Рішення № 80212472, 27.02.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/5089/18

Провадження №2/235/49/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бородавки К.П.

за участю секретаря судового засідання Григор’євої С.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

представників відповідача – ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні про визнання протоколу засідання комісії недійсним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протокол засідання 11-13.07.2018 постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при Медичній раді ЗОЗ м.Покровська недійсним, скасувати наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ від 06.08.2018 №01-05/252 про застосування до неї дисциплінарного стягнення, стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач працює в Покровській центральній районній лікарні з 2000 року, на час подання позову до суду займала посаду лікаря акушер-гінеколога в Перинатальному центрі ІІ рівня Покровської ЦРЛ. 09.08.2018 була ознайомлена з оскаржуваним наказом, підставою для прийняття якого є протокол рішення засідання постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді ЗОЗ м. Покровська та Покровського району. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення позивач вважає незаконним, оскільки протокол комісії, як підстава для видання наказу, є цілком непрофесійним, нелогічним та містить в тексті масу суперечностей та відомостей, що спростовують самі себе, зазначаючи також, що за важкий стан новонародженого, якщо він і був, мають відповідати лікарі анестезіологічної служби.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, навівши доводи, аналогічні викладеним в позові та додавши, що постійно діюча комісія була створена незаконно, з наказом про її створення позивача не ознайомили. Позивач та її представник наполягали в судовому засіданні, що особою, винною в пролонгації операції, яка мала місце 24.05.2018, є лікар анестезіологічної служби, який не зміг своєчасно відреагувати на необхідність екстреного проведення операції. Представник позивача також зауважив, що саме позивач була керуючим хірургом при проведенні операції пацієнтки ОСОБА_5 та саме позивач визначила екстреність проведення такої операції, а тому сенсу її пролонгувати у позивача не було. Також сторона позивача посилалась на те, що протокол комісії від 11-13.07.2018, яким була визначена провина позивача у пролонгації початку операції ОСОБА_5 «кесарів розтин», є незаконним, містить неправдиву інформацію, на засіданні такої комісії був відсутній кворум для прийняття будь-якого висновку.

Покровська центральна районна лікарня (далі – відповідач) позовні вимоги не визнала, про що надала відзив на позов та заперечення на заперечення проти відзиву (том 1 а.с.32-35, 120). Мотиви незгоди зводяться до такого. У Покровській ЦРЛ відповідно до вимог наказу МОЗ №69 від 05.02.2016 діє постійно діюча комісія акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при Медичній раді закладів охорони здоров'я м.Покровська та Покровського району, відповідно до Положення про об’єднану медичну раду закладів охорони здоров'я м.Покровська, затвердженого наказом Покровської ЦРЛ від 01.02.2018 №01-05/69а, яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом.Одним із напрямів ради є здійснення експертизи відповідності наданої медичної допомоги та медичного обслуговування вимогам клінічних настанов та протоколів у сфері охорони здоров'я. 11-13.07.2018 медичною радою лікарні за наслідками здійснення експертизи надання медичної допомоги ОСОБА_5 з боку лікаря ОСОБА_1 було встановлено та підтверджено факт порушення трудової дисципліни, за яке рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення відповідно до норм діючого законодавства.

На думку відповідача факт наявності порушення трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 доведено належними доказами.

За наслідками встановлених на засіданні медичної ради порушень та наявності рекомендацій щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом головного лікаря Покровської ЦРЛ №01-05/252 від 06.08.2018 до лікаря акушер-гінеколога Покровської ЦРЛ ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани; в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ при прийнятті оскаржуваного наказу діяв в межах свої повноважень та строків, наданих йому діючим законодавством та дотримав встановлений порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Також відповідач зазначає, що посилання позивача про те, що пролонгація операції пов’язана саме з діями лікаря-анестезіолога, який не зміг завчасно включити анестезіологічний апарат, не відповідає дійсності, та спростовується письмовими поясненнями лікаря-анестезіолога ОСОБА_6, медичної сестри-анестезіолога ОСОБА_7, операційної медичної сестри ОСОБА_8

Що стосується вимоги визнання недійсним протоколу засідання медичної ради, відповідач вказує на те, що вищенаведений протокол не є правочином, тим більше не є рішенням органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, які можуть бути в судовому порядку визнані недійсними чи незаконними, а тому обраний позивачем спосіб захисту своїх цивільних прав в цій частині не відповідає вимогам діючого законодавства.

