Ухвала суду № 80210344, 26.02.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "26" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 20/906/43-Б/13-Г

За заявою: Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (м.Київ)

До боржника: Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (м.Житомир)

про визнання банкрутом

Суддя Гнисюк С.Д.

Присутні:

- від кредиторів: не з'явились

- від боржника: не з'явився.

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №20/906/43-Б/13-Г про визнання банкрутом Приватне підприємство "Бізнес Тріумф".

Розгляд справи здійснюється за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012 (далі - Закон про банкрутство).

Статтею 5 Закону про банкрутство, зокрема, передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013, зокрема, визнано банкрутом Приватне підприємство "Бізнес Тріумф"; відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємства "Бізнес Тріумф"; призначено ліквідатором Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.01.2019, зокрема, відкладено розгляд заяви ОСОБА_3 від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" на суму 42653,45грн. на 31.01.2019; відкладено розгляд клопотання Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" №764 від 04.01.2019, в частині витребування в ОСОБА_4 бухгалтерської документації щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати за серпень-грудень 2007; призначено засідання суду на 26.02.2019.

25.02.2019 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшли наступні документи:

- клопотання ОСОБА_3 від 25.02.2019 про відкладення розгляду справи, оскільки у зв'язку із погіршенням здоров'я не має можливості прибути в м. Житомир для участі в судовому засіданні;

- пояснення ОСОБА_4 від 22.02.2019 на виконання вимог ухвали Господарського суду Житомирської області від 31.01.2019.

Представники учасників провадження у справі про банкрутство для участі в судовому засіданні 26.02.2019 не з'явились.

В судовому засіданні 26.02.2019, розглядалось клопотання Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" №764 від 04.01.2019, в частині витребування в ОСОБА_4 бухгалтерської документації щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати за серпень-грудень 2007.

Дослідивши зміст клопотання та матеріали справи, Господарський суд Житомирської області дійшов висновку зазначити про наступне.

Відповідно до ч.7 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

Суд дослідив пояснення ОСОБА_4 від 25.01.2019 та від 22.02.2019, згідно яких остання зазначила, що її було звільнено з посади до порушення провадження у справі про банкрутство. Повідомляє, що у неї немає обов'язку зберігати будь-яку документацію банкрута, у тому числі бухгалтерську. Така документація у неї відсутня. Надати інформацію щодо нарахування та виплати заробітної плати, у тому числі за періоди до її призначення керівником підприємства (серпень-грудень 2007) не має можливості. Вся бухгалтерська документація знаходилась в бухгалтерії банкрута. В період роботи на підприємстві була заборгованість з виплати заробітної плати, погасити яку не було можливості.

Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" не надало суду доказів наявності у ОСОБА_4 бухгалтерської документації щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати за серпень-грудень 2007.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи письмові пояснення ОСОБА_4 щодо неможливості надання доказів, суд дійшов висновку у задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" №764 від 04.01.2019, в частині витребування в ОСОБА_4 бухгалтерської документації щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати за серпень-грудень 2007 - відмовити.

Щодо клопотання ОСОБА_3 від 25.02.2019 про відкладення розгляду справи (заяви від 15.12.2018), оскільки у зв'язку із погіршенням здоров'я не має можливості прибути в м. Житомир для участі в судовому засіданні, суд зазначає про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 19.12.2018 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява ОСОБА_3 (м.Львів) від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (м.Житомир) на суму 42653,45грн.

Ухвалою суду від 31.01.2019 ОСОБА_3 було зобов'язано надати суду необхідні для розгляду заяви докази, а саме: докази на підтвердження доводів викладених в заяві (в т.ч. копію трудової книжки, докази, що підтверджують розмір заробітної плати та період її не виплати; документ на підставі якого виконував повноваження директора банкрута (трудовий договір, тощо), тощо); підтвердження з Пенсійного фонду щодо вихідних даних зазначених у довідці Пенсійного фонду України Форма ОК-5 (код 32477815), які свідчать про нарахування та не виплату ОСОБА_3 заробітної плати за серпень-грудень 2007 у розмірі 42653,45грн.

На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_3 надано суду лише копію трудової книжки. Інших доказів не надано.

В клопотанні про відкладення ОСОБА_3, як підставу, зазначає погіршення здоров'я. Посилань на те, що будуть надані додаткові докази він у своєму клопотанні не зазначив.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч.1 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ч.2 ст. 56 ГПК України).

