Ухвала суду № 80214224, 27.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1582/19 1-кс/335/1654/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П., прокурора Чорнодід Ю.С., слідчого Тищенко І.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Тищенко Інни Олексіївни, подане у кримінальному провадженні за № 12019080060000152 від 17.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Євпаторія АР Крим, громадянина України, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в Запорізькій області лейтенант поліції Тищенко І.О., за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Фененко А.В., звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3., будучи особою раніше судимою за корисливі злочини, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знов скоїв аналогічний корисливий злочин проти власності при наступних обставинах.

17.01.2019 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 27 по бульвару Центральному м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить потерпілій ОСОБА_5, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 549 гривень 05 копійок кожного, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1 098 гривень 10 копійок.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім цього, 17.01.2019 року приблизно о 01 годині 40 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 18-А по бульвару Центральному м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Hyundai Getz, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить потерпілій ОСОБА_6, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 1 000 гривень кожного, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 000 гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім цього, 17.01.2019 року приблизно о 02 годині 20 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 18 по бульвару Центральному м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Peuguet 3008, державний номерний знак НОМЕР_3,, що належить потерпілій ОСОБА_7, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 1 000 гривень кожного, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2 000 гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд

Крім цього, 17.01.2019 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 10 по бульвару Центральному м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Citroen C 4, державний номерний знак НОМЕР_4, що належать потерпілому ОСОБА_8, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 2 000 гривень кожна, чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 4 000 гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім цього, 18.01.2019 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись між будинками № 80 та №82 по вулиці Незалежної України м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Chery QQ, державний номерний знак НОМЕР_5, що належить потерпілій ОСОБА_9, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 750 гривень кожного, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1 500 гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім цього, 18.01.2019 року приблизно о 02 годині 20 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 25 по бульвару Центральному м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_6, що належить потерпілому ОСОБА_10, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 350 гривень кожного, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 700 гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім цього, 18.01.2019 року приблизно о 02 годині 40 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 14-А по вулиці Яценка м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_7, що належить потерпілому ОСОБА_11, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 750 гривень кожного, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 500 гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім цього, 18.01.2019 в нічний час, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 23 по бульвару Центральному м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_8, що належить потерпілому ОСОБА_12, таємно викрав два вкладиші бокових дзеркал заднього виду, вартістю 168 гривень кожного, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 336 гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім цього, 07.02.2019 року приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 63А по вулиці Незалежної України м. Запоріжжя, шляхом вільного доступу, з автомобіля Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_9, що належить потерпілому ОСОБА_13, таємно викрав один вкладиш бокового дзеркала заднього виду, вартістю 3 000 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3 000гривень.

Після чого зник із місця скоєння злочину, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2. ст. 185 КК України, яке кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3, офіційно на території України не зареєстрований, офіційно зареєстрований на території АР Крим, та на теперішній час вчинив корисливий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до п'яти років, а тому орган досудового розслідування приходить до висновку, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, взагалі залишити території України не дочекавшись справедливого рішення суду, оскільки проживає у свого товариша - ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, що підтверджує можливість вчинити підозрюваним іншого кримінального правопорушення, порушивши п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, на думку слідчого свідчить тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

Крім того, неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч.1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді не надходило відповідних клопотань від поручителів.

Про неможливість обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що підозрюваний не працевлаштований, не має джерела доходу та обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину.

Про неможливість обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу домашній арешт, який передбачений п .4 ч. 1 ст.1 76 КПК України свідчить тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, відсутність постійного мешкання у останнього та наявність можливості переховуватись від органів досудового слідства або суду і подальшого порушення більш м'яких запобіжних заходів передбачених п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України та п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України.

У зв'язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_3 орган досудового розслідування приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі, просили його задовольнити з підстав, які викладене в ньому.

Підозрюваний у судовому засіданні проти клопотання слідчого про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, розкаявся у вчиненому, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим відділенням Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій областірозслідується кримінальне провадження № 12019080060000152 від 17.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується відповідним витягом з кримінального провадження.

Як випливає з повідомлення про підозру, слідчий слідчого відділення Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в Запорізькій області лейтенант поліції Тищенко І.О., за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Фененко А.В., 22.02.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2. ст. 185 КК України, яке кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Отже, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не перевищує 60 днів.

