Рішення № 80215665, 04.03.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1237/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Чернівецькій області до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові Головне управління ДФС в Чернівецькій області (далі - позивач) просить суд стягнути кошти з банківських рахунків дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" (далі - відповідач) та з рахунків дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на суму податкового боргу в розмірі 2300447,13грн, з яких до державного бюджету - 242535,95грн. та до місцевого бюджету - 2057911,18грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 2300447,13грн., а саме: з податку на додану вартість, з земельного податку з юридичних осіб. Оскільки борг є узгодженим та в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення такого боргу в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26.12.2018р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Вказаною ухвалою, серед іншого відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не отримав зазначену ухвалу суду, хоча така направлялась йому за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою Укрпошти від 31.01.2019р. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу повернуто до суду з відміткою на звороті "за вказаною адресою не перебуває".

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи із змісту ч.8 ст.126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Крім того, частина 11 статті 126 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи статтей 126 та 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі, а також про дату, час і місце судового розгляду справи, незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин.

В поданій 19.02.2019р. заяві представник позивача зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила справу розглянути за її відсутності.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені положення КАС України, заяву представника позивача, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" "Чернівецький комбінат хлібопродуктів" (ДП ДАК "Хліб України" "Чернівецький комбінат хлібопродуктів", код ЄРДПОУ 00952686, місцезнаходження провул.Миколаївський, буд.9, м.Чернівці, 58009) 18.06.1998р. зареєстроване як юридична особа, 17.11.1992р. взято на облік, як платник податків (Чернівецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області), основний вид діяльності - виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (а.с. 14-20).

Відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість, у яких самостійно визначено суму податкового зобов’язання з указаного податку в розмірі 216606грн., а саме: №9273678171 від 19.01.2016р., №9020118352 від 18.02.2016р., №9058007806 від 17.04.2016р., №9077973382 від 15.05.2016р., №9102247284 від 20.06.2016р., №9125001712 від 19.07.2016р., №9150768869 від 20.08.2016р., №9171290986 від 18.09.2016р., №9193363358 від 17.10.2016р., №9220295596 від 17.11.2016р., №9246108007 від 19.12.2016р., №9265342601 від 16.01.2017р., №9023223884 від 17.02.2017р., №9041478539 від 14.03.2017р., №9068427744 від 18.04.2017р., №9091413521 від 16.05.2017р., №9115843182 від 17.06.2017р., №9137724737 від 16.07.2017р., №9164207619 від 16.08.2017р., №9190546493 від 18.09.2017р., №9214662886 від 17.10.2017р., №9242866248 від 17.11.2017р., №9271437719 від 19.12.2017р., №9295214195 від 16.01.2018р., №9023009624 від 15.02.2018р., №9045923294 від 16.03.2018р., №9073010389 від 19.04.2018р. (а.с. 51-78).

Відповідачем проведено камеральні перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, результати яких відображені в актах перевірки: №3110/24-12-12-01/952686 від 28.12.2016р., №477/24-13-12-01/00952686 від 27.03.2017р., №4474/24-13-12-05/952686 від 26.10.2017р., №6325/24-13-12-05/952686 від 04.12.2017р., №1399/24-13-54-01/952686 від 22.03.2018р., №3004/24-13-54-01/952686 від 22.06.2018р., №3005/24-13-54-01/952686 від 22.06.2018р. (а.с.79-98).

На підставі вище вказаних актів перевірки, податковим органом, за порушення відповідачем строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ винесено податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача застосовано штрафні санкції на загальну суму 25929,95грн., а саме: №0000811201 від 13.01.2017р., №0004231201 від 10.04.2017р., №0016651205 від 14.11.2017р., №0018475401 від 14.12.2017р., №0048675401 від 11.04.2018р., №0086305401 від 12.07.2018р., №0086335401 від 12.07.2018р. (а.с.79-98).

Зазначені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також визначених контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень, відповідачем в установлені чинним законодавством терміни не сплачено. У зв’язку з цим за ним обліковується заборгованість в розмірі 242535,95грн. (а.с.12, 34-78).

Також, відповідачем подано податкові декларації з земельного податку: №9193362693 за 2016 рік; №9024690090 за 2017 рік; №9024103773 за 2018 рік, в яких самостійно визначено суму податкових зобов'язань із земельного податку в загальному розмірі 2057911,18грн.

Відповідач не сплатив самостійно визначені у вказаних вище деклараціях суми податку, що підтверджується розрахунком заборгованості та даними інтегрованої картки платника податків. У зв’язку з цим за ним обліковується заборгованість в розмірі 2057911,18 грн. (а.с.12, 21-33).

У відповідності до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (чинного на момент виникнення податкового боргу) 25.02.2002р. відповідачу вручено першу податкову вимогу форми "Ю1" від 25.02.2002р. на суму 92802,79грн., а 24.04.2002р. - другу податкову вимогу форми "Ю2" від 01.04.2002р. на суму 130586,21грн. (а.с.110-111).

З огляду на те, що відповідачем станом на день подання позову заборгованість добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути вказані кошти з банківських рахунків товариства та з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ в судовому порядку.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В підпункті 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За змістом п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведені положення ПК України, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 216606,00грн. та з земельного податку в розмірі 2057911,18грн. самостійно визначена відповідачем у податкових деклараціях є узгодженою, а відтак підлягає сплаті у визначений в п.57.1 ст.57 ПК України строк.

У відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи видно, що податкові повідомлення-рішення №0000811201 від 13.01.2017р., №0004231201 від 10.04.2017р., №0016651205 від 14.11.2017р., №0018475401 від 14.12.2017р., №0048675401 від 11.04.2018р., №0086305401 від 12.07.2018р., №0086335401 від 12.07.2018р. отримані відповідачем, при цьому в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень є узгодженими на загальну суму 25929,95грн.

Пунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом визнається податковим боргом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 2300447,13грн., який є узгодженим, що підтверджується матеріалами справи, розрахунком заборгованості та інтегрованою карткою платника.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу у відповідності до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (чинного на момент виникнення податкового боргу) першу податкову вимогу форми "Ю1" від 25.02.2002р. на суму 92802,79грн., та другу податкову вимогу форми "Ю2" від 01.04.2002р. на суму 130586,21грн. Вищевказані податкові вимоги, як свідчать відповідні підписи в них отримані відповідачем 25.02.2002р. та 24.04.2002р.

Оскільки після вручення податкових вимог сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.3 ст.95 ПК України).

Оскільки, у відповідача є відкриті рахунки в банківських установах, а в добровільному порядку визначена сума боргу в розмірі 2300447,13грн. не сплачена, то вона підлягає стягненню в судовому порядку з таких рахунків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з банківських рахунків дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" та з рахунків дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на суму податкового боргу в розмірі 2300447 (два мільйони триста тисяч чотириста сорок сім)грн. 13коп., з яких до державного бюджету - 242535 (двісті сорок дві тисячі п'ятсот тридцять пять)грн. 95коп. та до місцевого бюджету - 2057911 (два мільйони п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн.18коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул.Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013).

Відповідач - Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії "Хліб України" Чернівецький комбінат хлібопродуктів" (код ЄРДПОУ 00952686, провул.Миколаївський, буд.9, м. Чернівці, 58009).

Суддя В.О. Кушнір