Ухвала суду № 80212775, 04.03.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/837/2019

Номер справи 243/1345/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» березня 2019 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 12136,19 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 товариства Комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав Заяву № б/н від 09 грудня 2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 11000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач наполягає, що кредитні кошти ОСОБА_2 отримав, а свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, а тому станом на 17 січня 2019 року утворилась заборгованість, яку позивач визначає в розмірі 12136,19 грн.

Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» змушений був подати позовну заяву до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області про стягнення заборгованості за кредитом із відповідача в примусовому порядку, яка отримана Слов’янським міськрайонним судом Донецької області 11 лютого 2019 року.

У ході розгляду вказаної справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 помер 20 жовтня 2017 року, про що свідчить відповідний Актовий запис про смерть № 1726 від 20 жовтня 2017 року.

Як вбачається з Повідомлення Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов’янської міської ради Донецької області № 22-15/681 від 14 лютого 2019 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знятий 06 листопада 2017 року з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв’язку зі смертю на підставі повідомлення територіального органу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Згідно із Актового запису про смерть № 1726 від 20 жовтня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 20 жовтня 2017 року, у віці 66 років, Актовий запис про смерть № 1726 від 20 жовтня 2017 року.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю у зв’язку із наступним.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом від 31 січня 2019 року, який отриманий судом 11 лютого 2019 року про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості у сумі 12136,19 грн.

Як зазначено вище ОСОБА_2 помер 20 жовтня 2017 року, про що свідчить відповідний Актовий запис про смерть № 1726 від 20 жовтня 2017 року.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення позивача до суду вже помер.

Суд вважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона – учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв’язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у Постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй Постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона – учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв’язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов’язки одного із суб’єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов’язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб’єктивного права або обов’язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається, що позивач здійснював нарахування суми заборгованості по сплаті кредиту і за період після смерті позичальника.

Разом з тим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа підлягає до закриття на підставі ст. 255 ЦПК України.

Обираючи підстави для закриття провадження по справі суд вважає за необхідне застосувати норми пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим спірні правовідносини щодо кредитних зобов’язань допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника.

Загальні правила пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами ст. 1281 ЦК України

Однак, як вже зазначалося вище залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред’явленні до осіб, що померли на момент пред’явлення позовів, висловлена Верховним судом у Постановах від 16 травня 2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07 березня 2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15 та 16 січня 2018 року у справі № 654/3928/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 1921,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № PROM1B792L від 31 січня 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За вказаних обставин сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 55, 255, 258-261, 263 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – закрити.

Повернути ОСОБА_1 товариству Комерційному банку «Приватбанк» у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики сплачену ним суму судового збору 1921 (одну тисячу дев’ятсот двадцять одну) гривню.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янськ Донецької області, ЄДРПОУ 37803368, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Центральна (ОСОБА_3), буд. 3-а повернути позивачу ОСОБА_1 товариству Комерційному банку «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, що розташоване за адресою: 01001, м. Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, буд. 1Д, суму сплаченого судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок, сплаченого на р/р 31218206005075, одержувач Слов’янське УК/ м. Слов’янськ/22030001, банк одержувача Казначейство України (ел.адм.подат.) в м. Київ, МФО 899998 за Платіжним дорученням № PROM1B792L від 31 січня 2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала постановлена та підписана в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Повна Ухвала складена 04 березня 2019 року.

Головуючий:

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_4