В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог, навівши доводи, аналогічні викладеним у відзиві, зазначивши про їх безпідставність та надуманість та зауваживши, що безпідставна пролонгація оперативного втручання мала місце саме з боку позивача, що й призвело до несвоєчасного надання медичної допомоги.

Ухвалою суду від 02.10.2018 за клопотанням позивача та її представника у відповідача витребувані належним чином завірені копії наказу головного лікаря Покровської ЦРЛ про призначення комісійного розбору по факту випадку з породіллю ОСОБА_5; історії вагітності та пологів ОСОБА_5 №526; обмінної карти ОСОБА_5 форми 111-0; карти розвитку новонародженого №460/526/41 матері ОСОБА_5 (том 1 а.с.131-132).

Ухвалою суду від 17.10.2018 за клопотанням позивача та її представника в судове засідання викликані свідки (том 1 а.с.146-147).

Ухвалою суду від 18.12.2018, яка прийнята без виходу до нарадчої кімнати, в задоволенні клопотання представника позивача про долучення до справи та врахування уточненої позовної заяви (том 2 а.с.1) відмовлено, оскільки за змістом ст.49 ЦПК України позивач може збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, проте відповідне клопотання заявлено представником позивача після проведення першого судового засідання.

Ухвалою суду від 27.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової технічної експертизи документів за необґрунтованістю та безпідставністю.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

03.01.2012 відповідно до розпорядження Красноармійського міського голови №123 рго від 28.12.2011 на посаду головного лікаря Покровської ЦРЛ на контрактній основі призначено ОСОБА_3 (том 1 а.с.63).

29.12.2017 розпорядженням Покровського міського голови №129 рго ОСОБА_3 призначено виконуючим обов’язки головного лікаря Покровської ЦРЛ з 01.01.2018, які він виконує й станом на час розгляду справи (том 1 а.с.66).

Рішенням Покровської міської ради від 12.12.2017 №7/47-8 затверджено нову редакцію Статуту Покровської центральної районної лікарні, за змістом якого Покровська ЦРЛ є комунальним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров’я, що надає вторинну медичну допомогу, підзвітна та підконтрольна Покровській міській раді та департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації. Відповідно до абзацу 1 Розділу V Статуту управління лікарнею здійснює головний лікар (том 1 а.с.36-44).

Згідно п.1.3 посадової інструкції головного лікаря Покровської центральної лікарні, затвердженої керівником відділу охорони здоров’я місцевого органу самоврядування 15.09.2016, головний лікар у своїй роботі керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, кодексом законів про працю та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я. В завдання та обов’язки головного лікаря відповідно до п.2.5 входить забезпечення додержання співробітниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки та протипожежного захисту, а відповідно до п.2.13 – організація проведення медичних рад, нарад співробітників установи, планових та позачергових обходів структурних підрозділів (том 1 а.с.67-69).

У період з 26.01.2004 по 13.07.2018 позивач працювала в Покровській ЦРЛ на посаді завідуючої акушерським відділенням Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ, а з 16.07.2018 за її заявою наказом в.о. головного лікаря №245к від 13.07.2018 переведена на посаду лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги відділення сумісного перебування матері та дитини Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ (том 1 а.с.9, том 2 а.с.19-20).

Крім того, як вбачається з копії трудової книжки позивача та визнано відповідачем, позивач з 01.01.2018 по 15.07.2018 працювала на 0,25 посадового окладу лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги акушерського відділення Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ та на 0,25 посадового окладу лікаря акушер-гінеколога акушерського відділення з ліжками інтенсивної терапії за сумісництвом; 09.11.2018 позивач на підставі наказу від 09.11.2018 №01-05/323 звільнена з посади за систематичне невиконання своїх обов’язків, п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України (том 2 а.с.21).

20.06.2018 керівник-завідуючий Перинатального центру ІІ рівня ОСОБА_9 звернувся з доповідною до в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_3, в якій повідомив, що ним була перевірена медична документація історії пологів пацієнтки ОСОБА_5, під час вивчення якої були виявлені грубі порушення вимог діючого законодавства під час ведення її пологів, з проханням сприяння у проведенні за даним фактом засідання постійно діючої комісії з акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді ЗОЗ м.Покровська та Покровського району (том 1 а.с.76).

