Рішення № 80211310, 27.02.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року

м. Черкаси справа № 925/849/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В., за участю представників: позивача – не з’явився; відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства "Сфера - Пласт" до Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та Житлово - комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення 439 210,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 439 210,00 грн. з яких: 78 961,00 грн. 3% річних та 360 249,00 грн. втрат внаслідок інфляції період з 25.01.2016 по 01.07.2018 за неналежне виконання грошових зобов’язань по договору будівельного підряду від 06.09.2012 № 4.

Позовні вимоги позивач мотивує простроченням виконання відповідачем грошового зобов’язання, що виникло на підставі укладеного сторонами договору будівельного підряду №4 від 06.09.2012. Факт невиконання грошових зобов’язань за цим договором було встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 25.01.2016 у справі № 925/1793/15, яке набрало законної сили. І оскільки рішення суду відповідач виконав лише 02.10.2018, то позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача господарські санкції (інфляційні та річні) за період з 25.01.2016 по 01.07.2018.

Відповідач у відзиві на позов заперечував проти заявлених позивачем вимог повністю вважаючи вимоги безпідставними та зазначив, що прострочення виконання грошового зобов’язання сталося не з його вини і просив відмовити позивачу у позові. Відповідач зазначив, що зобов’язання щодо сплати грошових коштів можливе лише за умови наявності у відповідача відповідного бюджетного призначення.

Позивач у відповіді на відзив не погодився із доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позов. Вказавши на невідповідність їх чинному законодавству.

Ухвалою суду від 22.01.2019 відкладено судове засідання на 11 год. 30 хв. 27 лютого 2019 р. за клопотанням представника відповідача.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Представник від відповідача в судове засідання не з’явився, 26.02.2019 подав до суду повторну заяву про відкладення розгляду справи через перебування його в період з 27.02.2019 по 28.02.2019 у відрядженні.

Суд визнає причину нез’явлення представника відповідача не поважною, а тому вищезазначена заява задоволенню не підлягає.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем , було укладено договір будівельного підряду № 4по будівництву об’єкта «Міжселищний газопровід до сіл Бабанка, Косенівка, Танське, Доброводи Уманського району Черкаської області» на суму 10198551,60 грн.(в тому числі ПДВ - 1 699 758,60 грн.).

Позивач виконав будівельні роботи на суму 2 899 986,72 грн., визначених умовами Договору, про що міститься у Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року та Довідці про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками Генпідрядника та Замовника. Проте, відповідач частково оплатив виконані роботи, і станом на 01.01.2013 заборгованість становила 1081860,24 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25 січня 2016 року у справі №925/1793/15 за позовом Приватного підприємства "Сфера - Пласт" до Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та Житлово - комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення 2 927949 грн. 59 коп., задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача 1081860 грн. 24 коп. основного боргу, 670 753 грн. 36 коп. інфляційних, 91 676 грн. 54 коп. трьох процентів річних, 233 917 грн. 89 коп. пені та 31 173 грн. 12 коп. судового збору.

Вищевказане рішення набрало законної сили.

Обставини, встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 25.01.2016 сторонами у даній справі не оспорюються.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 8липня 2016 року замінено сторону у справі №925/1793/15, а саме: Департамент капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на його правонаступника - Департамент містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації.

Ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Судом встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних підрядних робіт та їх вартість згідно з актами та формами №КБ-2в та №КБ-3. Генпідрядник визначає вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, виходячи з фактично виконаних обсягів робіт та надає форми №КБ-2в та №КБ-3 до 23 числа звітного місяця (пункт 3.4. Договору).

Відповідно до пункту 3.6. Договору кінцеві розрахунки з Генпідрядником за виконані роботи Замовник здійснює при наявності коштів на рахунку фінансування об'єкта у двотижневий термін після виконання Генпідрядником і приймання Замовником всіх передбачених Договором робіт та підписання акта готовності об'єкта до експлуатації, погодженого у встановленому порядку.

Строки виконання робіт визначені у календарному графіку виконання робіт, що розробляється Генпідрядником та є невід'ємною частиною Договору. Початок робіт визначається датою підписання договору по об'єкту, закінчення робіт - датою введення об'єкта в експлуатацію після повного виконання робіт Генпідрядником відповідно до умов Договору та проектно-кошторисної документації (п. п. 4.1., 4.2. Договору).

П.5.1.1. вищевказаного Договору сторони погодили, що замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи при наявності коштів на рахунку фінансування об'єкту.

Відповідач за виконані роботи повністю не розрахувався, його заборгованість становила 1 081 860 грн. 24 коп.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, грошове є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов’язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов’язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов’язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної плати.

Ст.625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Цією статтею регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому частина п'ята статті 11 ЦК України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин. З рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2491цс15 та у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 02.03.2016.

За змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на зазначене суд, вважає, що встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 25 січня 2016 року у справі 925/1793/15 обставини відповідно до ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За прострочення зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт рішенням у справі № 925/1793/15 з відповідача на користь позивача було стягнуто 91 676,54 грн. 3% річних (за період з 04.01.2013 по 31.10.2015).

Після прийняття рішення у справі № 925/1793/15, відповідачем лише 02.10.2018 здійснено повний розрахунок.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Європейський суд з прав людини допускає, що асигнування на виплату державних боргів може спричинити певні затримки у виконанні рішень з бюджету Уряду. Тим не менше, Суд вирішив, що не передбачивши таких асигнувань протягом трьох років підряд, держава-відповідач не виконала своїх зобов'язань за статтею 6 параграфа 1 Конвенції (VOYTENKO v. UKRAINE, № 18966/02, § 42, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року). Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань справі (KECHKO v. UKRAINE, № 63134/00, § 26, ЄСПЛ, від 08 листопада 2005 року). Затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції (BAKALOV v. UKRAINE, № 14201/02, § 33, ЄСПЛ, від 30 листопада 2004 року)

Зокрема, та обставина, що грошові кошти за договором повинні надійти до обласного бюджету, не виключає необхідності захисту таких коштів від знецінення та обов'язку відповідача як боржника у спірних правовідносинах компенсувати наслідки інфляційних процесів, які відбулися за час його прострочення.

Аналогічний висновок міститься у постанові ОСОБА_1 Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 915/533/15.

Згідно поданого позивачем розрахунку, позивачем відповідачу за період з 25.01.2016 по 01.07.2018 нараховано 78961,00 грн. 3% річних та 360249,88 грн. втрат внаслідок інфляції.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення втрат внаслідок інфляції та 3% річних відповідає приписам ч. 2 ст. 625 ЦК України, є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації (вул. Хрещатик, будинок 223, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40422357) на користь Приватного підприємства «Сфера-Пласт» (код ЄДРПОУ 35492967; вулиця Леніна, будинок 1, село Геронимівка, Черкаський район, Черкаська область, 19601) - 78961,00грн. 3% річних, 360 249,00 грн. втрат внаслідок інфляції та 6 589,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.03.2019.

Суддя К.І. Довгань