Рішення № 80211496, 21.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2019Справа № 905/1595/18За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної

філії "Донецька залізниця"

про стягнення 27553,98 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Аверін В.Є.

Від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 21.02.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 27553,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором перевезення зобов'язання по збереженню товару, в зв"язку з чим було завдано збитків позивачу, які він просить стягнути у судовому порядку у розмірі 27553,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.08.2018 позовну заяву було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.10.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 08.10.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.10.2018 відкрито провадження у справі № 905/1595/18, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

12.11.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів реальності його збитків, оскільки, не надано доказів оплати товару, що був втрачений під час перевезення.

Ухвалою суду від 20.12.2018 вирішено розглядати справу № 905/1595/18 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 31.01.2019.

Через канцелярію суду 14.01.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що покупець прийняв реально поставлену кількість вугілля у вагонах з врахуванням недостачі, натомість вантажовідправник виставив рахунки на оплату без урахування нестачі вугілля, а тому позивач не отримав дохід за втрачене відповідачем вугілля. Вказана обставина підтверджує реальність збитків позивача.

31.01.2019 сторони в судове засідання не заявились, явку уповноважених представників не забезпечили, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 31.01.2019 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 21.02.2019.

В судове засідання 21.02.2019 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав в судовому засіданні свою позицію, викладену у документах, поданих ним по суті справи.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача, просив позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (вантажовідправником) на адресу ДТЕК Курахівська ТЕС (вантажоодержувача) зі станції відправлення Доюропілля Донецької залізниці на станцію Роя Донецької залізниці відправлено вантаж - вугілля кам'яне (вологе) Г(Г2)Р(0-200), вантаж маркований вздовж вагону двома повздовжніми борознами вздовж вагону: за залізничною накладною № 49223415 від 12.04.2018 у вагонах згідно відомості зокрема: № 55006860 маса вантажу визначена відправником - 70000 кг, № 53454757 маса вантажу визначена відправником - 69800 кг. В досильній накладній № 49264260 (Покровськ-Роя) було зроблено відмітки залізницею про виявлення слідів крадіжки у вагонах № 55006860, №53454757 зі складанням комерційних актів.

Позивач є виробником (постачальником, вантажовідправником) вугілля кам'яного за договором № 25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг", вантажоодержувач ДТЕК Курахівська ТЕС.

До матеріалів справи долучено рахунок-фактуру № 90492705 від 30.04.2018, яким визначено вартість кам'яного вугілля, що поставлявся згідно накладної № 49223415: вугілля кам'яне, Г(Г2)Р(0-200) - 1346,41 грн. за тонну без ПДВ.

16.04.2018 на станції Роя Донецької залізниці були складені комерційні акти: № 481001/5 про недостачу вантажу в вагоні № 55006860 в кількості 11400 кг, № 481001/6 про недостачу вантажу у вагоні № 53454757 в кількості 8450 кг, про що в досилочній накладній №49264260 була зроблена відповідна відмітка.

У комерційному акті № 481001/5 зазначено, що: "вагон прибув з поглибленням на всю ширину вагону, довжиною над 3, 4, 5, 6, 7 люками, глибиною 60 см. Маркування порушено, люки, двері зачинені, протікання вантажу нема. При переважуванні на 200 т тензометричних вагах отримувача ВВЕТ-25 № 016, держповірка 21.12.2017, в присутності комерційного агента ОСОБА_3, начальника станції ОСОБА_4, приймальника КТЕС ОСОБА_5, ваги виявилось нетто 58600 кг, тара 23400 кг, брутто 82000 кг, що менше накладної 11400 кг. При повторному зважуванні вага не змінилась.

У комерційному акті № 481001/6 зазначено, що: "вагон прибув з поглибленням на всю ширину вагону, довжиною над 1, 3, 4, 5, 6 люками, глибиною 1 м. Маркування порушено, люки, двері зачинені, протікання вантажу нема. При переважуванні на 200 т тензометричних вагах отримувача ВВЕТ-25 № 016, держповірка 21.12.2017, в присутності комерційного агента ОСОБА_3, начальника станції ОСОБА_4, приймальника КТЕС ОСОБА_5, ваги виявилось нетто 61350 кг, тара 23700 кг, брутто 85050 кг, що менше накладної 8450 кг. При повторному зважуванні вага не змінилась.