З 11.07.2018 по 13.07.2018 за вказаним фактом проведені засідання постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді Закладу охорони здоров’я м.Покровська та Покровського району, про що складено протокол. За змістом протоколу в комісії приймали участь члени комісії у кількості 6 осіб, а також були присутні лікарі акушери-гінекологи, лікарі анестезіологи та позивач; були заслухані доклад на історію вагітності та пологів №526, яку доповів лікар акушер-гінеколог ОСОБА_10, рецензія на історію вагітності та пологів №526, яку доповів завідувач Перинатального центру ОСОБА_9, доповідь на карту розвитку новонародженого №460/526/41, яку доповіла лікар-неонатолог ОСОБА_11, рецензію на карту розвитку новонародженого №460/526/41, яку доповіла лікар-неонатолог ОСОБА_12; також виступали інші лікарі та була заслухана ОСОБА_1; комісія вирішила, що тяжкість стану новонародженого матері ОСОБА_5 є наслідком пролонгації початку операції кесарів розтин під керівництвом чергового відповідального лікаря ОСОБА_1 як мінімум на 27 хвилин; причиною пролонгації початку операції є бездіяльність з вини чергового відповідального лікаря ОСОБА_1 Комісією запропоновано застосувати до ОСОБА_1 за вказані порушення дисциплінарне стягнення (том 1 а.с.96-98).

Саме вказаний протокол став підставою для прийняття в.о. головного лікаря Покровського ЦРЛ спірного наказу від 06.08.2018 №01-05/252 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 за несвоєчасне надання медичної допомоги, що привело до важкого стану новонародженого матері ОСОБА_5 та тривалого лікування у відділеннях Перинатального центру ПЦРЛ, застосовано дисциплінарне стягнення – догана (том 1 а.с.100).

Зі змісту протоколу вбачається, що лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_10 був складений доклад на історію вагітності та пологів №526, який заслуховували на комісії та за яким вагітна ОСОБА_5 поступила в акушерське відділення за направленням лікаря Селидівськоі ЦМЛ 11.05.2018 о 14.00 зі скаргами на набряки на стопах, гомілках, збільшення ваги тіла на 1,5 кг за один тиждень. Головної болі, порушення зору немає. Ворушіння плода відчуває. Під час вагітності знаходилась у відділенні патології вагітності в терміні з 30-32 тижнів. Лікування отримувала згідно протоколів. 23.05.2018 при сумісному обході з керівником ПЦ ОСОБА_9, завідуючою відділенням: скарг не пред’являє, ворушіння плода відчуває, н/плідні води не відходили. При об'єктивному дослідженні загальний стан задовільний. За планом ведення: нагляд (контроль ваги, ОГС, діурезу, Т, Рs, АТ, с/б плоду), повне лабораторне обстеження в динаміці, БПП. Під час огляду чергового відповідального лікаря ОСОБА_1 24.05.2018 (час огляду не відмічено): скарг немає, ворушіння плода відчуває, н/плідні води не відходили. При об’єктивному досліджені загальний стан задовільний. Вагітна підключена під КТГ (4 б), підставою для чого є рекомендація під час огляду 23.05.2018 в 1700 ОСОБА_1, коли при БПП виставлено 6 б, та було рекомендовано проведення БПП, УЗД та КТГ 24.05.2018 о 05.45. ДЗ після КТГ: вагітність II, 40 тижнів 2 дні, дистрес плоду до початку пологів. Згідно національних протоколів показано розродження шляхом операції кесарів розтин в ургентному порядку. Згоду отримано. З передопераціонного епекрізу (час складання передопераційного епекрізу черговим відповідальним лікарем ОСОБА_1 не відмічено) - 23.05.2018 проведено БПП (6б), вирішено повторити БПП 24.05.2018, так як вагітна скарг не надає і вирішити питання о родорозродженні. 24.05.2018 близько 600 (відповідно до передопераційного огляду анестезіологом та протоколу загального знеболення №118 від 24.05.2018 – 6.00) в екстреному порядку черговий відповідальний лікар ОСОБА_1 взяла до операційної вагітну ОСОБА_5, по телефону просила приїхати керівника-завідувача ПЦ. Враховуючи те, що згідно пояснювальних в операційній ОСОБА_1, ОСОБА_13 були «помиті» о 6.00, а операція була розпочата о 6.42 (відповідно до протоколу кесаревого розтину історії вагітності та пологів №526) виникає питання «Чому виникла пролонгація початку операції? Згідно наказу МОЗ України № 977 від 27.12.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 року № 582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», в якому є категорії ургентності: 1 категорія - існує значна загроза життю матері та/або плода (наприклад, дистрес плода, розрив матки тощо) (082.1) - операцію має бути розпочато не пізніше, ніж через 15 хвилин від визначення показань (С) (том 1 а.с.91, 151-195).

