Ухвала суду № 80211391, 28.02.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

28 лютого 2019 року м. Чернігівсправа № 927/309/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №927/309/18

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська маслосирбаза”

про визнання договору оренди недійсним та усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням.

за участю представників:

від стягувача: не з'явився,

від боржника: ОСОБА_3, адвокат, ордер від 28.02.2019,

від органу ДВС: ОСОБА_1, довіреність від 19.02.2019.

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали .

ВСТАНОВИВ:

19.02.2019 до Господарського суду Чернігівської області надійшло подання старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 927/309/18, в якому просить суд:

- задовольнити подання старшого державного виконавця Новозаводського ВДВС м. Чернігів Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська маслосирбаза” (14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27, ідентифікаційний код 30647913) усунути перешкоди для фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (610023, м. Харків, вул. Пушкінська, 106, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у користуванні орендованим за договором оренди нежитловим приміщенням № 1 від 05.02.2018 приміщенням загальною площею 120 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27 шляхом допуску до зазначеного приміщення фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 та його законних представників з моменту усунення боржником перешкод стягувачу та на строк, який не виконаний умовами договору перед орендарем за дотримання останнім пунктів договору.

Ухвалою суду від 20.02.2019 прийнято подання до розгляду, розгляд подання призначено на 28.02.2019.

27.02.2019 від стягувача на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких просить задовольнити подання державного виконавця. В поясненнях, зокрема, зазначено, що договір оренди нежитлового приміщення №1 від 05.02.2018 є продовженим до 01.02.2020, що станом на 27.02.2019 рішення суду не виконане, директор та представник ТОВ Чернігівська маслосирбаза" не усунули перешкод у користуванні орендованим приміщенням та не допустили представників фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до них.

28.02.2019 боржник подав пояснення по справі, в якому вважає подання державного виконавця таким, що суперечить чинному законодавству і просить відмовити у його задоволенні. Зокрема, в поясненні зазначено, що 24.12.2018 директором ТОВ “Чернігівська маслосирбаза” було направлено лист-повідомлення на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та його законних представників, в якому зазначено про відмову від продовження договору №1 оренди нежитлового приміщення від 05.02.2018. Боржник вважає, що у зв'язку з повним виконанням договору оренди нежилого приміщення №1 від 05.02.2018, на даний час постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018, за якою відкрито виконавче провадження №58086785, виконати не можливо.

Присутній у судовому засіданні представник органу ДВС підтримав подане ним подання.

Представник боржника просив суд відмовити у задоволенні подання.

Дослідивши подання про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2018 у справі № 927/309/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська маслосирбаза” про визнання договору оренди дійсним та усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням у позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2018 у справі № 927/309/18 скасовано, позов задоволено частково, а саме:

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівська маслосирбаза” (14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27, ідентифікаційний код 30647913) усунути перешкоди для Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (610023, м. Харків, вул. Пушкінська, 106, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у користуванні орендованим за договором оренди нежитловим приміщенням № 1 від 05.02.2018 приміщенням загальною площею 120 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27, шляхом допуску до зазначеного приміщення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та його законних представників;

- провадження у справі в частині вимог про визнання дійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернігівська маслосирбаза” (14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27, ідентифікаційний код 30647913) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (610023, м. Харків, вул. Пушкінська, 106, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) закрити;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська маслосирбаза” (14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27, ідентифікаційний код 30647913) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (610023, м. Харків, вул. Пушкінська, 106, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 927/309/18 Господарським судом Чернігівської області видано накази від 11.12.2018.

Постановою старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №58086785 з примусового виконання судового наказу №927/309/18 від 11.12.2018, виданого Господарським судом Чернігівської області про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівська маслосирбаза” (14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27, ідентифікаційний код 30647913) усунути перешкоди для Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (610023, м. Харків, вул. Пушкінська, 106, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у користуванні орендованим за договором оренди нежитловим приміщенням № 1 від 05.02.2018 приміщенням загальною площею 120 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27, шляхом допуску до зазначеного приміщення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та його законних представників.

Частиною 1 статті 18 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з п.10 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, зокрема, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.

У ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поряд із цим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Судом встановлено, що державним виконавцем проводились виконавчі дії, за наслідками яких, складались акти про невиконання рішення суду (а.с.13, 26 на звороті), державним виконавцем було накладено штраф на боржника (постанова від 29.01.2019 (а.с. 14)). Крім того, на адресу ТОВ "Чернігівська маслосирбаза" надсилались листи щодо виконання рішення суду, що набрало законної сили (а.с. 21 на звороті, 22, 23 на звороті).

Однак, як зазначає заявник, боржник вважає, що договір розірвано в односторонньому порядку та не виконує рішення суду. Як доказ розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 05.02.2018 №1, надано лист-повідомлення від 24.12.2018 (а.с. 19 на звороті). Також заявник вказав, що даний лист суперечить п.8.3 договору оренди, яким визначено, що договір достроковому розірванню в односторонньому порядку не підлягає. Інших доказів розірвання договору оренди сторонами не надавалось.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України подання державного виконавця розглядається в межах заявлених вимог і на підставі доказів, які подані учасниками справи. В межах розгляду вказаного подання судом не можуть вирішуватися питання про те, чи було розірвано договір оренди між сторонами. Разом із тим, постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 набрала законної сили і є обов’язковою для виконання в силу вимог ст.326 ГПК України.

Заявник просив суд встановити або змінити спосіб виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 927/309/18 на інший - шляхом допуску до зазначеного приміщення фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 та його законних представників з моменту усунення боржником перешкод стягувачу та на строк, який не виконаний умовами договору перед орендарем за дотримання останнім пунктів договору.

Разом з тим, суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Рішенням суду відповідача (боржника за виконавчим провадженням) зобов’язано усунути перешкоди у користуванні орендованим приміщенням шляхом допуску до вказаного приміщення ФОП ОСОБА_2 (стягувач за виконавчим провадженням) та його законних представників.

У поданні державний виконавець просить зобов’язати боржника усунути перешкоди у користуванні орендованим приміщенням шляхом допуску до вказаного приміщення стягувача та його законних представників з моменту усунення боржником перешкод стягувачу та на строк, який не виконаний умовами договору перед орендарем за дотриманням останнім пунктів договору, тобто фактично просить змінити рішення суду по суті, що не може зробити суд при вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Також суду не надано доказів неможливості виконання рішення суду у порядку і способом, який встановлений постановою Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши подання про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Запропоновані державним виконавцем заходи для реалізації рішення фактично означають зміну рішення суду по суті.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні подання про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст. 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 04.03.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко