Рішення № 80210200, 01.03.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2019 р. Cправа № 902/725/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління поліції охорони у Вінницькій області (пров. Залізничний, 4, м. Вінниця, 21034)

до Фізичної особи - підприємця Гаврилюка Володимира Святославовича (АДРЕСА_1)

про стягнення 1849,11 грн.

За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін не з"явилися.

В С Т А Н О В И В :

Управління поліції охорони у Вінницькій області звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до Фізичної особи - підприємця Гаврилюка Володимира Святославовича про стягнення 1849,11 грн., з яких: 1449, 71 грн. - основний борг, 253 грн. - пеня, 146, 04 грн. - неустойка за період червень 2018 р. - вересень 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 6922 від 05.02.2018 р. про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони, в частині проведення розрахунків за отриманні послуги з охорони майна.

Ухвалою від 13.11.2018 р. було відкрито провадження у справі № 902/725/18; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі було призначено на 13 грудня 2018 р.

В підготовчому засіданні судом з'ясовано, що сторонами не виконано вимог ухвали суду від 13.11.2018р., в зв'язку з чим судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження по справі № 902/727/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 01 лютого 2019 р.

Ухвалою від 01.02.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/725/18 для судового розгляду по суті на 01 березня 2019 р.

На вказану дату - 01.03.2019 р. представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце сторони були повідомленні завчасно та належним чином, ухвалою суду від 01.02.2019 р., що стверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції сторонам.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але сторони не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

05.02.2018 р. між позивачем (в Договорі - «Виконавець») та відповідачем (в Договорі «Замовник») було укладено Договір № 6922 про централізовану охорону майна на Об»єкті з реагуванням наряду поліції охорони.

За цим Договором замовник доручає, а Виконавець зобов»язується здійснювати охорону майна Замовника на об»єкті та обслуговування сигналізації на цьому об»єкті. За цим договором Виконавець не приймає майно Замовника на зберігання і не вступає у володіння ним. Охорона майна, що знаходиться на об»єкті, здійснюється Виконавцем у дні і години, вказані у Дислокації (додаток № 1 до Договору) (п.п.1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.5., 2.6., 2.7. Договору ціна охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№ 2, 3 до Договору), які є невід»ємною частиною цього Договору. Оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування плати встановленої п.2.1 цього Договору на рахунок Виконавця до 10 числа поточного місяця. Перший платіж Замовник здійснює в продовж двох банківських днів після підписання сторонами цього договору. Усі наступні платежі Замовник здійснює відповідно до п.2.5. Договору. Датою оплати (датою виконання Замовником зобов»язань) є дата зарахування грошей на рахунок Виконавця.

В п.п. 2.9., 2.10. Договору сторони домовилися, що до закінчення поточного місяця Виконавець надає замовнику два примірники акту приймання наданих послуг, який останній зобов»язаний протягом п»яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, Замовник зобов»язаний в той же строк у письмовій формі надати Виконавцю свої обгрунтовані заперечення. За умови неповернення Замовником підписаного акту приймання наданих послуг чи ненадання обгрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений в п.2.9. даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані Виконавцем в повному обсязі і прийняті Замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

У випадку ненадходження оплати у встановлений п.2.5. цього Договору строк Виконавець має право припинити надання послуг охорони за договором з першого числа наступного (наступного за місяцем оплата за який не проведена або проведена не в повному обсязі) місяця автоматично (без письмового повідомлення Замовника) до повного погашення заборгованості. У випадку непогашення заборгованості Виконавець має право розірвати договір в односторонньому порядку (п.2.12. Договору).

В п.4.1., 4.2. Договору Виконавець зобов»язався здійснювати охорону майна Замовника, що знаходиться на об»єкті, у відповідності до умов цього Договору. Замовник зобов»язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим Договором.

Згідно п.5.2.1. Договору за кожен день прострочення оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості. У разі порушення Замовником зобов»язань, визначених умовами цього Договору, він сплачує Виконавцю (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10% від суми невиконаного своєчасно зобов»язання.

Даний Договір укладається сторонами строком на 1 рік і набирає чинності з 05.02.2018 р. до 05.02.2019 р. Договір пролонгується на строк, встановлений п.9.1. даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15 календарних днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів пролонгації договору не обмежується (п.п.9.1., 9.2. Договору).

Сторонами було підписано до Договору та надано позивачем суду: Додаток 1 - Дислокація об»єкта, Додаток 2 - Розрахунок вартості охорони об»єкта, Додаток 3 - Протокол узгодження договірної ціни, із якого вбачається, що сторонами досягнута домовленість про договірну ціну за здійснення заходів охорони, яка становить: 1, 15 грн. за одну годину охорони ПЦС за кожне приміщення зазначене в дислокації; 360 грн. в рік за технічне обслуговування однієї умовної установки сигналізації.

05.02.2018 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про підключення на ПЦС охорону сигналізацію в приміщенні мийки автомобілів за адресою м. Козятин, вул. Винниченка, 41а, часи охорони з 18 - 00 год. до 8-00 год. У вказаній заяві відповідач оплату гарантував.

09.02.2018 р. Управлінням поліції охорони у Вінницькій області було видано наказ № 450 про прийняття під охорону об»єкта: Мийка автомобілів ФОП Гаврилюка В.С., АДРЕСА_1.

На виконання умов договору № 6922 від 05.02.2018 р. позивач за період червень 2018 р. - вересень 2018 р. надав відповідачу послуг на суму 1449,71 грн., що підтверджується актами прийому - здачі наданих послуг за червень 2018 р. № 05-0001869 від 30.06.2018 р., за липень 2018 р. № 05-0002190 від 31.07.2018 р., за серпень 2018 р. №05-0002516 від 31.08.2018 р., за вересень 2018 р. № 05-0002842 від 30.09.2018 р.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач оплату за отримані послуги в червні 2018 р. - вересні 2018 р. на суму 1449, 71 грн. не провів.

Позивач виставив відповідачу претензію № 2067/43/21/01-2018 від 28.09.2018 р. на суму 1147 грн. Проте доказів реагування на вказану претензію сторони суду не надали.

12.10.2018 р. Управлінням поліції охорони у Вінницькій області було видано наказ № 2554 про зняття з - під охорони ФОП Гаврилюк В.С., м. Козятин., вул. Винниченка, в зв»язку з дебіторською заборгованістю з місячним валовим нарахуванням 339 грн.

Непроведення оплати за надані послуги спонукали позивача звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З врахуванням наведеного вище вимога позивача про стягнення грошових коштів за договором в сумі 1449,71 грн є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Окрім того, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 253 грн. - пені, 146, 04 грн. - неустойки за період червень 2018 р. - вересень 2018 р.

У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно п.5.2.1. Договору за кожен день прострочення оплати за цим Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості. У разі порушення Замовником зобов»язань, визначених умовами цього Договору, він сплачує Виконавцю (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10% від суми невиконаного своєчасно зобов»язання.

Перевіркою, за допомогою програми "ЛІГА ЗАКОН", правильності наданого позивачем розрахунку пені, штрафу за визначені в розрахунку періоди, судом в становлено, що вимоги про стягнення 253 грн. - пені підлягають частковому задоволенню на суму 42, 31 грн. У стягненні 210, 69 грн. - пені слід відмовити за необґрунтованістю, безпідставністю позовних вимог в цій частині.

Вимоги про стягнення 146 грн. - неустойки підлягають частковому задоволенню на суму 144, 98 грн. У стягненні 1,02 грн. - неустойки слід відмовити за необґрунтованістю, безпідставністю позовних вимог в цій частині.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 42, 31 грн. - пені, 144, 98 грн. - неустойки є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню. В решті вимог про стягнення пені, штрафу необхідно відмовити.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача.

Враховуючи обставини справи та наявні матеріали, наведені вище норми законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гаврилюка Володимира Святославовича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Управління поліції охорони у Вінницькій області (пров. Залізничний, 4, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 40109131) 1449, 71 грн. - основний борг, 42, 31 грн. - пеня, 144, 98 грн. - неустойки за період червень 2018 р. - вересень 2018 р., 1762, 00 грн. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. В стягненні 210, 69 грн. - пені, 1, 02 грн. - неустойки відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з поштовими повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.

Повне рішення складено 04 березня 2019 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (пров. Залізничний, 4, м. Вінниця, 21034)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)