Зі змісту протоколу також вбачається, що керівником Перинатального центру ОСОБА_9 на комісії була оголошена складена ним рецензія на історію вагітності та пологів №526, за якою при перевірці первинної медичної документації, а саме історії вагітності та пологів №526, картка розвитку новонародженого №460/526/41 ОСОБА_5 були виявлені грубі порушення вимог наказів МОЗ України №900 від 27.12.2006 «Дистрес плода при вагітності та під час пологів», та №977 від 27.12.2011 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», а саме: під час огляду вагітної черговим відповідальним лікарем ОСОБА_1 24.05.2018, де після КТГ виставлено діагноз «Вагітність ІІ, 40 тижнів 2 дні. Дистрес плоду до початку пологів», не відзначено час встановлення цього діагнозу. Таким чином час пролонгації початку операції може бути значно більше. Відповідно до передопераційного огляду анестезіологом та протоколу загального знеболення від 24.05.2018 600, вагітна, анестезіологічна та хірургічна бригади були в операційній вже о 600 24.05.2018. Відповідно до протоколу кесаревого розтину історії вагітності та пологів №526, операція почалася о 0642 24.05.2018. Діагноз «Вагітність II, 40 тижнів 2 дні. Дистрес плоду до початку пологів» є 1 категорію ургентності відповідно до Клінічного протоколу з акушерської допомоги «Кесарів розтин», затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2011 № 977 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 №582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» - 1 категорія - існує значна загроза життю матері та/або плода (наприклад, дистрес плода, розрив матки тощо) (082.1) - операцію має бути розпочато не пізніше, ніж через 15 хвилин від визначення показань (С). Таким чином, документально підтверджена пролонгація початку операції як мінімум на 27 хвилин, а якщо звернути увагу на те, що невідомий час встановлення діагнозу «Вагітність II, 40 тижнів 2 дні. Дистрес плоду до початку пологів», то пролонгація початку операції може бути значно більшою, що могло потягнути за собою тяжкі наслідки стосовно стану дитини. Також виявлені недоліки - недостатній план ведення та обстеження у пологовому відділенні, не призначена консультація терапевта. Також зауважив, що заклад охорони здоров’я, який скерував вагітну ОСОБА_5 (акушерське відділення ЦМЛ м. Селидове) до Перинатального центру II рівня у складі Покровської ЦРЛ оформив документи для направлення вагітної неналежним чином, порушивши вимоги наказу ДОДА ДОЗ м.Краматорськ «Про організацію надання консультативної медичної допомоги та переведення/направлення вагітних, роділь та породіль в заклади охорони здоров’я вищого рівня» № 813 від 27.12.2017 (том 1 а.с.94-95).

Зі змісту протоколу також вбачається, що лікарем неонатологом ОСОБА_11 на комісії здійснена доповідь на карту розвитку новонародженого №460/526/41, за якою дитина матері ОСОБА_5 від 2 вагітності, що супроводжувалася набряками вагітної, гіпертензією, кетоацидозом, у терміні 40 тиж. 2 дні, II своєчасних патологічних пологів шляхом операції кесарів розтин з приводу дистресу плоду вперше відзначеного до початку пологів. Стан дитини при народженні вкрай важкий. При надходженні у відділення стан дитини важкий і залишався таким протягом доби. Дитина переведена на СП до матері лише на 20 добу під пильним спостереженням, на 23 добу виписана додому з рекомендаціями продовжити курс лікування зі спостереженням у невролога (том 1 а.с.97, а.с.196-238).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила суду, що 24.05.2018 вранці вона була оглянута акушеркою ПЦРЛ, яка почула серцебиття плоду та одразу покликала позивача, яка була черговим лікарем. Позивач одразу повідомила, що необхідно проводити екстрену операцію та взяла ОСОБА_5 до пологового залу, було приблизно 06.00 година ранку, де вона чула, що позивач зателефонувала іншому лікарю, щоб він приїхав, оскільки вона не зможе сама провести операцію. Через декілька хвилин підійшов лікар-анестезіолог, який намагався включити апарат на протязі, приблизно, однієї години. Лікар, якому телефонувала позивач, так і не приїхав, операцію провела позивач, яка, як вважає свідок, врятувала її та її дитину. Спочатку дитина була в реанімації, погано дихала, але 15.05.2018 вони з дитиною були виписані в задовільному стані, дитина була здорова. Також свідок зазначила, що до неї підходив лікар ОСОБА_9 та казав написати заяву на позивача задля проведення службового розслідування відносно останньої, свідок таку заяву написала, але наступного дня забрала цю заяву, оскільки все ж таки вважає, що позивач зробила все можливе та не в чому не винна. Дитина свідка здорова, ніяких претензій до позивача свідок не має.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що працює завідуючою відділенням інтенсивної терапії новонароджених Покровської ЦРЛ, рецензію на історію новонародженої дитини останньої писала, дитина народилась в тяжкому стані. Свідок не була присутньою під час проведення позивачем операції ОСОБА_5, тому обставини такої операції їй не відомі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, пояснив суду, що займає посаду завідуючого Перинатального центру ІІ рівня Покровської ЦРЛ; 24.05.2018 о 6.00 годину ранку йому зателефонувала позивач, щоб він приїхав в лікарню, адже можуть виникнути труднощі при проведенні кесаревого розтину, на що свідок сказав, що він виїжджає, а вона нехай починає операцію. Свідок приїхав в лікарню приблизно о 6.45 годині ранку, коли дитина була вже витягнута. В подальшому дитина знаходилась довгий час в реанімації. Свідок зазначає, що саме позивач була відповідальним черговим лікарем на час проведення операції ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила в судовому засіданні, що вона працювала у відповідача на посаді акушера пологового відділення, звільнилась 01.10.2018 за сімейними обставинами, в ніч з 23.05.2018 на 24.05.2018 вона була на чергуванні та при проведенні ОСОБА_5 операції кесаревого розтину, яку проводили акушери-гінекологи – позивач та ОСОБА_13 Свідок пам’ятає, що позивач попросила свідка тримати жировий шар пацієнтки, оскільки у останньої ожиріння, також пам’ятає, що анестезіолог ОСОБА_15 не міг включити апарат більше ніж 30 хвилин, через що не могла початись операція та позивач просила викликати другого анестезіолога або перевести пацієнтку в іншу операційну, а лікар-неонатолог ОСОБА_16 пропонувала привезти інший апарат та коли вона його привезла, апарат, що був, все ж таки запустився, ОСОБА_5 був наданий наркоз, після чого анестезіолог дав дозвіл на проведення операції. Позивач та ОСОБА_13 провели операцію достатньо швидко, свідок прийняла дитину та передала її лікарю ОСОБА_16, зайшов ОСОБА_9 та оскільки позивач сказала, що він вже не потрібен, він пішов.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка лікар-інтерн анестезіолог ОСОБА_17 повідомив суду, що він при проведенні операції ОСОБА_5 присутній не був, проте підтвердив, що одного разу він був запрошений допомогти анестезіологу ОСОБА_15 включити апарат, який не вдавалось привести у дію; після того, як він виключив та включив апарат, той запрацював.