Рішення № 80209370, 20.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/7195/17

Провадження № 2/500/453/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,посилаючись на те, що 28.12.2014 року в с.Броска Ізмаїльського району Одеської області відбулася дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_5, внаслідок якої транспортний засіб позивачки «Mercedes-Benz», номерний знак 79617ОА, яким керував водій ОСОБА_3 на підставі довіреності, отримав механічні пошкодження. Цивільна відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в АТ «СГ «ТАС», франшиза згідно полісу становить 510 грн. Висновком експертного автотоварознавчого дослідження встановлено, що спричинена майнова шкода склала 46795,80 грн. і дорівнює ринковій вартості автомобіля до ДТП. Розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 12749,80 грн. наведено в листі АТ «СГ «ТАС» від 27.05.2015 року №2718. Визначення суми матеріального збитку коштувало 600 грн., що підтверджується квитанцією ПП ОСОБА_6 від 21.01.2015 року. Для повного відшкодування збитків та завданої матеріальної шкоди позивачка просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь 34046 грн. (46795,80 грн. – 12749,80 грн.) + 600 грн. = 34646 грн. Крім того, позивачка вказує, що їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральну шкоду позивачка оцінює у 5000 грн. Таким чином, всього з відповідача позивачка просить стягнути на свою користь суму у розмірі 39646 грн., яка складається з матеріальної шкоди у розмірі 34646 грн., моральної шкоди у розмірі 5000 грн., також судові витрати у розмірі 1600 грн.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, наданому 22.01.2018 року, в якому вказує, що страхова компанія вже відшкодувала позивачці суму у розмірі 12 749,80 грн., яка була розрахована, виходячи з того, що автомобіль вважається фізично знищеним. Відповідно до матеріалів справи (Висновок №7 експертного дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди від 11.02.2015 року, ЧП ОСОБА_6І.) вартість транспортного засобу (ринкова вартість) на момент ДТП склала 46795,80 грн. Згідно Звіту №GGG-04-15У від 22.04.2015 року, СПД ОСОБА_7 (з листа АТ «СГ «ТАС» від 27.05.2015 року) вартість автомобіля в пошкодженому стані становить 33 536,00 грн. Різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП складає 13 259,80 грн., з яких страхове відшкодування склало 12 749,80 грн. (франшиза при цьому 510 грн.). Після ДТП автомобіль мав певну, достатньо значну вартість, що вбачається з переліку пошкоджень і їх характеру. Крім цього, 16.06.2017 року позивачка продала автомобіль і його власником на теперішній час є інша особа. Отже, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю, у разі, якщо суд дійде висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачці певну суму, просить передати (вирішити питання про передачу) йому, після відшкодування збитків, у власність автомобіля «Mercedes-Benz», 1979 року випуску, номер кузова (шасі, рама) 12313012168584, номерний знак 79617ОА.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, та представник Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань до суду не надали.

Вислухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 2 цієї статті визначає, що під збитками розуміється, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода заподіяна майну фізичної особи неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про страхування», серед обов'язків страховика визначено, що при настанні страхового випадку він має здійснити страхову виплату або страхове відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 28.12.2014 року о 14 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки “Ford Tranzit”, держномер 255-33 ОК по вул.Тиха в селі Броска Ізмаїльського району Одеської області, не виконав вимоги дорожнього знака 2.1 “Надати дорогу”, а саме не надав перевагу у русі автомобілю “Мерседес” державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та виїхав на перехрестя вул. Б.Шосе, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним автомобілем. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.02.2015 року (а.с.6).

Зазначеною постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.02.2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відомості про те, що дана постанова суду оскаржувалась сторонами суду надано не було.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ті обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці її дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ОІС №220169 (а.с.4) автомобіль «Mercedes-Benz», реєстраційний номер 79617ОА, належав на момент ДТП ОСОБА_1

Як вбачається з довіреності від 19.03.2015 року (а.с.5) ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_3 керувати з правом тимчасового виїзду за кордон, а також розпоряджатися від його імені (продати, обміняти, здавати в оренду, заставляти в забезпечення зобов’язань третіх осіб тощо), належним їй на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ОІС №220169, виданого Ізмаїльським МРЕВ ДАІ Одеської області 19.06.1997 року.