ОСОБА_3 не скористався правом брати участь у даному судовому засіданні через представника.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 від 25.02.2019 про відкладення розгляду заяви, а отже заява ОСОБА_3 від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до боржника на суму 42653,45 грн. може бути розглянута в даному судовому засіданні, підстав для відкладення її розгляду немає.

В судовому засіданні 26.02.2019, розглядалась заява ОСОБА_3 від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до боржника на суму 42653,45 грн.

Дослідивши дану заяву, матеріали справи, усі докази в сукупності, а також здійснивши перевірку відповідності заявлених вимог підтвердженими достатніми та належними доказами, суд встановив.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013, зокрема, визнано банкрутом Приватне підприємство "Бізнес Тріумф"; відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємства "Бізнес Тріумф"; призначено ліквідатором Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича.

19.12.2018 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява ОСОБА_3 (м.Львів) від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" (м.Житомир) на суму 42653,45грн.

У своїй заяві посилається на те, що звернувся до ліквідатора банкрута Козія В.Ю. із заявою від 25.10.2018 про вирішення питання щодо виплати йому заборгованої заробітної плати. На дану заяву отримано повідомлення ліквідатора від 30.11.2018 про наявність права звернутись до Господарського суду Житомирської області із заявою про грошові вимоги до боржника без обмеження будь-яким строком, оскільки вимоги стосуються заробітної плати. Наявні грошові вимоги до ПП "Бізнес Тріумф" на суму 42 653,45 грн., що полягають в наступному. ОСОБА_3 працював на посаді директора Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" у період з 01.08.2007 по 19.12.2007, підтвердженням чого є рішення власника ПП "Бізнес Тріумф" від 19.07.2007, наказ про прийняття на роботу від 20.07.2007 №20/07- 01, наказ про звільнення з роботи від 19.12.2007 № 19/12-01.

За період роботи йому було нараховано, але не виплачено заробітну плату на загальну суму 2685,71 грн., в т.ч.: серпень 2007р. - 600,00 грн.; вересень 2007р. - 600,00 грн.; жовтень 2007р. - 600,00 грн.; листопад 2007р. - 600,00 грн.; грудень 2007 - 285,71 грн.

Нарахування заробітної плати у вказаному розмірі підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_3 (форма ОК-5).

Зазначив, що оскільки працював в день звільнення - 19.12.2007, то повний розрахунок при звільненні повинен був бути проведений з ним 19.12.2007, чого не відбулось.

Виходячи з наведеного, вказав, що середній заробіток за місяць становить (жовтень 2007 - 600,00 грн. + листопад 2007 - 600,00 грн.)/2 = 600,00 грн.

За період затримки розрахунку 20.12.2007 - 07.08.2013 (до моменту визнання боржника банкрутом) до виплати належить - 39967,74грн., в т.ч.: грудень 2007 (600,00 / 31 день х 12 днів) = 232,26грн.; січень 2007 - липень 2013 (600,00 х 66 міс) = 39 600,00 грн.; серпень 2013 (600,00 / 31 день х 7 днів) = 135,48 грн.

Вважає, що всього заборгованість ПП "Бізнес Тріумф" перед ним становить: 2685,71грн. + 39967,74грн. = 42653,45грн.

Також, послався на те, що згідно норм Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З огляду на зазначене просить суд визнати його грошові вимоги до боржника на суму 42653,45грн.

Отже, на підтвердження перебування в трудових відносинах із банкрутом та нарахування заробітної плати, заявником надано накази про прийняття та звільнення з роботи, а також індивідуальні відомості (форма ОК-5) згідно якої вбачається розмір заробітної плати та період нарахування такої.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Ліквідатор у своєму відзиві від 28.01.2019 зазначив про те, що ОСОБА_3 вказав, що заборгованість із виплати заробітної плати становить 42653,45 гри. з яких 2685,71грн. заборгованість за період з серпня по грудень 2007 та 39967,74грн. середньомісячний заробіток за період з 20.12.2007 по 07.08.2013 (із розрахунку 600 грн. як середньомісячна заробітна плата).

29.08.2013 ліквідатором було надіслано вимогу на адресу керівника ПП "Бізнес Тріумф" про передачу майна, документації, печаток та штампів (за юридичною адресою банкрута), однак на адресу ліквідатора повернувся поштовий конверт із поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Також, на запит ліквідатора щодо надання копії звітів, зокрема звітів з праці. Головне управління статистики у Житомирській області лисом №08/2-3/313 від 07.10.2013 повідомило, що ПП "Бізнес Тріумф" статистичну звітність з праці (ф.№1- ПВ "Звіт з праці" місячна та фінансова звітність в органи державної статистики не надавало, оскільки кількість найманих працівників на них менше статистичного цензу, встановленого до кола звітуючих одиниць.

