Рішення № 80211094, 25.02.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2019 Справа № 920/8/19м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/8/19 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування», м. Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш», м. Суми

про стягнення 187 544 грн 00 коп,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 ( за довіреністю від 28.12.2018 № 2-418);

від відповідача – ОСОБА_2 ( за довіреністю від 08.01.2019 № 002/2019)

Суть спору: 02.01.2019 до Господарського суду Сумської області звернулось Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» з позовною заявою б/н, б/д (Вх.№ 9 від 02.01.2019), в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» на свою користь пеню у розмірі 187 544 грн 00 коп та витрати по сплаті судового збору – 2 813 грн 15 коп.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.01.2019 № 920/8/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/8/19 в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

25.02.2019 представник Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» надав до суду клопотання про зменшення неустойки від 22.02.2019, в якому просить суд зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій до 46 886 грн 00 коп., дана позиція підтверджена ним також безпосередньо у судовому засіданні.

Представник Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» ОСОБА_1 в судовому засіданні 25.02.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» та Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» виникли правовідносини щодо застосування відповідальності за неналежне виконання договору поставки № ШГВ 459/15-Т-17, укладеного 29.05.2017 (далі за текстом - Договір).

Рішенням Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» від 21.05.2018 № 237 було змінено тип, найменування Товариства та внесено зміни до статуту Товариства шляхом затвердження його у новій редакції. Згідно вказаного рішення найменування Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» змінено на Акціонерне товариство «Украгазвидобування».

Відповідно до п.1.1 Договору, відповідач зобов’язався поставити позивачу товар, зазначений в специфікації (далі по тексту- Товар), що додається до Договору і є його невід’ємною частиною, а позивач - прийняти і оплатити такий Товар (а.с. 13).

Згідно п. 1.2. Договору, найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару вказується у специфікації (далі по тексту - Специфікація, а.с. 13).

Строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору (п. 5.1. Договору, а.с. 14).

Так, згідно Специфікації від 29.05.2017 № 1 (що є Додатком № 1 до Договору) Сторони Договору погодили поставку товарів загальною вартістю 6 697 999 грн 98 коп, у т.ч. ПДВ 1 116 333 грн 33 коп. (а.с.22-29).

Пунктом 3 вказаної специфікації встановлено строк поставки товару, який складає: «до 31.10.2017 року» (а.с. 27).

Строк дії самого Договору визначений у пункті 10.1. Договору: «Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення його печатками Сторін і діє до повного виконання Сторонами зобов’язань.»

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що обсяг поставки Товару визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару. Відвантаження Товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки. Відвантаження Товару без рознарядки забороняється. Рознарядка Постачальнику може направлятися Покупцем в електронному вигляді на електронну адресу Постачальника, вказану в Розділі XIV даного Договору.

15.06.2017 року, згідно розписки, відповідачем було отримано рознарядку № 1 від 12.06.2017 року вих. №1 1-03-5865-3 на весь обсяг товару визначений у Специфікації № 1 до Договору.

У визначені Договором строки Відповідач не здійснив поставку Товару. Зважаючи на прохання Відповідача відстрочити строки поставки Товару у зв’язку з порушенням своїх зобов’язань контрагентами відповідача, сторонами було внесено зміни до Договору шляхом укладення Додаткової угоди № 1 до Договору від 29.11.2017, подовживши строки поставки товару до 31.12.2017 року. Проте і у строк до 31.12.2017 року поставка не відбулася, причини порушення умов Договору в частині строків поставки відповідачем позивачу не повідомлялися.

Згідно видаткової накладної від 30.01.2018 № 51, ОСОБА_1 приймання-передачі товару від 30.01.2018 року, товарно-транспортної накладної від 30.01.2018 № 51 Товар було фактично отримано позивачем 31.01.2018 року.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою ст 266 ГК України передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини другої ст. 267 ГК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Тобто, в порушення вищевказаних норм чинного законодавства умов Договору відповідач не здійснив своєчасну поставку Товару у визначені Договором строки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.11. Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов‘язань з поставки Товару у строки, зазначені у Специфікації до даного Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Зважаючи на порушення Відповідачем умов Договору в частині строків поставки Товару, керуючись п. 7.11. Договору, позивачем було нараховано пеню у сумі 187 544 грн 00 коп та направлено на адресу Відповідача ОСОБА_3 про сплату вказаної суми вих. від 16.04.2018 року за № 11-07-3617-3. У відповідь на дану вимогу Відповідачем у листі вих №04/09-006073 від 30.04.2018 року було визнано факт порушення умов Договору, та вказано, що таке порушення сталося внаслідок порушень своїх зобов’язань контрагентами відповідача.

Позивачем було направлено на адресу відповідача ОСОБА_3 про сплату штрафних санкцій від 01.11.2018 за вих. № 003.1.7.1-003-06-10950-3 згідно п. 7.11. Договору, проте відповідач дану вимогу залишив без відповіді.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд встановив, що нарахування пені за невиконання зобов’язань з поставки Товару за період з 03.01.2018 по 30.01.2018 у розмірі 187 544 грн 00 коп є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного Договору.

Стосовно доводів відповідача, який заперечуючи позовні вимоги посилався на можливість зменшення судом розміру пені на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, обґрунтовуючи можливість застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України відповідач зазначив, що з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, суд має зменшити розмір пені до 48 886 грн 00 коп.

Враховуючи, що відповідач стверджував про наявність підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені, саме на нього в силу приписів статті 74 ГПК України покладено обов’язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень щодо заявленого позивачем до стягнення розміру пені.

Виходячи зі змісту ст. 551 Цивільного кодексу України, а також відповідно до положень ст. 233 Господарського кодексу України, вбачається, що зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду. За відсутності у законі переліку виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд у кожному конкретному випадку вирішує питання про їх наявність. Підстави та розмір зменшення повинні бути мотивовані та обгрунтовані.

Проаналізувавши та врахувавши інтереси обох сторін, ступінь та час виконання боржником свого обов’язку за Договором, причини його неналежного виконання, поведінку винної особи, враховуючи той факт, що позивачем також здійснювалися кроки до врегулювання цього питання, в тому числі узгоджувалося відтермінування строків поставки, розмір збитків не доводився жодної зі сторін, а також враховуючи, що розмір штрафних санкцій становить менш, ніж три відсотки загальної вартості несвоєчасно поставленого товару, суд вважає їх співразмірними, виходячи з права сторін на розумне стимулювання виконання зобов’язань.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та задоволення клопотання відповідача зменшення розміру пені у даній справі.

Враховуючи фактичні обставини, встановлені судом у даній справі, виходячи з положень чинного законодавства, відповідач є порушником зобов’язання щодо поставки товару у строк, встановлений у Специфікації № 1 від 02.08.2017 (з урахуванням Додатку № 1 до Договору), яка є невід’ємною частиною Договору, що є підставою для застосування до нього відповідних правових наслідків, а саме відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, встановлених п. 7.11 Договору.

Таким чином, повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України та задоволенням позову повністю, судовий збір у сумі 2813 грн 16 коп покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 551, 525, 556 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230, 231, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (код ЄДРПОУ 00220434) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (код ЄДРПОУ 00153146) пеню у розмірі 187 544 грн 00 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 813 грн 16 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 04.03.2019.

Суддя ОСОБА_4