Рішення № 80215401, 04.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 березня 2019 р. № 520/1017/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61184, код НОМЕР_1) до Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова виконати судове рішення в повному обсязі;

здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення №520/8408/18 від 12 листопада 2018 року;

зобов'язати Управлінням Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова надати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/1017/19.

Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Відповідач, Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова, надав до суду відзив на позов, згідно змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова щодо припинення з серпня 2018 року виплати призначеної за віком пенсії ОСОБА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1;

- зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова відновити виплату призначеної за віком пенсії ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 з урахуванням заборгованості, яка виникла з серпня 2018 року на її рахунок у АТ "Ощадбанк";

- зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова подальшому утримуватися від зупинення (призупинення) виплати пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з таких же підстав;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п.1 ч.2 ст. 371 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 р. (№520/8408/18) адміністративний позов ОСОБА_1 (61184, АДРЕСА_2) до Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 22 Б) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова щодо припинення з серпня 2018 року виплати призначеної за віком пенсії ОСОБА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_1.

Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова відновити виплату призначеної за віком пенсії ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, з серпня 2018 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено(а.с.9-12).

Як встановлено судом з програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішення від 12.11.2018 р. в апеляційному порядку не оскаржувалось та рішення набрало законної сили 13.12.2018 р.

Позивачем 05.02.2018 р. отримано виконавчий лист по справі №520/8408/18.

З метою виконання рішення представником позивача на адресу пенсійного фонду направлено вимогу(а.с.13).

Листом від 09.01.2019 р. повідомлено адвоката позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 р. ОСОБА_1 зроблено перерахунок пенсії з 01.08.2018 р. Заборгованість нарахована, але не профінансована(а.с.14).

Не погоджуючись з бездіяльністю пенсійного фонду позивач 29.01.2019 р. звернувся до суду з даним позовом.

За правилами ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З огляду на це суд зазначає, що фактичною підставою для звернення позивача з вищевикладеними позовними вимогами є невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Доказів відкриття виконавчого провадження до суду не надано.

Крім того, відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Також приписами ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов'язання виконання судового рішення по іншій справі.

Тобто, якщо позивач вважає протиправним рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 р. або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен звернутись до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

З метою зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення позивач має звернутись до суду в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до суду з даним позовом в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично вирішено судом та право позивача на відновлення виплати та виплату пенсії вже відновлено за наслідками вирішення спору у справі №520/8408/18, про що прийнято рішення, відтак позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду являє собою завершальну стадію судового провадження та здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Відповідно до ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, суд зазначає, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 р. спір між сторонами вирішено, вказаним рішенням у спірних правовідносинах поновлено право позивача, а тому, при зверненні до адміністративного суду з даними позовними вимогами у позивача відсутнє порушене право.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 р. звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №520/1017/19.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61184, код НОМЕР_1) до Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 березня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.