Рішення № 80210854, 19.02.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Справа № 915/1811/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 (код ЄДРПОУ 24584661),

в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона (код ЄДРПОУ 20915546),

до відповідача: комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8 (код ЄДРПОУ 31948866),

про: стягнення 9182385,17 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат;

від відповідача: представник не з'явився,

СУТЬ СПОРУ.

18.12.2018 року державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” про стягнення грошових коштів у сумі 9182385,17 грн., з яких:

- 7676590,07 грн. – заборгованість за період з 01.03.2018 року по 30.09.2018 року,

- 171262,59 грн. – інфляційні втрати,

- 62705,96 грн. – 3% річних,

- 539224,24 грн. – штраф,

- 732602,31 грн. – пеня.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 31.01.2019 року.

Ухвалою суду від 31.01.2019 року підготовче засідання відкладено на 15.02.2019 року.

15.02.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

19.02.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

19.02.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

28.01.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 117).

28.01.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с. 119-121).

11.02.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 154-155).

11.02.2019 року до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с. 163-166).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на неналежне виконання відповідачем умов договору № 222 на видаляння та обробляння стічних вод (код 37.00.11 видаляння та обробляння стічних вод (водовідведення)) від 21.12.2016 року, в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Відповідач визнає позовні вимоги щодо стягнення 7676590,07 грн. – заборгованості за період з 01.03.2018 року по 30.09.2018 року; 171262,59 грн. – інфляційних втрат, 62705,96 грн. – 3% річних. Просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90% в порядку ст. 233 ГК України, посилаючись на те, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; заборгованість виникла не з вини відповідача; відповідач є об’єктом стратегічного значення.

Позивач проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечував.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

21.12.2016 року між державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС”, як виробником (позивач) та комунальним підприємством “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, як споживачем (відповідач) укладений договір № 222 на видаляння та обробляння стічних вод (код 37.00.11 видаляння та обробляння стічних вод (водовідведення)) (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язався у 2017 році приймати від відповідача на очистку господарсько-побутові стічні води (водовідведення) в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався сплачувати за очистку господарсько-побутових стічних вод за встановленим тарифом в терміни, передбачені цим договором (том 1 а.с. 13-17).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору обсяг водовідведення за звітний період встановлений з 1 по 31 (30) число поточного місяця. Розрахунки за водовідведення здійснюються згідно діючим тарифам. Порядок встановлення і застосування тарифів регулюється уповноваженими органами відповідно з вимогами чинного законодавства. При зміні тарифів, розрахунки проводяться за новими тарифами з дня їх введення. Позивач письмово повідомляє відповідача про зміну тарифів. Повідомлення є невід’ємною частиною договору. Тариф на момент укладання договору складав 3,55 грн. за 1 куб.м водовідведення, без урахування ПДВ 20 %.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплату за фактичний обсяг водовідведення відповідач проводить щомісячно на підставі виставленого позивачем рахунку на оплату протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Позивач направляє відповідачу рахунки цінним листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п. 6.1.5, 6.2.3 Договору, з урахуванням рішення господарського суду Миколаївської області від 23.05.2017 року у справі № 915/85/17 про врегулювання розбіжностей за Договором (а.с. 24-30) позивач зобов’язаний щомісячно, в перший робочий день місяця, наступного за розрахунковим, разом з відповідачем складати акт про фактичний обсяг водовідведення за звітний період.

Відповідно до п. 10.1 Договору він вступає в силу з дати підписання його обома сторонами, скріплення підписами, печатками та діє з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року включно в частині водовідведення, а в частині розрахунків – до повного розрахунку.

Відповідно до п. 10.3 Договору Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін письмово не заявить про необхідність його перегляду.