Викладені в клопотанні слідчого обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_3 у вчинені кримінального парвлпорушщення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підтверджуються наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- оглядом місця події від 19.01.2019 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 20.01.2019;

- протоколом огляду записки від 17.01.2019;

- оглядом місця автомобіля Renault Megane від 17.01.2019 року;

- протоколом огляду вкладишів дзеркал від 20.01.2019 року;

- оглядом місця події від 17.01.2019 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 17.01.2019;

- протоколом огляду записки від 17.01.2019;

- оглядом місця автомобіля Hyundai Getz від 10.01.2019 року;

- протоколом огляду вкладишів дзеркал від 20.01.2019 року;

- оглядом місця події від 17.01.2019 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 17.01.2019;

- протоколом огляду записки від 17.01.2019;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 19.01.2019;

- оглядом місця події від 18.01.2019 року;

- оглядом місця автомобіля Citroen C 4 від 19.01.2019 року;

- протоколом огляду вкладишів дзеркал від 19.01.2019 року;

- оглядом місця події від 18.01.2019 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 19.01.2019;

- протоколом огляду записки від 18.01.2019;

- оглядом місця автомобіля Chery QQ від 20.01.2019 року;

- протоколом огляду вкладишів дзеркал від 20.01.2019 року -

- оглядом місця події від 18.01.2019 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 19.01.2019;

- протоколом огляду записки від 18.01.2019;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 23.01.2019;

- протоколом огляду записки і квитанції про оплату від 24.01.2019;

- оглядом місця автомобіля Ford Focus від 19.01.2019 року;

- протоколом огляду вкладишів дзеркал від 23.01.2019 року

- оглядом місця події від 07.02.2019 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 08.02.2019;

- протоколом проведення слідчого експерименту із підозрюваним від 23.02.2019 року.

Оцінивши надані стороною обвинувачення сукупність доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які дають підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

З цього приводу слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого факти, які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Також, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Чеботарь проти Молдови (заява № 35615/06) від 13.11.2007 року, яке набуло статусу остаточного 13.02.2008 року, слова обґрунтована підозра означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Як передбачено ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути позбавлений свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_3запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить не лише з вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а й правових позицій Європейського суду з прав людини.

Окрім того, взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 року у справі «Воляник проти України», в якому зазначено, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Крім цього, судом враховано, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 року у справі «Лабіта проти Італії») та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність міцність соціальних зв'язків та існування ризиків кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання, встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Перевіркою доводів клопотання слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України встановлено, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені в клопотанні ризики на даний час існують, тобто підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Ці висновки суду ґрунтуються на тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, особу підозрюваного, що в сукупності підтверджує існування зазначених ризиків.

Таким чином, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також враховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК України (тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, відсутність на день розгляду клопотання слідчого документів, які би підтверджували наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, його стан здоров'я, який не виключає тримання під вартою, інвалідом не являється, не є особою похилого віку, будь-яких обставин, які б негативно характеризували ОСОБА_3, органом досудового розслідування не встановлено, повних характеризуючих даних не зібрано, не має сім'ю, слідчий суддя вважає, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді, тримання підозрюваного ОСОБА_3під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистою свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання підвартою в судовому засіданні не встановлено.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваному ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Згідно вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, зокрема розміру спричиненої майнової шкоди у завданні якої він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, зможе зумовити його належну процесуальну поведінку.

Крім того, вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного певні обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість вимог клопотання, з огляду на що клопотання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192 - 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Тищенко Інни Олексіївни, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 27 квітня 2019 року, який обчислювати з 27 лютого 2019 року з утриманням у Запорізькому слідчому ізоляторі № 10.

Встановити ОСОБА_3, заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок № 37319085001205, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу - застава за ОСОБА_3 по справі № 335/1582/19, Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_3обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, яка визнана потерпілим, експертом чи свідком у кримінальному провадженню;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти.

Роз'яснити ОСОБА_3чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_3вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 27 квітня 2019року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали, яка підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 лютого 2019 року.

Повний текст ухвали складено 28 лютого 2019 року.

Слідчий суддя В.О. Макаров