Згідно з ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Як вбачається з матеріалів справи (ухвала від 04.07.2017), в реєстр вимог кредиторів банкрута не включалась заборгованість по заробітній платі.

Кредитор Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ", згідно клопотання №764 від 04.01.2019, зазначає, що грошові вимоги ОСОБА_3 обгрунтовуються порушенням трудового законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

Як вже зазначалось, у даному клопотанні кредитор просив суд витребувати у колишнього директора банкрута ОСОБА_4 бухгалтерську документацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати за серпень-грудень 2007, але згідно письмових пояснень ОСОБА_4 така документація у неї відсутня.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Обґрунтованість заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, які є неоплаченими, має бути, перш за все, перевірена ліквідатором, який вправі заявити заперечення щодо цих вимог.

Остаточне рішення щодо заявлених вимог кредитора у ліквідаційній процедурі, приймає господарський суд, керуючись статтями 14, 24 Закону про банкрутство, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Статтею 43 Конституції України, передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Частиною 1. ст.47 Кодексу про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст.116 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, статті 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з доданих до заяви доказів, на підтвердження перебування в трудових відносинах із банкрутом та нарахування заробітної плати, заявником надано копії доказів, а саме: накази про прийняття та звільнення з роботи; індивідуальні відомості (форма ОК-5).

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону, державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до частин 2, 8 ст. 9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Частиною 2 ст. 24 Закону визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Отже, інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування є офіційною інформацією, сформованою на підставі бухгалтерських та інших документів, тому є достовірною.

Відповідно до п.2 розділу III Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 або додатком 2 до цього Положення. Додатком 1 до Положення встановлена форма ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу", в яку вносяться відомості з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про страхувальника та застраховану особу, зокрема, відомості про суми заробітку застрахованої особи для нарахування пенсії та страхових внесків.

З довідки Форми ОК-5, яка надана заявником, вбачається, що відносно ОСОБА_3 в Пенсійному фонді України містяться наступні відомості: сума заробітку для нарахування пенсії, кількість днів стажу в місяці, позначка про сплату страхових внесків.

Тобто вона містить інформацію про суми заробітку для нарахування пенсії та про сплату страхових внесків за період, у який заявнику нарахована заробітна плата.

Даних про наявність саме невиплаченої заборгованості вона не містить.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Однак станом на сьогоднішній день бухгалтерська та інша документація банкрута ліквідатору не передана.

Як вже зазначалось, колишній директор ОСОБА_4 у письмових поясненнях зазначила, що її було звільнено з посади до порушення провадження у справі про банкрутство. Повідомляє, що у неї немає обов'язку зберігати будь-яку документацію банкрута, у тому числі бухгалтерську. Така документація у неї відсутня. Надати інформацію щодо нарахування та виплати заробітної плати, у тому числі за періоди до її призначення керівником підприємства (серпень-грудень 2007) не має можливості. Вся бухгалтерська документація знаходилась в бухгалтерії банкрута. В період роботи на підприємстві була заборгованість з виплати заробітної плати, погасити яку не було можливості.

Отже, в обгрунтування заявлених вимог, ОСОБА_3 надано суду докази перебування в трудових відносинах із банкрутом та докази нарахування заробітної плати.

Доказів, які підтверджують розмір заробітної плати та наявність невиплаченої заборгованості по заробітній платі суду не надано.

З огляду на таке, суд дійшов до висновку, що вимоги ОСОБА_3 не обґрунтовані, не підтвердженні належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" надало суду докази, зокрема, витяг вебсторінки мережі інтернет з відкритими даними з державного реєстру юридичних осіб станом на 01.12.2007, згідно якого станом на 12.11.2007 директором Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" був ОСОБА_7.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку в задоволенні заяви ОСОБА_3 від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до боржника на суму 42653,45 грн. - відмовити.

Керуючись статтями 12, 81, 169, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 5, 14, 24, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012, Господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" №764 від 04.01.2019, в частині витребування в ОСОБА_4 бухгалтерської документації щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати за серпень-грудень 2007 - відмовити.

2. В задоволенні заяви ОСОБА_3 від 15.12.2018 про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" на суму 42653,45грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://court.gov.ua/fair/sud5007/.

Суддя Гнисюк С.Д.