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона працює лікарем-неонатологом відділення матері та дитини спільного перебування; на засіданні комісії в липні 2018 р., де розглядалось питання проведення операції кесарева розтину ОСОБА_5, вона присутня не була, проте письмовий доклад по стану здоров’я дитини пацієнтки ОСОБА_5 вона готувала. Свідку відомо про існування такої постійно діючої комісії при медичній раді ПЦРЛ, з відповідним наказом вона ознайомлювалась та зазначила, що коли вона на роботі, а комісія засідає, вона приймає в ній участь. 24.05.2018 вона також була черговим лікарем та бачила ОСОБА_5 в операційній. Свідок чула, як позивач сказала про те, що має місце тяжка технічна ситуація, у пацієнтки великий жировий фартух та вона боїться, що з акушер-гінекологом ОСОБА_13 не справиться. Свідок не чула, що анестезіологу не вдається включити апарат. Саме свідок повторно телефонувала ОСОБА_9, щоб він приїхав. Також свідок повідомила, що коли дитину дістали, вона її забрала в кабінет інтенсивної терапії, подальші події їй не відомі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що він є лікарем анестезіологом Перинатального центру ПРЦЛ. О 6.15 годині ранку, точної дати він не пам’ятає, його викликали в операційну зробити пацієнтці ОСОБА_5 анестезію, оскільки він був черговим лікарем, о 6.20 годині ОСОБА_5 переодягнули та поклали на стіл, свідок почав перевіряти її тиск, пульс, опитав її - приблизно до 6.25 год. Після чого позивач сказала, що необхідно деякий час почекати ОСОБА_9 і вже о 6.35 годині позивач сказала починати операцію, чекати більше не можна та свідок почав вводити ОСОБА_5 наркоз; о 6.45 годині операція почалась. Свідок пояснив, що дозвіл на початок введення наркозу надає акушер-гінеколог, дозвіл на початок операції – лікар-анестезіолог. Свідок заперечував, що при організації проведення операції ОСОБА_5 у нього не включався апарат штучної вентиляції легень, стверджував, що після її огляду він був готовий почати вводити їй наркоз, а також визнав той факт, що він переписував картку щодо такої пацієнтки, але ні часу, ні будь-яких інших даних не змінював. Свідок не чув, щоб позивач телефонувала ОСОБА_9 Також свідок зауважив, що якби апарат не включився, він би перейшов на ручний вентилятор та операція почалась би вчасно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що він працює завідуючим відділенням анестезіології та реанімації ПЦРЛ. 24.05.2018 приблизно о 6.50 годині йому зателефонував лікар ОСОБА_15 та попросив подивитись параметри апарату, чи правильно він працює, та жінку, свідок прийшов в операційну, перевірив стан пацієнтки ОСОБА_5, показники були в нормі. Також свідок повідомив, що медсестра-анестезистка, яка була присутня під час проведення операції ОСОБА_5, сказала йому що вони не могли включити апарат; пізніше відповідне питання щодо того, що апарат періодично не працює, обговорювалось у начмеда.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вона працювала у відповідача на посаді лікаря акушер-гінеколога акушерського відділення та була лікуючим лікарем пацієнтки ОСОБА_5, про те, що остання була прооперована, вона дізналась 24.05.2018 о 08.00 годині ранку. Позивач їй повідомила, що все пройшло добре, але у анестезіолога були проблеми з апаратом; на ранковій нараді ніяких питань на порушувалось, ОСОБА_9 сказав, що всі молодці, дитину встигли дістати. Також свідок стверджувала, що позивач з проведенням кесаревого розтину справляється добре, а доводити керівництво про ургентну ситуацію – є практикою в лікарні. Також свідок зазначила, що вона була присутньою при проведенні комісії в перший день та запропонувала оглянути анестезіологічну карту, проте в цьому було відмовлено. Також свідок повідомила, що вона та позивач деякий час перебували з керівництвом лікарні в конфліктних відносинах.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що вона займає посаду лікаря акушер-гінеколога Перинатального центру ПЦРЛ, пацієнтку ОСОБА_5 вперше побачила на операційному столі в 2018 р., точної дати не пам’ятає, можливо у вересні; діагноз пацієнтки свідку повідомила позивач; операцію не починали, оскільки очікували ОСОБА_9, про що свідку також повідомила позивач. Через деякий час позивач сказала, що більше чекати не можна та надала дозвіл на введення наркозу, після чого почалась операція. Також свідок зазначила, що саме позивач була старшим черговим лікарем, всі рішення при проведенні операції ОСОБА_5 приймала позивач, свідок та позивач є лікарями різних відділень, оскільки у свідка не було на момент проведення операції ніякої категорії, а позивач має вищу категорію, надавати будь-яких порад та вказівок, як керувати ходом операції, свідок не могла. Свідку не відомо про існування розпорядчого документу, за яким при чергуванні саме позивач визначена відповідальним черговим лікарем.

