Ухвала суду № 80208177, 01.03.2019, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №505/195/15-к

Провадження №1-кс/505/254/2019

01.03.2019 р. Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області

ОСОБА_1

при секретарі Черній К.В.

за участю прокурора Дубровського А.В.

слідчого Слєпової Ю.М.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012160180000210 від 15.12.2012 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а зі слів проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, 70, кв. 17, офіційно не працюючого, не одруженого, військовозобов’язаного, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Котовського міськрайсуду, Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012160180000210 від 15.12.2012 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

На обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ Подільського ВП ГУ НП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12012160180000210 від 15.12.2012 за фактом вчинення ОСОБА_3, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 квітня 2003 року, близько 20 години, ОСОБА_3 перебуваючи в своєму будинку в с. Петрівка Котовського району Одеської області після спільного вживання спиртних напоїв разом зі своїм знайомим ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи в стані алкогольного сп’яніння, вирішили придбати спиртне у ОСОБА_10. яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6.

З зазначеною метою він в цей же день, близько 21 години разом з ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, пішки попрямували в с. Горьєво Котовського району Одеської області до будинку ОСОБА_11

Прийшовши до будинку ОСОБА_11, ОСОБА_3 постукав у двері та попросив ОСОБА_11 продати їм вино, на що вона йому відмовила. Будучи обуреним на ОСОБА_11, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7, шляхом вибиття ногами вхідних дверей проникли в будинок, де ОСОБА_7 в одній із житлових кімнат використовуючи свою перевагу у фізичній силі, застосовуючи до ОСОБА_12 фізичне насильство небезпечне для життя і здоров’я в момент заподіяння, а також усвідомлюючи, що його дії можуть призвести до тяжких наслідків, умисно наніс останній декілька але не менше 3-х ударів кулаками і взутими ногами в область голови, тулуба і верхніх кінцівок.

ОСОБА_3 усвідомлюючи, що його дії можуть призвести до тяжких наслідків, також умисно наніс ОСОБА_12 декілька але не менше 3-х ударів кулаками і взутими ногами в область голови, тулуба і верхніх кінцівок.

Згідно клопотання слідчого, в результаті множинних ударів кулаками і ногами, які ОСОБА_3 і ОСОБА_7 нанесли потерпілому ОСОБА_12, останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: множинних саден і синців обличчя і верхніх кінцівок, синців тулуба, вогнищевих крововиливів в м’які покрови голови, тулуба та кінцівок забитої рани лівої скроневої області голови, множинних осколкових переломів забитої рани лівої скроневої області голови, множинних осколкових переломів ребер зліва при цьому сукупність заподіяних тілесних ушкоджень тулуба призвели до закритих травм внутрішніх органів: у грудній порожнині в вигляді множинних осколкових переломів ребер лівої половини грудної клітки, що ускладнилося в плині травматичного процесу, травматичним шоком від якого настала смерть потерпілого ОСОБА_12 на місці пригоди.

Діями які виразились в умисному заподіянні тяжких ушкоджень потерпілому ОСОБА_12, підозрюваний ОСОБА_3, скоїв злочин передбачений ст. 121 ч. 2 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.

Як вбачається з клопотання, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

- передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_3, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. За фактом розшуку ОСОБА_3 в Подільському ВП ГУНП в Одеській області заведено оперативно-розшукову справа категорії «Розшук» № 025041.

- ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

- ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов’язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки останній офіційно не працює, не має сім'ї що не утримуватиме його від ризику переховуватись в іншому місці чи за кордоном;

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.

Вивчаючи особу підозрюваного встановлено, що ОСОБА_3 знаючи, що відносно нього оголошено розшук, з 2003 року по теперішній час переховувався в м. Одеса вул. Івана та ОСОБА_6, 70, кв. 17. Він також втратив паспорт біля 15 років назад, однак його не поновлював, оскільки знав, що перебуває у розшуку і боявся з’являтись у відділ поліції. Крім того, знаючи, що престаріла, хвора мати після перенесеного інсульту, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7. Одеської області, однак він її не відвідував більше 15 років. ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, ніяких документів, підтверджуючих його місце проживання в м. Одеса, суду не надав.

За таких обставин, у слідчого та прокурора наявні достатні підстави вважати, що обрання ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним ризикам і не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

В судовому засіданні прокурор Дубровський А.В. та слідчий Слєпова Ю.М. підтримали клопотання з підстав зазначених у ньому та просили його задовольнити і обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. При цьому звернули увагу суду на те, що ОСОБА_3 знаходився в розшуку більше 15 років, згідно постанови слідчого від 05.07.2003 року. Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 є наявність уникнення ризиків передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК а саме: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від покарання; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов’язків покладених на нього, як на підозрюваного.Визначити ОСОБА_3 заставу, як вид альтернативного запобіжного заходу, 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1,2, 4,5 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання слідчого. При цьому, вказав, що сторона обвинувачення не обґрунтувала те, що не може бути застосовано більш м’який запобіжний захід відносно ОСОБА_3 Захисник вважає, що відсутні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що слідчим та прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_13 працює по найму, біля 15 років проживає в м. Одеса, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8. Захисник просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який на його думку буде достатнім стримуючим фактором для підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника про обрання відносно нього домашнього арешту. Зазначив про те, що він кається у скоєному, зробив для себе висновки, буде з’являтися на виклики слідчого і суду. Підозра відносно нього є обґрунтованою.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні СВ Подільського ВП ГУ НП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12012160180000210 від 15.12.2012 року за фактом вчинення ОСОБА_3, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

28.02.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, що підтверджується підписами ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2.

До клопотання слідчого долучено заяву ОСОБА_3 від 28.02.2019 року, з якої вбачається, що він визнає вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

05.07.2003 року постановою слідчого було призупинено провадження досудового розслідування і оголошено розшук відносно ОСОБА_3 Дана обставина також підтверджується вимогою ІЦ про судимість станом на 06.09.2018 року.

Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_3 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями ОСОБА_10 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв’язків з державою, у якій його переслідують.

З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрюваний в силу ст. 89 КК України не маючий судимості, офіційно не працевлаштований, та не має постійного джерела прибутку, а також відсутність шлюбу та дітей, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, що вчинений з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_3, що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, а також та обставина, що відносно ОСОБА_3 постановою слідчого від 05.07.2003 року було оголошено розшук і він більше 15 років знаходився в розшуку, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 інкримінується кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_3 не має тісних соціальних зв’язків, офіційне не працевлаштований, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

Також прокурором доведений ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має тісних соціальних зв’язків, офіційно не працевлаштований, більше 15 років переховувався від органів слідства, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність обставин, передбачених ч.ч.1,2,3 ст. 194 КПК.

Санкція ч. 2 ст. 121 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_3 передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наданих доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров’я підозрюваного, відсутність постійного місця роботи.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.

З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 п.2 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, а тому вважаю, що необхідно визначити заставу в межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57630 (30х1921 грн.= 57630 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012160180000210 від 15.12.2012 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а зі слів проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, 70, кв. 17, офіційно не працюючого, не одруженого, військовозобов’язаного, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а зі слів проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, 70, кв. 17, офіційно не працюючого, не одруженого, військовозобов’язаного, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України – запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 29.04.2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, а зі слів проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, 70, кв. 17, офіційно не працюючого, не одруженого, військовозобов’язаного, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в межах тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57630 (30х1921 грн.= 57630 грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (ЄДРПОУ) – 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, рахунок №37317035005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №505/195/15 пр. №1-кс/505/254/19, кримінальне провадження №12012160180000210 від 15.12.2012 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор №21» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_3 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

На підставі п. п. 1,2, 4,5 ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, без дозволу слідчого, прокурора або суду, цілодобово;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

Визначити термін дії обов’язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави, строком на 60 діб з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Павловська Г.В.