Отже судом встановлено, що з вини ОСОБА_5 сталася ДТП, в результаті якої автомобіль «Mercedes-Benz», номерний знак 79617ОА, належний ОСОБА_1, яким керував водій ОСОБА_3 на підставі довіреності, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як вбачається зі ст.317 ЦК України за змістом права власності власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», згідно полісу обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ 72030 від 06.03.2014 року страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., франшиза — 510 грн., що підтверджується листом ПрАТ «СГ «ТАС» (а.с.25 зворот) та відповіддю на запит (а.с. 125).

ОСОБА_3 повідомив ПрАТ «СГ «ТАС» про настання страхового випадку та з метою отримання страхового відшкодування за пошкодження належного ОСОБА_1 транспортного засобу звернувся до страховика з відповідною заявою про страхове відшкодування, що підтверджується страховим актом №9200Р/21/2015 від 27.05.2015 року.

( а.с. 125 зворот)

Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст.6 закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст.ст. 9, 22—31, 35, 36 згаданого закону, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого.

Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Mercedes-Benz», державний номер 79617ОА, відповідно до висновку №7 експертного автотоварознавчого дослідження ПП ОСОБА_6 становить 46 795,80 грн., вартість відновлювального ремонту складає 56 764, 64 грн. (а.с. 7-13)

Згідно звіту № GGG -04-15У про встановлення утилізаційонної вартості автомобіля «Mercedes-Benz» 300D, реєстраційний номер НОМЕР_1, власник – ОСОБА_1, станом на 21 січня 2015 року вартість автомобіля в пошкодженому стані становить 33 536 грн. (а.с. 126 зворот - 129)

Як вбачається з листа ПрАТ «СГ «ТАС» належна сума страхового відшкодування 12749,80 грн. (46 795,80 грн. – 33 536,00 грн.) – 510 = 12 749,80 грн.) перерахована на реквізити, вказані у заяві на виплату страхового відшкодування. Дана сума розрахована ПрАТ «СГ «ТАС» виходячи з того, що автомобіль вважається знищеним.

Відповідно до п.30.1 ст.30 закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.30.2 ст.30 цього ж закону, якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування у сумі 12 749, 80 грн. З даною сумою страхового відшкодування вона та її представник погодилися. Представник не звернувся до суду з клопотанням щодо залучення ПрАТ «СГ «ТАС» в якості співвідповідача по справі, хоча суд роз’яснював йому про можливість подання такого клопотання.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_5 на її користь суми матеріального збитку та витрат на проведення експертного дослідження не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що вона отримала суму страхового відшкодування, що не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Згідно статті 12 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Оскільки франшиза у сумі 510 грн. не була сплачена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 510 грн.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі ч.2 ст.78 того ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Що стосується вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідача в розмірі 5000 грн., суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях які особа отримала в наслідок ушкодження здоров'я, у душевних стражданнях яких зазнала фізична особа в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, у душевних стражданнях які особа зазнала в зв'язку з приниженням її честі гідності та ділової репутації.

Частиною 2 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей особи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 (зі змінами до пункту 9 внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5), роз’яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру - немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, а також враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки судом встановлено, що діями відповідача ОСОБА_5 позивачці було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що в результаті ДТП позивачка відчувала душевні страждання, яких вона зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням майна, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню.

Враховуючи факт заподіяння позивачці моральної шкоди, протиправність дій відповідача ОСОБА_5, причинний зв'язок між такими діями та їх наслідками, вину відповідача ОСОБА_5 в завданій моральній шкоді, суд приходить до висновку, щодо необхідності стягнення з ОСОБА_5 на користь позивачки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості у відшкодування моральної шкоди грошової компенсації в сумі 5000 грн.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст.12,81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,83, 95,141, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 979, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії КЕ №106871, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 23 лютого 1996 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_2», на користь ОСОБА_1, паспорт громадянина України серії КК №607802, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 03 квітня 2001 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_3», суму франшизи у розмірі 510 (п’ятсот десять гривень) грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 (п’ять тисяч гривень) грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії КЕ №106871, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 23 лютого 1996 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_2», на користь ОСОБА_1, паспорт громадянина України серії КК №607802, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 03 квітня 2001 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – «НОМЕР_3», судові витрати у розмірі 222,24 (двісті двадцять дві гривні двадцять чотири копійки) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя: ОСОБА_9