Наданим відповідачем графіком чергувань лікарів акушерів-гінекологів по Перинатальному центру ІІ рівня у складі ПЦРЛ на травень за підписами головного лікаря та керівника Перинатального центру підтверджується, що на час здійснення кесарева розтину пацієнтці ОСОБА_5, а саме з 23.05.2018 до 08.00 години 24.05.2018 чергування здійснювали лікарі акушери-гінекологи - позивач та ОСОБА_13 (том 1 а.с.77).

За змістом пояснювальної ОСОБА_1, наданої 27.07.2018 на ім’я в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ, нею повідомлено, що на чергуванні 24.05.2018 був встановлений факт порушення серцевого ритму у плода вагітної ОСОБА_5, встановлений діагноз: вагітність 40 тижнів, дистрес плода до початку пологів. Жінці показане розродження в ургентному порядку шляхом операції кесарева розтину. Жінка була переведена до операційної, паралельно були викликані операційна сестра і анестезіологічна бригада. В зв’язку з передбачуваними труднощами (ожиріння ІІІ ст.) було повідомлено керівнику ПЦ ОСОБА_9 про ситуацію, що склалася. На момент приходу анестезіологічної бригади жінка знаходилася в операційній і ОСОБА_1 з акушер-гінекологом ОСОБА_13 були готові приступити до операції. Час початку операції залежав від дозволу анестезіолога ОСОБА_15, який не міг увімкнути наркозний апарат. Коли анестезіолог ОСОБА_15 надав дозвіл на початок операції, дитина була вилучена за 3 хвилини. Під час закінчення операції прийшов ОСОБА_9 (том 1 а.с.78).

Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.

Відповідно до ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст.149 КЗпП України).

За приписами ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Суд відмічає, що аналіз наведених приписів ст.148 КЗпП дозволяє констатувати, що обчислення місячного строку для застосування стягнення здійснюється з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме проступку, тобто як факту (дії), так і встановлення працівника, який порушив трудові обов’язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, вини працівника.

Як вбачається з оскаржуваного наказу від 06.08.2018 №01-05/252 «Про застосування дисциплінарного стягнення», дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосоване до позивача за несвоєчасне надання медичної допомоги, що призвело до важкого стану новонародженого матері ОСОБА_5 та тривалого лікування у відділеннях Перинатального центру ПЦРЛ, що підтверджується та підставою чого є протокол засідання постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді ЗОЗ м. Покровська та Покровського району.

Склад постійно діючої комісії при Медичній раді, як і склад Медичної ради, затверджені наказом головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_3 від 01.02.2018 №01-05/69а «Про створення медичної ради закладів охорони здоров’я м.Покровська та Покровського району», яким створено об’єднану Медичну раду. Зі змісту Додатку 3 до вказаного наказу вбачається, що до складу постійно діючої комісії при медичній раді акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги входить 11 осіб (том 1 а.с.85-89).

Зі змісту наказу головного лікаря Покровської ЦРЛ від 01.02.2018 №01-05/69а «Про створення медичної ради закладів охорони здоров’я м.Покровська та Покровського району» вбачається, що він виданий, керуючись наказом МОЗ від 05.02.2016 №69, та комісії наказано користуватись в роботі Положенням про Медичну раду Покровської ЦРЛ (додаток 2); проводити засідання з обов’язковим оформленням протоколів; висновки надавати керівникам ЗОЗ міста та району (п.5.3 наказу).

За змістом Положення про об’єднану Медичну раду закладів охорони здоров’я м. Покровська, затвердженого головним лікарем Покровської ЦРЛ (Додаток 2), рішення Медичної ради приймаються більшістю голосів за умови присутності на засіданні двох третин її складу; рішення Медичної ради оформлюється протоколом (п.5.8, 5.9, том 1 а.с.87).

Суд відмічає, що вказане Положення про об’єднану Медичну раду не суперечить Положенню про медичну раду закладу охорони здоров'я, затвердженому Наказом МОЗ від 05.02.2016 №69, зареєстрованому в Мінюсті України 24.02.2016 за № 287/28417.

Зміст протоколу засідання постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при медичній раді ЗОЗ м.Покровська та Покровського району від 11-13.07.2018 дозволяє дійти висновку, що на засіданні комісії були присутніми 6 членів комісії, що є меншим двох третин її складу (11 осіб); кількість голосів, за якою членами комісії було прийнято рішення про несвоєчасне надання медичної допомоги саме ОСОБА_1, взагалі відсутня у вказаному протоколі, що позбавляє суд можливості констатувати факт прийняття такого рішення більшістю голосів.

Наведені недоліки протоколу засідання постійно діючої комісії нівелюють доказову силу такого документу, а відтак такий протокол не може прийматись судом до уваги в якості доказу несвоєчасного надання позивачем медичної допомоги, що призвело до важкого стану новонародженого матері ОСОБА_5 та тривалого лікування у відділеннях Перинатального центру ПЦРЛ.

Крім того, вказаний документ містить неправдиву інформацію з приводу того, що доповідь на карту розвитку новонародженого доповіла лікар-неонатолог ОСОБА_11, яка, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка, спростувала такий факт, зазначивши, на засіданні комісії 11-13.07.2018 була відсутня.

