Ухвала суду № 80215577, 04.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/557/19

УХВАЛА

04 березня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Шевчук О.П., розглянувши позовну заяву публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" до Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до суду з позовом до Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов.

Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України, оскільки у реквізитах позовної заяви не зазначено відомостей стосовно представника позивача.

Відповідно до ч.6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; а також відомі позивачу: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відмові позивачу), номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, статтею 287 КАС України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду вбачається, що позивач оскаржує постанови від 15.11.2018 про відкриття виконавчого провадження та від 21.11.2018 про стягнення виконавчого збору.

Наведене свідчить про те, що позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою з пропуском встановленого чинним законодавством строку для такого звернення.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Позивач зазначає, що пропущено 10 денний строк для звернення із позовом із поважних причин, оскільки вперше заяви - скарги на вищевказані постанови позивач подав у встановлені законом строки, однак через різну судову практику, господарський суд закрив провадження за заявами (скаргами) ПАТ "Укртелеком".

Однак, суд звертає увагу позивача, що Господарський суд Хмельницької області ухвалами від 06 грудня 2018 року та від 17 грудня 2018 року закрив провадження за скаргами ПАТ "Укртелеком" і представник ПАТ "Укртелеком" був присутній у судовому засіданні. До Хмельницького окружного адміністративного суду позивач звернувся 26.02.2019.

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу доказів для поновлення строку.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону "Про судовий збір", за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову сплачується 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, позивач звертаючись до адміністративного суду з заявою про забезпечення позову повинен був сплатити судовий збір в розмірі 576 грн. 30 коп.

Однак, оглядом позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив, що позивачем не надано доказів про сплату судового збору за заяву про забезпечення позову.

Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється на рахунок отримувача 34313206084006, отримувач: УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом: подання позовної заяви з зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України стосовно представника відповідно до кількості учасників справи, подання доказів для поновлення строку та подання доказів сплати судового збору за заяву про забезпечення позову.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком", залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.П. Шевчук