За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу у вище перелічених вагонах, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку № 90492705 від 30.04.2018 з урахуванням норми недостачі вантажу 2% становить загалом суму 27553,98 грн.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до накладної № 49223415 та досильною накладною № 49264260 вантаж (вугілля кам'яне) завантажено відправником навалом та маркований повздовжніми лініями вздовж бортів.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно із ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Додані до матеріалів справи комерційні акти № 481001/5 про недостачу вантажу в вагоні № 55006860 в кількості 11400 кг, № 481001/6 про недостачу вантажу у вагоні № 53454757 в кількості 8450 кг, що підтверджують недостачу вантажу за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Позивач є виробником (постачальником, вантажовідправником) вугілля кам'яного за договором № 25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг", вантажоодержувач ДТЕК Курахівська ТЕС. Згідно рахунку-фактури № 90492705 від 30.04.2018 вартість кам'яного вугілля, що поставлялось згідно накладної № 49223415: вугілля кам'яне, Г(Г2)Р(0-200) - 1346,41 грн. за тонну без ПДВ. Згідно акту приймання-передачі вугільної продукції № 90492705 від 30.04.2018 вантажоодержувач від позивача прийняв кам'яне вугілля доставлене на підставі накладної № 49223415: у вагоні № 55006860 у кількості 58,88 т, у вагоні № 53454757 у кількості 61,629 т.

Отже прийняття товару від позивача було здійснено у реально поставленій кількості без врахування недостачі. Тобто позивач поніс реальні збитки у розмірі вартості втраченого відповідачем товару, оскільки, він не був врахований вантажоодержувачем при прийнятті і відповідно не був оплачений.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.

Вартість недостачі у вагоні № 55006860 з урахуванням ПДВ становить 16156,90 грн.

Вага згідно документа в вагоні - 70000 кг

Фактично виявилося - 58600 недостача - 11400 кг

70000 кг х 2% (природні втрати) = 1400 кг

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 11400 кг - 1400 кг = 10000 кг

Вартість 1 т вугілля згідно рахунку з ПДВ становить 1615,69 грн

1615,69 грн. х 10 т = 16156,90 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 55006860 з урахуванням ПДВ становить 16156,90 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 53454757 з урахуванням ПДВ становить 11397,08 грн.

Вага згідно документа в вагоні - 69800 кг

Фактично виявилося - 61350 недостача - 8450 кг

69800 кг х 2% (природні втрати) = 1396 кг

Недостача з урахуванням природних втрат становить: 8450 кг - 1396 кг = 7054 кг

Вартість 1 т вугілля згідно рахунку з ПДВ становить 1615,69 грн

1615,69 грн. х 7,054 т = 16156,90 грн.

Вартість недостачі у вагоні № 53454757 з урахуванням ПДВ становить 11397,08 грн.

Загальна сума збитків становить: 16156,90 + 11397,08 = 27553,98 гривень.

Таким чином сума збитків, яка виникла у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні становить - 27533,98 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність належних документів на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу та відсутність доказів реального понесення збитків позивачем, оскільки такі доводи спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: б) у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову

Відповідно до ст. 112 Статуту у разі знеособлення масових однорідних вантажів, що перевозяться навалом, насипом чи наливом за різними накладними від відправника до одержувача (під час перевалки, перевантаження тощо), природні втрати обчислюються від загальної маси знеособленого у дорозі вантажу. Недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням в дорозі і який прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами видачі усієї партії.

Згідно ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.

Як передбачено ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вартість вантажу, яка є базою для вирахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами, зокрема рахунком-фактурою та актом приймання-передачі товару. В зв'язку з цим заперечення відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.

На накладних міститься передавальний напис про передачу права вимоги до залізниці, здійснені генеральним директором та головним бухгалтером ТОВ "ДТЕК Східенерго".

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 27553,98 грн.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуюче вищенаведене та беручи до уваги, що залізницею вчинено порушення господарського зобов'язання, що виявилось у незбереженні вантажу, прийнятого до перевезення, та завдало позивачу збитків на суму 27553,98 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232- 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білецьке, вулиця Красноармійська, будинок 1А, код ЄДРПОУ 37014600) збитків (вартості нестачі вугілля) у сумі 27553 (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 04.03.2019

Суддя І.В.Усатенко