Також суд відмічає, що в порушення п.5.3 наказу Покровської ЦРЛ від 01.02.2018 №01-05/69а «Про створення медичної ради закладів охорони здоров’я м.Покровська та Покровського району» висновки комісії не були складені, що в свою чергу, позбавило позивача права звернутись до Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров’я України для проведення клініко-експертної оцінки якості надання нею медичної допомоги та обслуговування в порядку встановленому Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров’я України, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.02.2016 № 69.

Залучені до матеріалів справи копії історії вагітності та пологів №526 та медичної картки новонародженого №460/526/41, як і доклад на історію вагітності та пологів №526 та рецензія на історію вагітності та пологів №526, а також доповідь на картку розвитку новонародженого №460/526/41 засвідчують факт проведення позивачем операції ОСОБА_5, стан новонародженої дитини, її тривале лікування у відділеннях Перинатального центру, проте ніяким чином не стверджують несвоєчасне надання медичної допомоги саме позивачем, що призвело до важкого стану новонародженого матері ОСОБА_5 та тривалого лікування у відділеннях Перинатального центру ПЦРЛ.

Судом в ході розгляду справи було неодноразово роз’яснено право учасників справи заявляти клопотання про проведення відповідної експертизи задля встановлення як факту пролонгації операції кесарева розтину пацієнтки, так і винної особи, з урахуванням наявної медичної документації, доводів позивача та свідків, в тому числі щодо неможливості підключення анестезіологом апарату штучної вентиляції легень, адже такі обставини потребують спеціальних знань та не можуть бути встановлені судом самостійно.

Також суд зауважує, що за матеріалами справи участь у проведенні операції пацієнтки ОСОБА_5 приймало два лікаря акушер-гінеколога – позивач та ОСОБА_13, які обидві були черговими в той день, проте відповідачем не надано до суду доказу прийняття ним відповідного внутрішньо-розпорядчого документу на підтвердження того, що саме позивач, а не ОСОБА_13, була визначена відповідальним черговим лікарем.

За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача у несвоєчасному наданні медичної допомоги, що призвело до важкого стану новонародженого матері ОСОБА_5 та тривалого лікування у відділеннях Перинатального центру ПЦРЛ, а отже, складу дисциплінарного проступку в діях позивача, суд доходить висновку, що оголошення позивачу догани є безпідставним, а тому наказ від 06.08.2018 №01-05/252 «Про застосування дисциплінарного стягнення» підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в частині визнання протоколу засідання 11-13.07.2018 постійно діючої комісії акушерсько-гінекологічної (перинатальної) допомоги при Медичній раді ЗОЗ м.Покровська недійсним задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оспорюваний позивачем протокол комісії по суті є документом, в якому зафіксований факт проведення певної події – засідання комісії, а саме кількість присутніх осіб, порушені питання тощо, сам по собі він не є документом, що порушує права та інтереси позивача, а тому не може бути визнаним недійсним.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Інші наведені відповідачем доводи в обґрунтування своєї позиції не спростовують наведених висновків суду. Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (а.с.21). Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., суд зазначає, що за приписами ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Одночасно приписами п.2 ч.2 та ч.3 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження понесених витрат надані лише Договір про надання правової допомоги від 10.08.2018, який не містить детального опису робіт, виконаних адвокатом ОСОБА_2, та додаток до нього від 10.08.2018, за змістом якого ОСОБА_1 оплатила авансовим платежем адвокату ОСОБА_2 10 000 грн. (том 1 а.с.13-14).

Надані документи не є належними доказами, що підтверджують здійснення позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, якими, в свою чергу, можуть бути: - копії квитанції із зазначенням найменування послуги, її вартості та відповідних суб’єктів, - копії сторінок Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, форма якої затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481, записи в якій мають виконуватись самозайнятою особою, в даному випадку адвокатом, за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, - тощо.

За відсутністю відповідних доказів судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання – Донецька область, м.Покровськ, пр.Шахтобудівельників, 23/4) до Покровської центральної районної лікарні (ідентифікаційний код 01990884, місцезнаходження – Донецька область, м.Покровськ, вул.Руднєва, 73) про визнання протоколу засідання комісії недійсним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення задовольнити частково.

Скасувати наказ в.о. головного лікаря Покровської центральної районної лікарні від 06.08.2018 № 01-05/252 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Покровської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 04.03.2019.

Суддя К.П. Бородавка