У відповідності з умовами договору позивач за період з березня по вересень 2018 року включно надав відповідачу вищезазначені послуги на загальну суму 7703203,48 грн., виставив рахунки на їх оплату за діючими на день оплати тарифами, та направив цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення, а саме:

02.04.2018 року позивачем та відповідачем був складений акт №АК.0.3104ц.0822 про витрати питної води відповідачу і скидання стоків за березень 2018 року (а.с. 39), на підставі якого відповідачу був направлений згідно листа від 11.04.2018 року №05/5712 (а.с. 53-55) рахунок №РС,18-796 від 31.03.2018 року на суму 738062,04 грн. (а.с. 46) для оплати наданих послуг з водовідведення в березні 2018 року. Станом на сьогоднішній день рахунок відповідачем не оплачений.

27.04.2018 року позивачем та відповідачем був складений акт №АК.03104ц.0832 про витрати питної води відповідачу і скидання стоків за квітень 2018 року (а.с. 40), на підставі якого відповідачу був направлений згідно листа від 10.05.2018 року №05/7476 (а.с. 56-58) рахунок №РС,18-925 від 30.04.2018 року на суму 712306,08 грн. (а.с. 47) для оплати наданих послуг з водовідведення в квітні 2018 року. Станом на сьогоднішній день рахунок відповідачем не оплачений.

31.05.2018 року позивачем та відповідачем був складений акт №АК.0.3104ц.0838 про витрати питної води відповідачу і скидання стоків за травень 2018 року (а.с. 41), на підставі якого відповідачу був направлений згідно листа від 18.06.2018 року №05/9904 (а.с. 59-61 ) рахунок №РС,18-1154 від 31.05.2018 року на суму 1321867,55 грн. (а.с. 48) для оплати наданих послуг з водовідведення в травні 2018 року. Станом на сьогоднішній день рахунок відповідачем не оплачений.

27.06.2018 року позивачем та відповідачем був складений акт №АК03104ц.0845 про витрати питної води відповідачу і скидання стоків за червень 2018 року (а.с. 42), на підставі якого відповідачу був направлений згідно листа від 12.07.2018 року №05/11475 (а.с. 62-64) рахунок №РС,18-2811 від 30.06.2018 року на суму 1340112,38 грн. (а.с. 49) для оплати наданих послуг з водовідведення в червні 2018 року. Станом на сьогоднішній день рахунок відповідачем не оплачений.

31.07.2018 року позивачем та відповідачем був складений акт

№АК.03104ц.0850 про витрати питної води відповідачу і скидання стоків за липень 2018 року (а.с. 43), на підставі якого відповідачу був направлений згідно листа від 09.08.2018 року №05/13304 (а.с. 65-67) рахунок №РС,18-3012 від 31.07.2018 року на суму 1243389,89 грн. (а.с. 50) для оплати наданих послуг з водовідведення в липні 2018 року. Станом на сьогоднішній день рахунок відповідачем не оплачений.

31.08.2018 року позивачем та відповідачем був складений акт №АК.0.3104ц.0854 про витрати питної води відповідачу і скидання стоків за серпень 2018 року (а.с. 44), на підставі якого відповідачу був направлений згідно листа від 10.09.2018 року №05/1505 (а.с. 68-70) рахунок №РС,18-3207 від 31.08.2018 року на суму 1254696,77 грн. (а.с. 51) для оплати наданих послуг з водовідведення в серпні 2018 року. Станом на сьогоднішній день рахунок відповідачем не оплачений.

28.09.2018 року позивачем та відповідачем був складений акт №АК.ОЗ 104ц.0669 про витрати питної води відповідачу і скидання стоків за вересень 2018 року (а.с. 45), на підставі якого відповідачу був направлений згідно листа від 09.10.2018 року №05/16767 (а.с. 71-73) рахунок №РС,18-3391 від 30.09.2018 року на суму 1092768,77 грн. (а.с. 52) для оплати наданих послуг з водовідведення у вересні 2018 року. Рахунок оплачений частково в сумі 26613,41 грн. шляхом проведення заліку однорідних вимог на вказану суму відповідно до заяви від 18.10.2018 року №51/17428 (а.с. 80). Залишкова частина заборгованості в сумі 1066155,36 грн. на сьогоднішній день не оплачена.

