продажу № 11/02/2 від 11.02.2016, на виконання чого позивачем зареєстровані податкові накладні № 9 від 13.04.2016, № 15 від 21.04.2016, № 23 від 29.04.2016, № 1 від 12.05.2016, № 2 від 13.05.2016, № 3 від 13.05.2016.

Від реалізації на користь ТОВ «Бессарабія-Агро» соняшника, придбаного за договорами поставки у СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» та ПП «КАРА ДОН» позивачем отримано прибуток в розмірі 525000 грн.: загальна вартість придбаного у постачальників соняшника склала 3434642,13 грн., а продаж вказаного соняшника здійснений на суму 3959642,13 грн., що цілком відповідає меті господарської діяльності.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. При цьому податковим органом сам факт придбання у постачальників СВК «ВЛАДИЧЕНЬ» та ПП «КАРА ДОН» соняшнику фактично не заперечується, однак під сумнів ставиться можливість платника податків задекларувати сплачений податок на додану вартість лише з тієї підстави, що фактичне переміщення товару здійснено іншим днем, ніж виписані податкові накладні. Отже, не зважаючи на використані контролюючим органом вислови про відсутність змін у власному капіталі, не було сформовано актив (товарні запаси), податковий орган в акті перевірки зазначає, що згідно регістрів бухгалтерського обліку фактичне отримання соняшнику та його оприбуткування було здійснено у подальших податкових періодах.

При цьому суд враховує, що саме складання 31.12.2015 видаткових накладних, виписка та реєстрація в ЄРПН податкових накладних 31.12.2015 свідчать про факт набуття позивачем права власності на придбаний товар, та саме з цієї дати позивач мав право ним розпоряджатися, не зважаючи на місце перебування такого товару. Так, у господарській діяльності поширена практика оптимізації логістики, складського зберігання, обробки тощо, і придбаний товар нерідко може не покидати місця продажу (адміністративно-територіальної одиниці), де такий товар вже може бути реалізований особою, що його придбала, на користь інших покупців, або бути обробленим, переробленим, вжитим тощо. І для цієї мети не обов’язкове транспортування саме до складів (місць зберігання) покупця, звідки за логікою податкового органу, товар вже може бути реалізованим іншим контрагентами набувача цього товару. Отже, саме дата 31.12.2015 для позивача є визначальною щодо факту переходу права власності на товар.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 02.10.2018 та наявність підстав для його скасування.

Поряд із тим, Перевіркою відображених у рядку 16 Декларацій від’ємне значення , що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного ) податкового кредиту (ряд16) показників за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року у загальній у сумі (-13276836) грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив від’ємне значення , що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного ) податкового кредиту.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 у загальній сумі – (-13276836) на підставі документів, перелік яких наведено у додатку №3 до акта перевірки, встановлено завищення задекларованих ТОВ «Агроінвест-ТТ» показників у рядку 16 (в 2015 році рядок 21 Декларацій «Від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» всього в сумі 381635 грн., у т.ч. за: - жовтень 2015 р – 43601 грн.; - листопад 2015 р – 2272 грн.; - квітень 2016 р – 1100 грн.; - грудень 2016 р – 39646 грн.; - вересень 2017 р - 295016 грн.; та заниження від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» всього в сумі 82269 грн., у т.ч. за : - січень 2018 р – 16535 грн.; - червень 2018 р – 65734 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Агроінвест-ТТ» у порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року N 966 (далі Порядок № - 966), який діяв у відповідних звітних періодах 2015 року, невірно перенесено суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) з уточнюючих розрахунків до рядку 21 «Залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», а саме:

При заповненні відповідних рядків Податкової Декларації з ПДВ за жовтень 2015 р (вх. № НОМЕР_8 від 17.11.2015) платником податку не було враховано зменшення залишку від’ємного значення по уточнюючому розрахунку за вересень 2015 р. (вх. № НОМЕР_9 від 28.10.2015) на 43601 грн.

При заповненні відповідних рядків Податкової Декларації з ПДВ за листопад 2015 р. (вх. № НОМЕР_10 від 17.12.2015) платником податку не було враховано зменшення залишку від’ємного значення по уточнюючому розрахунку за червень 2015 р. (вх. № НОМЕР_11 від 17.11.2015) на 2272 грн.

Вказані порушення привели до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) у Декларації за жовтень 2015 р. на 43601 грн., листопад 2015 р. на 2272 грн. та у подальших податкових періодах.

Аналогічні порушення допущені і в інших податкових періодах. Вказані порушення призвели до завищення сум залишків від’ємного значення в одних періодах, та до заниження цих показників - в інших, а також до викривлення показників податкових декларацій з ПДВ у наступних податкових періодах. Детально вплив цих порушень на показники податкової звітності з ПДВ за перевіряє мий період наведено у додатку 7 до акту перевірки.

Таким чином, у порушення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5 р. VI Порядку 966, п.5 розділу 6 Порядку 21 ТОВ «АГРОІНВЕСТ-ТТ» завищена сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього в сумі 381635 грн., у т.ч. за:- жовтень 2015 р. – 43601 грн.; - листопад 2015 р. – 2272 грн.; - квітень 2016 р. – 1100 грн.; - грудень 2016 р. – 39646 грн.; - вересень 2017 р. - 295016 грн.; та заниження від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» всього в сумі 82269 грн., у т.ч. за: - січень 2018 р. – 16535 грн.; - червень 2018 р. – 65734 грн.

Вищенаведені висновки є похідними від встановлених перевіркою в п.1) та 2) пп.3.1.2.2 акту перевірки порушень, оцінка яким надана судом вище, у зв’язку із чим вони також не відповідають вимогам законності. При цьому суд погоджується з доводами представника позивача про недотримання податковим органом вимог щодо оформлення результатів перевірок, так як в описі стверджуваного порушення не зазначено, в чому конкретно полягає неправомірність відображення податкової звітності.

Згідно з п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного положення, перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Самі порушення висвітлені нечітко, необ’єктивно та не у повній мірі; акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства.

Крім того, згідно з п.3.2.3 акту від 18.09.2018 № 2003/15-32-14-11/36084462 перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування сум готівкових коштів у касі підприємства у сумі 1968,64 грн., а саме: з рахунку підприємства 05.01.2016 знято готівкові кошти у сумі 1968,64 грн., а оприбутковано в касовій книзі 06.01.2016.

Ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637.

Згідно з п.2.6 гл.2 Порядку № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі (п.3.7 гл.3 Порядку № 637).

Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання (п.3.10 гл.3 Порядку № 637).

Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися (п.4.3 гл.4 Порядку № 637).

Відповідно до п.2.12 Порядку № 637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Згідно виписки з рахунку № 26003251865 в АТ «ОСОБА_1 Аваль» за період з 05.01.2016 по 06.01.2016 (т.ІІ, а.с. 60) платіж з призначенням «з/п за грудень 2015 ОСОБА_2О.» на суму 1968,64 грн. проведено 05.01.2016 о 15:40 год.

Таким чином, вищезазначена операція не підлягала оприбуткуванню у касі підприємства та її оприбуткування директором у касі 06.01.2016 не потребувалося відповідно до вимог законодавства, тобто запис в книзі вчинено помилково. При цьому сам факт оприбуткування готівки з порушенням строків, яка в силу положень Положення № 637 взагалі не потребувала її оприбуткування в день видачі, не створює складу правопорушення, передбаченого п.2.6 гл.2 Положення № 637. Відтак, склад правопорушення, що полягає у несвоєчасному оприбуткуванні сум готівкових коштів в касі підприємства, за яке передбачена відповідальність абз.2 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, за встановлених судом обставин відсутній, у зв’язку із чим податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 02.10.2018 підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до п.2.2 акту перевіркою надання та своєчасності повернення фінансової допомоги фізичним особам встановлено: за перевірений період ТОВ «Агроінвест-ТТ» фінансова допомога надавалась відповідно до укладених договорів - фізичній особі ОСОБА_3П – 1694900,00 грн., у т.ч. - від 03.06.2015 р. №05/2015 на суму 60 000,00 грн. ;- від 23.07.2015р. №08/2015 на суму 90000,00 грн.; - від 31.07.2015 р. №12/2015 р. на суму 49500,00 грн.; - від 25.08.2015 р. №13/2015 на суму 127000,00 грн.; - від 25.08.2015 р. №15/2015 на суму 100000,00 грн.; - від 06.04.2016 р. №05/2016 на суму 85000,00 грн.; - від 27.04.2016 р. №.07/2016 на суму 315500,00 грн.; - від 22.08.2016 р. №14/2016 на суму 147000,00 грн.; - від 08.11.2016 р №17/2016 на суму 174000,00 грн.; - від 05.04.2017 р. №06/2017 на суму 50000,00 грн.; - від 11.04.2017 р. №07/2017 на суму 237000,00 грн.; - від 27.07.2017 р. №11/2017 на суму 159900,00 грн.; - від 23.08.2017 р. №12/2017 на суму 50000,00 грн.; - від 08.11.2017 р. №13/2017 на суму 50000,00 грн.

Видані суми фінансової допомоги повернуті у розмірі 1518200,00 грн. у строки, визначені умовами договорів шляхом внесення коштів до каси. Станом на 01.07.2018 р. заборгованість становила 176700,00 грн. Термін повернення - грудень 2018 р. фізичній особі ОСОБА_4: - 267000,00 грн., у т.ч.: - від 25.08.2015 р. №15/2015 на суму 100000,00 грн.; - від 25.01.2016 р. № 02/2016 на суму 5000,00 грн.; - від 11.04.2017 р. №01/04 на суму 67000,00 грн.; - від 27.07.2017 р. №01/07 на суму 50000,00 грн.; - від 13.10.2017 №17/2017 на суму 45000,00 грн.

Видані суми фінансової допомоги повернуто у повному обсязі у визначені договорами терміни фізичній особі ОСОБА_2: - 267000,00 грн., у т.ч.: - від 11.04.2017 р. №02/04 на суму 20000,00 грн.; - від 13.10.2017 №18/2017 на суму 23000,00 грн.

Видані суми фінансової допомоги повернуто у повному обсязі у визначені договорами терміни.

На думку перевіряючих вищезазначені обставини свідчать про порушення ТОВ «Агроінвест-ТТ» п.51.1 ст.51, пп. 176.2 (б) п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме: у податкових розрахунках форми № - 1ДФ за 2015-2017 рр. надані недостовірні данні у частині не відображення сум поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим фізичним особам, яка повертається йому.

Згідно з п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

В силу пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Тобто, визначальною умовою застосування до платників податків штрафних санкцій, визначених наведеною нормою, у разі подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, є те, що такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

В судовому засіданні представник відповідача визнав, що стверджувані перевіркою розбіжності за даними податкового розрахунку юридичної особи по взаємовідносинам із вищезазначеними фізичними особами щодо виконання договорів про надання безоплатної фінансової допомоги не призвели до збільшення або зменшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, визнавши, таким чином, безпідставність накладення штрафної санкції в розмірі 510 грн. податковим повідомленням-рішенням від 02.10.2018 № НОМЕР_4.

Суд також враховує, що позивач не є податковим агентом відносно фізичних осіб, яким надавалася безоплатна фінансова допомога, повернута у визначені договорами строки, та не повинен обчислювати, сплачувати за неї податки та подавати звітність, а тому штраф у розмірі 510 грн. застосований протиправно, а податкове повідомлення-рішення від 02.10.2018 № НОМЕР_4 підлягає скасуванню.

Практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у Рішенні від 13 грудня 2001 року в справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб'єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не доведено правомірності власних висновків, які в певних аспектах були взаємовиключними та взаємоспростовуючими або такими, що взагалі не узгоджуються із виявленими фактичними обставинами провадження платником податків господарської діяльності.

Таким чином, вищерозглянуті висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкової звітності, правильність визначення податкових зобов’язань, у зв’язку із чим суд дійшов висновку про неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України. При цьому, з огляду на зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2018 № НОМЕР_5 на загальну суму 54000 грн., сплачена позивачем сума судового збору за неї в розмірі 810 грн. (1,5%) підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-ТТ» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 10, корп.2; код ЄДРПОУ 36084462) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 02.10.2018 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-ТТ» судові витрати у розмірі 14333,65 грн. (чотирнадцять тисяч триста тридцять три грн. 65 коп.).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-ТТ» з державного бюджету 810 грн. (вісімсот десять грн.) зайво сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 494 від 11.12.2018.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.03.2019.

Суддя І.В. Завальнюк

.