Ухвала суду № 80215586, 27.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2019 року м. Київ № 640/3313/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабія» (04071, м.Київ, вулиця Електриків, 12А)до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8)про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сабія" звернулося з позовом до ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості відповідача визначено - Державну фіскальну службу України.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1057103/42457266 від 22.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №95 від 29.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057097/42457266 від 22.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №83 від 28.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057095/42457266 від 22.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №73 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057104/42457266 від 22.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №64 від 26.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057102/42457266 від 22.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 25.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057098/42457266 від 22.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 24.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057096/42457266 від 22.01.2019 відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 22.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057100/42457266 від 22.01.2019 відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 21.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057099/42457266 від 22.01.2019 відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 17.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1057101/42457266 від 22.01.2019 відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 16.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, позивачем заявлено зміст позовних вимог лише до ДФС України.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийнято Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ОСОБА_1

У той же час, судом встановлено, що між іншим підтверджується інформацією з відкритих джерел, зокрема, із сайту територіальних органів ГУ ДФС у м. Києві (http://kyiv.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/kerivnyztvo/1098.html), що ОСОБА_1 є заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві.

Тобто, аналізуючи наведене, можна дійти висновку, що спірне рішення, прийнято комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві.

З наведеного вбачається, що позивач у резолютивній частині позовної заяви просить суд скасувати рішення, яке ДФС України у даній справі не приймалося.

А відтак, позивачу необхідно уточнити склад відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень щодо яких заявлено позов та із зазначенням чіткого і зрозуміло змісту позовних вимог.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160 та 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду: уточнену позовну заяву із зазначенням складу відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень щодо яких заявлено позов та із зазначенням чіткого і зрозуміло змісту позовних вимог, із зазначенням ідентифікаційного коду ГУ ДФС у м. Києві в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України у відповідності до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабія" без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності

Суддя А.Б.Федорчук