Тарифи на водовідведення встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.11.2015 року №2766 (а.с. 82-83) та рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 17.04.2018 року №91 (а.с. 84-86).

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті спожитих ним послуг не виконав, оплату спожитих послуг не здійснив з березня по вересень 2018 року.

На підтвердження заборгованості сторонами був складений акт звірки розрахунків від 21.11.2018 року (а.с. 74-75).

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №222 від 21.12.2016 призвело до накопичення боргу. Згідно вищезазначених рахунків, акту звірки взаємних розрахунків сума боргу за період з 01.03.2018 по 30.09.2018 складає 7676590,07 грн. (7703203,48 грн. - 26613,41)

Детальний розрахунок заборгованості наявний в матеріалах справи (а.с. 31).

Позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 32/18417 від 02.11.2018 року, в якій було запропоновано перерахувати вищезгаданий борг на розрахунковий рахунок позивача та надати відповідь до 20.11.2018 року (а.с. 76-78).

Відповідь на претензію не надійшла, грошові кошти не сплачені, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов’язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані з березня по вересень 2018 року включно послуги по договору № 222 на видаляння та обробляння стічних вод (код 37.00.11 видаляння та обробляння стічних вод (водовідведення)) від 21.12.2016 року в сумі 7676590,07 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносно вимоги про стягнення з відповідача 171262,59 грн. – інфляційних втрат та 62705,96 грн. – 3 % річних, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, здійснений позивачем (а.с. 32-38), судом встановлено, що нарахування інфляційних втрат здійснено позивачем за період з травня по жовтень 2018 року включно, а нарахування 3 % річних здійснено за період з 15.05.2018 року по 30.11.2018 року, нарахування здійснено окремо по кожному рахунку, періоди прострочення визначені позивачем вірно, розрахунок є арифметично правильним.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача 171262,59 грн. – інфляційних втрат та 62705,96 грн. – 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 732602,31 грн. – пені та 539224,24 грн. – штрафу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більше ніж 30 днів – додатково штраф у розмірі 7 % вказаної вартості, згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем (а.с. 32-38), судом встановлено, що нарахування пені здійснено в межах шестимісячного строку по кожному окремому зобов’язанню за період з 15.05.2018 року по 30.11.2018 року, нарахування здійснено позивачем виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, період нарахування визначено позивачем вірно, штраф нараховано позивачем по кожному окремому зобов’язанню, розрахунок є арифметично правильним.

Отже, вимога про стягнення 732602,31 грн. – пені та 539224,24 грн. – штрафу є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Так, зі Звіту комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” про фінансові результати за 9 місяців 2018 року (а.с. 123) вбачається, що фінансовий стан відповідача є несприятливим (збитковим).

Враховуючи фінансовий стан відповідача, а також той факт, що відповідач не ухиляється від сплати суми основної заборгованості та частково здійснив її погашення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та оскільки відповідач є підприємством комунальної форми власності, основним видом діяльності якого є задоволення потреб населення, підприємств, установ організацій в наданні послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення, тобто є об'єктом, який надає послуги населенню міста, об'єктам соціальної інфраструктури міста, суд з метою співвідношення інтересів сторін вважає за можливе зменшити розмір заявлених до стягнення штрафу та пені на 30%.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:

- 377456,97 грн. – штраф (539224,24 – 30%),

- 512821,62 грн. – пеня (732602,31 – 30%).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у сумі 137735,78 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, код ЄДРПОУ 20915546):

- 7676590,07 грн. – заборгованість за договором;

- 171262,59 грн. – інфляційні втрати;

- 62705,96 грн. – 3% річних;

- 377456,97 грн. – штраф;

- 512821,62 грн. – пеня;

- 137735,78 грн. – судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову щодо стягнення штрафу в сумі 161767,27 грн. та пені в сумі 219780,69 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 01.03.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв