Рішення № 80215128, 04.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2796/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства «Волиньвугілля» (далі - ДП «Волиньвугілля», відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 925 947,04 грн.

Позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання та зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). Так, станом на 11 грудня 2018 року за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 925 947,04 грн., з яких: 495 408,57 грн. з податку на прибуток; 141 971,04 грн. - з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій: 114 102,00 грн. - з податку на додану вартість; 28 592,63 грн. - по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 145 872,80 грн. - з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Також зазначає, що у зв'язку з несплатою боргу з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій відповідачу нараховано пеню в розмірі 356 645,01 грн. та 141 563,01 грн. відповідно. Однак, враховуючи необхідність перерахунку нарахованої пені, ГУ ДФС у Волинській області просить стягнути з ДП «Волиньвугілля» лише податковий борг в розмірі 427 738,99 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У поданому відзиві на позовну заяву від 22.01.2019 року №84/1.10./10-39 та запереченнях від 08.02.2019 року №146/1.10/10-39 відповідач проти наявності податкової заборгованості, за виключенням пені, не заперечує.

У відповіді на відзив на позовну заяву від 28.01.2019 року №373/03-20-10-03-11 позивач підтримує доводи, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що ДП «Волиньвугілля» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 21 березня 2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 5-6).

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що станом на 11 грудня 2018 року за ДП «Волиньвугілля» рахується податковий борг в сумі 925 947,04 грн.

Зокрема, податковий борг з податку на прибуток в розмірі 495 408,57 грн. виник згідно податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2016 року №000934319 в сумі 97 621,40 грн., від 13 травня 2017 року №001881204 в сумі 20 083,77 грн., від 26 липня 2018 року №0079471205 в сумі 21 058,39 грн. та нарахованої пені за період з 15 грудня 2016 року по 11 грудня 2018 року в сумі 356 645,01 грн.

Окрім того, в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями №0001791204 від 10 травня 2017 року в сумі 340 грн., №0067031205 від 17 жовтня 2017 року в сумі 68 грн. та нарахованої пені в розмірі 141 563,04 грн. за період з 25 травня 2017 року по 11 грудня 2018 року виникла заборгованість з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в розмірі 141 971,04 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 114 102 грн. виник в результаті самостійно нарахованих податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на додану вартість від 20 квітня 2016 року №9060228765 в сумі 56 165,00 грн. та від 20 травня 2016 №9081464653 в сумі 57 937,00 грн.

Також за ДП «Волиньвугілля» рахується заборгованість по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в загальному розмірі 28 592,63 грн. виникла згідно поданих платником податку податкових декларацій з екологічного податку від 05 травня 2016 року №9069853794 в сумі 5113,1 грн.; від 28 липня 2016 року №9131084624 в сумі 296,41 грн.; від 04 листопада 2016 року №9208968728 в сумі 173,97 грн.; від 01 лютого 2017 року №9268743834 в сумі 4495,38 грн.; від 28 квітня 2017 року №9077963368 в сумі 5305,28 грн.; від 13 липня 2017 року №9134048418 в сумі 981,94 грн.; від 24 жовтня 2017 року №9220303934 в сумі 380,61 грн.; від 30 січня 2018 року №9297439502 в сумі 4377,43 грн.; від 19 квітня 2018 року №9071967530 в сумі 6515,88 грн.; від 18 липня 2018 року №9147747222 в сумі 947,24 грн.; від 30 жовтня 2018 року №9236834353 в сумі 5,39.

Крім того, у відповідача існує заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 145 872,80 грн., яка виникла згідно поданих платником податків податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 15 лютого 2016 року №9016274521 в сумі 4673,99 грн. (залишок несплаченої заборгованості); від 16 лютого 2017 року №9021515157 в сумі 69260,80 грн. (за I-IV квартали, по 17315,20 грн.); від 12 лютого 2018 року №9017311949 в сумі 60 435,48 грн. (за І-ІІІ квартали, по 20 146,16 грн.).

Також заборгованість по даному виду податку збільшилась в результаті нарахування штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2017 року №0007961205 в сумі 7808,97 грн. та від 21 лютого 2018 року №0018121205 в сумі 3693,56 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 11 грудня 2018 року (без врахування пені згідно заяви про уточнення позовних вимог) становить 427 738,99 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком сум податкового боргу, довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 427738,99 грн. залишається непогашеним, що підтверджено належними і допустимими доказами, які містяться у справі.

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу були направлені податкові вимоги форми «Ю» №1/4/2628/24 та №1/3/2630/24 від 03.10.2001 року. Проте, вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктами 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, доказів його сплати не надано, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в розмірі 427 738,99 грн.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків Державного підприємства «Волиньвугілля» у банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в розмірі 427 738 (чотириста двадцять сім тисяч сімсот тридцять вісім) гривень 99 копійок в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДФС у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, податковий номер 39400859). Відповідач: Державне підприємство «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 32365965).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич